Зв'язок
  • VIVAT переможцям!

    VIVAT переможцям!

  • «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

    «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

  • Семінар-практикум для вчителів інформатики

    Семінар-практикум для вчителів інформатики

  • Семінар-практикум  вчителів французької мови

    Семінар-практикум вчителів французької мови

  • Нові досягнення юних математиків

    Нові досягнення юних математиків

VIVAT переможцям!

0987654321Вислів "To be smart!" або "Будь розумним!" насправді став девізом учнівської олімпійської збірної у 2017 році. Починаючи з 20 березня по 7 квітня проходили Всеукраїнські учнівські олімпіади. 51 учень міста Чернівці гідно захистили честь області на Всеукраїнському рівні. За попередніми результами наші учні здобули 27призових місць, що на сім більше порівняно з минулим навчальним роком. Приємно, що серед них є чотири дипломанти І ступеня. Найбільш вдалими є виступи учнів на олімпіадах з фізики та хімії - по чотири призових місця; з математики, астрономії, французької мови - по три перемоги. Відкриттям року стала учениця 8 класу Чернівецького ліцею №1- Цепілова Олександра, яка вперше взяла участь у олімпіадах Всеукраїнського рівня і здобула два призових місця - з математики та фізики. Два дипломи третього ступеня з фізики та астрономії також виборов учень Чернівецької гімназії №5 - Качур Артур. Отже, не зважаючи на обмеження у кількості учасників IV етапу через брак фінансування, учні нашого міста достойно презентують свої знання та результати тривалої роботи їх вчителів-тьюторів.

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

«Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

CIMG0292В ДНЗ №1 оголошено «Тиждень енергозбереження» під час цього періоду проходив конкурс дитячих робіт. Діти в своїх роботах зображували економне використання світла, води і газу.
Так, малята середньої групи разом з вихователями Пасер М. Я. та гномом-економом подорожували по різних державах світу ознайомлюючись з їх валютою. Залучивши батьків до сюжетно-рольової гри «Супермаркет» дорослі взявши на себе роль покупців, а малята були адміністраторами, менеджерами, касирами.
Діти румуномовної групи з вихователем Панфіловою В.Д. показали знання з економічного виховання у формі гри. Відвідуючи «Мінімаркет» малята грали з великим задоволенням та бажанням.
Старші дошкільники з вихователем Н.І. Зегрею продемонстрували справжніх заощаджувальників різних ресурсів. При цьому використовували багато прислів′їв, приказок, художнього слова. Великим враженням у дітей залишився екскурс - огляд філіалу ПриватБанку. Керуюча віділенням Приват Банку ознайомила з роботою і різними функціями банківських справ.
З батьками, які були присутні проведено анкетування: «Бережи, заощаджуй і цьому сам навчай інших».
Завідувач ДНЗ №1 Н.В.Бойко.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум для вчителів інформатики

image-0-02-05-4103eb1c1f0c5a4bd8c3afbe1efe7f8da7e32b7f21af049ed72c95f20f7220bf-V
Ми позбавляємо дітей майбутнього,
якщо продовжуємо вчити сьогодні так,
як вчили цьому вчора.
Джон Дьюн
29 березня 2017 року на базі Чернівецької гімназії № 5 відбувся семінар-практикум для вчителів інформатики з проблеми: «Використання інтерактивних методів навчання на уроках інформатики».
Семінар відкрила методист ММЦ закладів освіти управління освіти Чернівецької міської ради Терлецька Інна Дмитрівна, яка обґрунтувала актуальність та перспективність вибраної проблеми. Директор школи Мінакова Тетяна Георгіївна представила навчальний заклад та кафедру вчителів інформатики.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум вчителів французької мови

29.03.2017 р. на базі Чернівецької гімназії №3 відбувся семінар-практикум вчителів французької мови на тему "ЗНО – підвищення рівня освіти та забезпечення реалізації конституційних прав випускника на рівний доступ до якісної освіти".
DSC 0191
Лакуста А.І. ознайомила присутніх з матеріалами обласного семінару-тренінгу вчителів французької мови з питань підготовки учнів до складання ЗНО з французької мови. Про формулу успішного проходження тестування, переваги і слабкі місця тесту говорила заступник з НВР гімназії Павлюк М.І.
Шість кроків успішної здачі ЗНО запропонувала методист ММЦ Недужко Л.М. Корисним досвідом багаторічних апробацій тестових завдань ЗНО з французької мови на базі гімназії №3 поділилась Провальська Г.М.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Нові досягнення юних математиків

2IV Київська відкрита олімпіада з лінгвістики відбулася 11-12 березня на базі спеціалізованої школи № 52 в місті Києві. Олімпіада традиційно проходила в два тури: особистий і командний. Командний тур пройшов у суботу, 11 березня, і в ньому взяли участь 44 команди. Особистий тур відбувся у неділю, 12 березня, окремо у двох заліках: для молодших класів (6-8 класи) і для старших (9-11 класи).

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...
Previous
Наступна
+ 1
0

БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

ПРЕАМБУЛА

Становлення України як демократичної держави, її входження у єдиний європейський освітній простір зумовили прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи дошкільної освіти, гуманізації її цілей та принципів. Орієнтація на фундаментальні загальнолюдські й національні цінності, осучаснення світоглядної позиції, переосмислення виховних і навчальних завдань, модернізація змісту – пріоритетні напрями реформування системи дошкільної освіти  у ХХІ столітті.

Сучасний соціокультурний простір України пропонує зростаючій особистості цінності різної морально-духовної вартості, детермінує одночасне співіснування творчого й споживацького ставлення до життя, гуманістичних і деструктивних установок. З одного боку, дитину навчають бути доброзичливою, толерантною, совістливою; з іншого – в реальному житті вона  стикається з культом сили, грошей, ілюзорно легкого досягнення успіху. Ставлення дитини до життя формується під впливом стихійних факторів. Тому за відсутності спеціально організованої систематичної освітньої роботи, спрямованої на визначення справжніх життєвих пріоритетів, визнання пріоритету розвитку особистості в дошкільному дитинстві, розкриття ідеї про цінність й смисл життя, дитині дошкільного віку важко гармонійно увійти в широкий світ, зорієнтуватися в ньому, визначити своє домірне місце.

Процес оновлення дошкільної освіти має базуватися на закономірностях розвитку соціального, інформаційного й освітнього просторів нашої держави, багатовимірності взаємодії сучасного дошкільника з оточуючим світом, враховувати світові тенденції.

Дошкільна освіта, як перша самоцінна ланка, має гнучко реагувати на життєві реалії, відповідати соціальним запитам, оснащувати якісною та життєво необхідною інформацією, плекати уміння та навички компетентної поведінки, свідомого самовизначення, формувати здатність чинити опір руйнівним зовнішнім впливам, допомогти реалізувати свій природний потенціал.

Актуальність оновлення державного стандарту дошкільної освіти визначається соціальною затребуваністю підвищення якості освіти; зміною знаннєвої орієнтації на особистісну, ціннісну; переорієнтацією з культури корисності на культуру гідності як основу для формування в дитини інтегративного образу світу, здатністю до відповідального самовизначення, компетентної поведінки, свідомого ставлення до свого тілесного, душевного та соціально-морального здоров’я.

 

ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

 

Ключовою фігурою дошкільної освіти має стати дитина з самоцінністю її буття, неповторністю душевного світу, творчим самовираженням. Тому зміст виховання й навчання сучасного дошкільника повинен бути культуротворчим, а технології – особистісно розвивальні. Ці ідеї покладені в основу розробки Базового компонента дошкільної освіти України – державного стандарту, яким визначено вимоги до розвиненості, вихованості та навченості дитини дошкільного віку та умов, за яких вони досягаються.

Базовий компонент дошкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, інших державних нормативних актах у галузі дошкільної освіти.

Основними засадами створення Базового компонента виступили:

- визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;

- збереження дитячої субкультури;

- створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

- пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення;

- повага до дитячого “Я”, врахування індивідуальної історії розвитку та особистого досвіду дошкільника;

- різнобічний, комплексний підхід до розвитку дитини, збалансованість фондів “можу” (знань, умінь, навичок)  і “хочу” (бажань, інтересів, намірів);

- надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, плекання уміння дитини узгоджувати особисті інтереси з колективними;

- формування реалістичної наукової картини світу, дитячого світогляду, оптимістичного цілісного світобачення;

- прищеплення навичок практичного життя, формування елементарної компетентності дошкільника у сферах життєдіяльності “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я Сам”;

- відмова від жорсткої регламентації буття дошкільника та педагогічної діяльності вихователя; надання суб’єктам освітнього процесу права на відповідальне самовизначення;

- забезпечення наступності в діяльності дошкільної та початкової шкільної ланок освіти щодо реалізації особистісно орієнтованої моделі виховання і навчання.

Базовий компонент дошкільної освіти України реалізується через державну Базову програму (інваріантна складова), яка затверджується МОН України, та інші програми, що відображають специфіку, культуру й традиції певної місцевості або поглиблюють, деталізують напрям(и) освітньої роботи, розкривають особливості виховання і навчання різних категорій та вікових груп дітей, а також через навчально-методичне забезпечення дошкільної освіти. 

 

ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА

          

          Базовий компонент розроблено з урахуванням того, що оволодіння змістом дошкільної освіти розраховано на весь період дошкільного дитинства. Всі вікові сходинки відіграють свою особливу роль в особистісному розвитку за умови повної реалізації дитиною своїх потенційних можливостей на попередньому етапі.

Визначені  Базовим компонентом дошкільної освіти України вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу дошкільних закладів, незалежно від їх підпорядкування, типу та форми власності.

В основу структурування Базового компонента  покладено сфери життєдіяльності, субсфери як їх частини, змістові лінії, що визначають основні напрями освітньої роботи, та  її очікувані результати.

Сфера “Природа” складається із субсфер: “Земля”, “Сонячна система”, “Всесвіт”. Вміщені в ній матеріали спрямовані на формування у дошкільників основ екологічної компетентності, відчуття своєї причетності й відповідальності за її здорове функціонування, елементарного природодоцільного світогляду, наукової картини природного світу, уявлення про цілісність Всесвіту та взаємозв’язки й взаємозалежності різних форм життя в ньому.

Сфера “Культура” поділяється на субсфери: “Предметне довкілля”, “Рольова гра”, “Мистецтво”. Вона покликана долучити дітей дошкільного віку до вироблених людством цінностей, ознайомити їх з надбаннями національної та світової культури,  ввести у світ практичної та духовної діяльності людей, навчити одержувати задоволення від власної створювальної активності, розвинути творчі здібності й естетичне ставлення до життя.

До складу сфери “Люди” входять субсфери: “Вузьке соціальне оточення” та “Широке соціальне довкілля”. Метою є виховання  соціально компетентних дошкільників, формування в них уміння диференціювати людей за різними ознаками, брати до уваги їх особливості та інтереси, бути суголосними оточуючим людям та життєвим ситуаціям, визначати своє домірне місце в угрупованні, узгоджувати особисті інтереси з колективними.

Сфера “Я Сам” поділена на субсфери: “Я-фізичне”, “Я-психічне” та “Я-соціальне”. Вона актуалізує важливість сприйняття дітьми життя як радісного пізнання світу та власного “Я”, культивує свідоме ставлення до себе як носія фізичного, душевного та соціально-морального начал; заохочує прагнення бути активними суб’єктами життєдіяльності, стимулює соціально прийнятні й доцільні форми самовираження; плекає уміння стати на місце іншої людини, поводитися совістливо.

 

СФЕРА “ПРИРОДА”

 

Матеріали сфери “Природа” містять доступні дітям дошкільного віку сучасні наукові знання про природу планети Земля та оточуючого космічного простору. Вони спрямовані на формування  у зростаючої особистості основ природничої компетентності, виховання доступного віку реалістичного бачення сучасної картини світу Природи, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального ставлення до природного довкілля.

Природнича освіченість передбачає уявлення дітей про живі організми і природне середовище,  багатоманітність явищ живої природи, причинно-наслідкові зв’язки в природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дошкільника до природи виявляється, насамперед, у його природодоцільній  поведінці: свідоме, виважене ставлення до рослин і тварин, готовність включатися  в практичну діяльність зі створення та збереження умов, необхідних для життєдіяльності представників рослинного і тваринного світу, дотримування правил природокористування.

Сфера „Природа” складається з двох субсфер. У субсфері “Земля” вміщено матеріали щодо будови планети Земля, природних явищ, різних форм життя та природодоцільної життєдіяльності людини. У субсфері “Космос” – відомості про ближній і дальній космос та особливості його вивчення людиною.

Компетентність дошкільників у субсфері “Земля” визначається мірою володіння ними відомостями про природне довкілля як цілісний організм, в якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди; усвідомлення їх значення для самих себе та інших; здатністю використовувати одержані знання  у  своїй природодоцільній діяльності.

Компетентність у субсфері “Космос” передбачає володіння дітьми дошкільного віку елемен­тарними уявленнями про Сонце як зірку, деякі планети, малі тіла, космічні явища; їх зацікавлене ставлення до діяльності щодо дослідження  людиною космічного простору.

 

Субсфера  Земля”

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Будова планети

 

 

Повітря

 

 

 

 

 

 

Поверхня  Землі

 

Суша

 

 

Ґрунт.

 

 

 

 

Вода

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під поверхнею Землі

 

Явища природи

 

Клімат

 

 

 

Пори року

 

 

 

 

 

 

Хмари

 

 

 

 

Дощ

Гроза

Веселка

Град

 

Сніг

 

 

 

 

Заметіль

Хуртовина

Ожеледиця

Льодовики

 

Айсберги

 

Повінь

 

 

 

Шторм

 

 

Посуха

 

 

Пожежа

 

 

 

Землетруси

 

Виверження вулканів

 

Форми життя

Рослини

 

 

 

 

 

 

 

 

Тварини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Людина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Життєдіяльність

людини

 

Освоєння людиною

 природного середовища

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вплив  людини на довкілля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екологічно доцільна поведінка

 

 

 

 

Знає, що Земля має форму кулі, яка обертається навколо Сонця. Володіє елементарною інформацією про те, що Земля  складається з повітря, суші й води. Сушу складають материки та острови з сухими або вологими місцевостями.

 

Володіє елементарним уявленням, що Землю оточує повітря. Знає, що повітря знаходиться навколо нас, у воді, ґрунті, рослинах, тваринах, предметах. Усвідомлює, що ним дихає все живе. Орієнтується в ознаках повітря  (невидиме, прозоре, легке, може переміщуватися, ущільнюватися). Розрізняє стани повітря  (холодне, тепле, гаряче, вологе, сухе), розуміє їх залежність від пори року, погоди, інших чинників. Відрізняє забруднене повітря від чистого за характерними ознаками (неприємним запахом, забарвленням). Володіє інформацією, що рух повітря створює вітер, який змінює напрям руху і силу (сильний, слабкий, поривчастий).

 

 Має уявлення про глобус як модель нашої планети. Візуально визначає, що поверхня Землі  складається із суші й води. Уявляє, що води майже удвічі більше, ніж суші.

 Має уявлення, що тверда частина Землі, суша, може мати різну форму (рівнина, пагорби, гори). Знає, що на суші ростуть рослини, мешкають тварини, живуть люди. Люди будують житло, обробляють ґрунт  - родючий шар поверхні, в якому містяться вода, повітря, по­живні речовини.

  Визначає і правильно називає види ґрунтів регіону проживання (піщані, глинисті, чорно­земні). Орієнтується в якостях і властивостях ґрун­тів (колір, структура, вологість). Має елементарне уявлення, що якість ґрунту залежить від вологості, вмісту поживних речовин, забрудненості (чистоти). Розуміє його значення для життя рослин, тварин, життєдіяльності людей. Знає, що у верхньому родючому шарі землі укорінюються рослини, гриби живуть тварини: кроти, землерийки, черв’яки, личинки комах, мікроорганізми. Має уявлення про причини руйнування  ґрунтів (розмивання водою, вивітрювання, ви­топ­тування).

 Знає, що на Землі вода знаходиться у струмках, річках, озерах, морях, океанах, льодовиках та  підземних надрах. Володіє елементарною інформацією про те, що вода океанів і морів солона, а на суші, на материках і островах, здебільшого прісна. Знає, що на планеті солоної води більше, ніж прісної Має уявлення про існування мінералізованої води, її здобування в Україні. Знає, що водойма  сприятливе середовище для проживання великої кількості мешканців (трав’янисті рослини; тварини: медузи, молюски, раки, краби, жуки, личинки бабок, риби, дельфіни, кити; мікроорганізми). Знає, що вода необхідна всім живим істотам, входить до їх складу.

Розрізняє різні стани води (рідкий, твердий, пара). Має уявлення, що в природному довкіллі вода перебуває в постійному русі. Усвідомлює, що вода  зволожує ґрунт, а у великій кількості створює повені, які розмивають поверхню, руйнують споруди. Володіє елементарною інформацією про те, як вода надходить до людських осель.

 

Має уявлення, що під поверхнею Землі знаходяться тверді породи, вогненні маси, великі водойми. Під землею люди  знаходять поклади корисних копалин (вугілля, газ, нафта,  руда, сіль тощо. і видобувають їх. Завдяки цьому працює багато виробництв.

 

Має елементарне уявлення про природні явища як різноманітні прояви життя планети Земля.

 

Усвідомлює, що кожній місцевості властиві свої, особливі кліматичні умови. Розуміє, що від клімату залежить багатоманітність рослинного та тваринного світу. Диференціює позитивні й негативні наслідки жаркого й холодного клімату, може їх назвати. Розуміє, що клімат місцевості залежить від природної зони, місця її знаходження на планеті і обумовлює погоду. Орієнтується в тому, що погода в різних  місцевостях України відмінна. Може схарактеризувати погоду місця  свого проживання..

Знає про існування сезонних змін в природі. Може назвати характерні ознаки пір року (весна, літо, осінь, зима), розуміє їх залежність від кількості сонячного світла, тепла, положення Сонця на небосхилі. Може охарактеризувати зміни в  природі кожної пори року (стан погоди, рослин, поведінка тварин). Охоче за ними спостерігає. Знає про сезонну сільськогоспо­дар­ську працю людей. Вміє вести календарі погоди і природи, помічає характерні особливості при­родних явищ, їх вплив на рослини і тварин, життєдіяльність людей. Називає прикмети, що вказують на характерні особливості пір року, змінність погоди. Намагається прогнозувати погоду користуючись живими «барометрами» (стан рослин, поведінка тварин). Знає про існування метеорологічної служби, яка прогнозує погоду. Цікавиться, наскільки він виправдовується.

Усвідомлює, що хмари рухаються завдяки вітру над поверхнею Землі. Має уявлення про причини утворення хмар. Знає, що вода з поверхні морів, океанів, річок, суші під впливом сонячного тепла випаровується та піднімається у вигляді пари уверх, охолоджується і  разом з пилом утворює хмари.

 Знає назви деяких видів хмар (перисті, купчасті, шаруваті), використовує поняття “хмарне небо”. Розуміє, що воно передвіщає негоду.

Знає, що з хмар вода випадає дощем, зливами, градом.  Має уявлення, що сильні дощі супроводжуються вітром, блискавками, громом. Розуміє, що блискавка може бути небезпечною для людей. Знає як безпечно поводитися під час грози. Усвідомлює, що після грози може з’явитися веселка. Охоче за нею спостерігає, радіє її різнобарвності.

 Орієнтується в тому, що град – це льодові кульки, які найчастіше випадають у травні-червні. Знає, що град шкодить рослинам, тваринам, людям, будівлям.

Усвідомлює, що взимку  з хмар випадає сніг у вигляді сніжинок, крупи, голок. Розрізняє сухий і вологий сніг, орієнтується в його властивостях (холодний, пухкий, крихкий, липкий, пористий) та використовує їх – грає у сніжки, ліпить сніговика, фігурки героїв казок, фортеці тощо. Роздивляється сніжинки, захоплюється їх різноманітністю. Радіє снігу, який виблискує і рипить у мороз. Охоче катається на санчатах, ходить на лижах, ковзається по льодовій доріжці.Знає про значення снігового покриву для рослин і тварин.

 Має уявлення про несприятливі погодні явища: заметіль, хуртовина, ожеледиця та їх вплив на стан природи, самопочуття та поведінку людей. Орієнтується в тому, як вдягатися та поводити  себе під час несприятливої зимової погоди.

 

Володіє елементарною інформацію про небезпеку сходження сніжних лавин та льодовиків у гірській місцевості (в тому числі і в Україні). Знає про існування на планеті Земля великої кількості льодовиків,  дослідження їх полярниками.

 Має уявлення про існування айсбергів - льодових глиб, що мають надводну й підводну частини, пересуваються по воді, становлять загрозу кораблям та життю людей.

Знає, що навесні стрімко тане сніг, вода струмками збігає у річки, спричиняючи скресання льоду. Лід поступово тане переповнюючи річки. Повінь спричиняє затоплення місцевості, у першу чергу прибережної, руйнує будівлі, мости, запруди, греблі. Усвідомлює, що наслідки повені можуть бути важкими для людей. Вони розраховують на допомогу інших. Розуміє, що поступово випаровуючись, під впливом сонячного тепла, вода спадає, повертається у річки та озера, живить ґрунт.

Має уявлення про те, що шторм - це сильна буря на морі (океані). Називає його основні ознаки  (сильний руйнівний вітер, високі хвилі). Усвідомлює, що шторм може спричинити загибель кораблів, людей, руйнації узбережжя. Впізнає зображення шторму (на картині художника, ілюстрації до оповідання тощо. Співчуває тим, хто потрапив у шторм.

Знає, що  посуха  є наслідком відсутності на певній території впродовж тривалого часу дощів. Усвідомлює, що вона спричиняє висихання ґрунту, загибель рослин, ускладнення  у харчуванні та житті тварин і людей. Має уявлення, що посуха уможливлює виникнення різних епідемій. Володіє елементарною інформацією про існування найбільш посушливих місць на Землі, в Україні.

Знає про основні корисні (зігріває, допомагає приготувати їжу) й небезпечні (швидко розповсюджується, знищує все на своєму шляху)  особливості вогню. Диференціює горючі й негорючі об’єкти природи. Знає, що пожежу може спричинити блискавка, виверження вулкану, невміле поводження людини  з багаттями у лісі, кинуті недопалки та скло тощо. Володіє елементарними навичками правильного поводження з вогнем, адекватної поведінки під час пожежі.

Має уявлення, що землетрус  - це  коливання поверхні Землі різної сили (слабке, сильне). Знає, що сильний землетрус може зруйнувати споруди, спричинити загибель людей під їх обламками.

Орієнтується у тому, що виверження вулканів супроводжується викидом на поверхню попілу, отруйних газів, розпеченої лави, що загрожує життю людей, вимагає їх відселення з таких місць Має уявлення, що природні явища можна прогнозувати, тим самим мінімізувати їхню негативну дію.

Орієнтується в тому, що в природі багатий і різнома­нітний рослинний світ.

Розрізняє і правильно називає групи рослин: дерева, кущі, квіти, гриби; мохи. Називає найпоширеніші дикорослі й культурні рослини своєї місцевості. Знає лікарські власти­вості рослин найближчого природного оточення. Має елементарне уявлення, що рослини спри­яють існуванню природного довкілля: виділяють кисень; поліпшують повітря, ґрунт, воду; забезпе­чують їжею тварин, людей. Знає будову рослин (корінь, стебло, листок, квітка, плоди), їх різноманітність та окремі функції. Усвідомлює, що рослини потребують достатньо світла, води, поживного ґрунту. Орієнтується в  динамічних змінах, що відбуваються з рослинами під час росту, називає і фіксує основні фази зростання. Має елементарні уявлення про вплив погодних умов на стан рослин. Уміє визначати зміну стану рослин під впливом позитивних та негативних факторів. Має елементарне уявлення про тісний взаємо­зв’язок рослин і тварин.

 

Усвідомлює, надзвичайну різноманітність тваринного світу. Розрізняє найпоширеніших представників різних систематичних груп тварин: черв’яків, молюсків, раків, павуків, комах, риб, земноводних, плазунів, птахів і звірів. Знає їх назву, середовище в якому мешкають. Орієнтується в будові та особливостях зовнішнього вигляду, способу життя (живлення, пересування, захист, цікаві особливості поведінки); динамічних змінах у процесі росту й розвитку; значенні для рослин і тварин серед яких знаходяться. Встановлює взаємо­зв’язки між будовою  тварини та способом її життя. Групує з допомогою графічної моделі тварин –   ссавців, птахів, риб, комах за особливостями покриву, кількості і розташування кінцівок, ротовому органу (паща з зубами, дзьоб, рот), спосіб розмноження (комахи – дрібні яєчка, личинки; риби - ікринки; птахи -  яйця), ссавці вигодовують потомство молоком. Називає основних тварин свого регіону. Розрізняє диких і свійських тварин за місцем проживання, спосіб добування їжі, влаштуванням житла.  Знає про значенні їх в природі та житті людей. Спільно з дорослим доглядає за свійськими і декоративними тваринами ( птахи, дрібні ссавці).

Має уявлення, що найбільш розвиненими тваринами є ссавці, які свою назву отримали від способу вигодовування потомства молоком. Орієнтується у тому, що більша частина ссавців вкрита шерстю, має складний та більший за інших тварин мозок. Володіє інформацією про те, що температура тіла ссавців постійна, не залежить від оточуючого середовища. Диференціює тварин  за розміром (маленька землерийка, великий кит тощо) . Називає деяких ссавців своєї місцевості.

Знає птахів свого регіону. Усвідомлює, що тіло птахів вкрите пір’ям,  що завдяки крилам вони літають у повітрі. Орієнтується, що птахи живуть на суші, на воді, у лісах, полях, горах, озерах, морях, пустелях, містах.

Усвідомлює, що в природному довкіллі немає ко­рисних і шкідливих тварин — усі важливі.

 

Має уявлення, що людина  - найскладніша жива істота, яка вирізняється прямоходінням, мисленням, мовою, діяльністю. Знає, що вона належить до ссавців, вигодовує своїх дітей молоком, живе у різних регіонах планети, пристосовується до природних умов життя, займається типовими для своєї місцевості видами діяльності. Орієнтується в особливостях зовнішнього вигляду, взаємин здикими і свійськими тваринами, вирощування улюблених рослин, харчових уподобань українців. Володіє знаннями про природоохоронну діяльність дорослих в регіоні проживання.

Усвідомлює цінність життя і здоров’я людей, їхню залежність від природного довкілля, здатність на нього впливати. Розуміє, що людині для життя потрібні повітря, вода, їжа. Усвідомлює залежність стану її здоров’я від кількості та чистоти повітря, ґрунту, продуктів харчування. Розуміє, що організму шкодять за­бруд­нені повітря, вода, небезпечні рослини, тварини. Знає, що забруднене довкілля викликає захворювання різних органів і систем організму людини. Має уявлення про те, що важливим завданням людини  є збереження, догляд та захист природного довкілля.

Має уявлення про те, що екологічний стан природного довкілля і життєдіяльність людини взаємопов’язані.

 

 

Знає, що люди живуть у містах і селах, освоюють великі території,  використовують землі для ведення сільського господарства Вирощування хлібних, круп’яних, зернобобових, олійних, овочевих, плодово-ягідних, технічних (льон, бавовна)культур та цукроносіїв ( цукрові буряки, цукрова тростина). Усвідомлює, що в різних куточках Землі природне середовище суттєво змінене людиною; недоторканим залишилося природне довкілля лише  у малодоступних місцевостях, де людина не проживає (полярних зонах, деяких гірських масивах, островах тощо). Знає, що третина суші, заселеної людиною, вкрита лісами: в холодних зонах -, в середніх -  мішаними (хвойні і листяні) в теплих – тропічними. Орієнтується в тому, що освоєння лісових масивів супроводжується вирубкою дерев з деревини яких людина виготовляє безліч потрібних предметів побуту. Має уявлення, що водойми (річки, озера, моря, океани) перетворилися на місця праці людей: в них. ведеться пошук і здобуваються природні багатства (газ, нафта тощо), виловлюється велика кількість тварин: риба, кальмари, мідії тощо. Розуміє, що водними просторами планети курсують кораблі, які перевозять нафту, продукти харчування, різноманітні товари та людей. Знає, що у такий спосіб здійснюється торгівля, відбувається товарообмін. Усвідомлює, що освоюючи природне середовище, людина має дотримуватися правил доцільного природокористування, володіти навичками сприяння чис­тоті природного довкілля, економного викорис­тання води, електроенергії, збереження тепла.

 

Знає, що природне довкілля змінюється в результаті впливу на нього діяльності людей. Має уявлення, що люди здійснюють природоохо­ронні заходи, селекційну роботу для відновлення рослин і тварин, що зникають («Червона книга»). Володіє знаннями про при­родоохоронну діяльність дорослих  в регіоні проживання, намагається долучитися до неї. Усвідомлює, що збільшення кількості жителів  великих міст  на планеті відбулося внаслідок відтоку в них мешканців сіл. Розуміє, що майже половина населення планети живе та працює на невеликих територіях, стан яких погіршується    робота підприємств, рух транспорту, викиди газів та брудних вод отруюють  природне середовище. Знає, що внаслідок інтенсивної діяльності людини зникають рослини, які захищають ґрунти від зсувів, вимивання і вивітрювання; вирубуються ліси, які насичують повітря киснем і сприяють повноводності річок; кар’єри по здобичі корисних копалин руйнують гори. Має уявлення, що активне використання людиною енергії вогню, вимагає витрачання все більшої кількості природних копалин (нафти, вугілля, газу, рослин, торфу), що  погіршує стан природного довкілля, призводить до потепління і  зміни клімату на планеті.

 

З інтересом спостерігає за особливостями розвитку рослин, поведінкою тварин, перебігом природних явищ. Логічно пояснює перебіг побаченого. Усвідомлює, що будь-який представник рослинного чи тваринного світу має право на життя. Володіє правилами безпечної взаємодії з рослинами і тваринами; помічає зміни, що відбуваються в їхньому стані, виявляє стурбованість, коли він погіршується, намагається вжити заходів до його покращання; емоційно реагує на позитивні результати спільної з дорослим допомоги рослинам, тваринам; відповідально ставиться до догляду за ними. Під керівництвом дорослого доглядає за свійськими тваринами, вирощує і доглядає за рослини в домашніх умовах.    

Помічає забрудненість природного дов­кілля та відповідно реагує на це: сприяє його очищенню та попереджає негативні прояви поведінки інших (дітей та дорослих). Усвідомлює необхідність збереження природи. Дотримується правил доцільного природокористування, володіє навичками сприяння чис­тоті природного довкілля, економного викорис­тання води та електроенергії , теплоенергії  в побуті.

Разом з дорослим милується красою краєвидів у різні пори року Виокремлює естетичні властивості природних компонентів та явищ: кольорів, звуків, пахощів і прагне передати її в художніх образах.

 

Субсфера «Космос»

 

Ближній Космос

(Сонячна

система)

 

 

Сонце – зірка

 

 

 

 

 

Планети

 

 

 

 

 

 

 

Малі тіла

 

 

 

 

 

 

 

 

Дальній

Космос

 

 

 

 

Вивчення Космосу людиною

Орієнтується у тому, що поняттям Космос (Всесвіт) позначають безліч зірок разом з міжзірковим простором, великою кількістю космічних тіл, газом і міжзірковим пилом, що існує за межами планети Земля (навколоземний, міжпланетний, міжзоряний). Володіє елементарною інформацією про існування Сонячної системи, знаходження Сонця в її центрі. Знає, що всі тіла Сонячної системи обертаються навколо  Сонця.

 

Має уявлення, що Сонце - це зірка, гаряча газова куля, яка світить та своїми проміннями обігріває Землю. Володіє елементарним уявленням про про тяжіння, завдяки якому Сонце утримує Землю та всі тіла в їх русі навколо себе. Знає, що Сонячна поверхня дуже гаряча, випромінює яскраве світло, на яке не можна дивитися - це небезпечно для зору. Має уявлення, що Сонце велике за розмірами, у багато разів більше за Землю та всі планети разом, проте виглядає на небосхилі таким за розміром, як Місяць, внаслідок великої його відстані  від Землі.

 

Має елементарне уявлення, що навколо Сонця обертається вісім планет, серед них, окрім Землі,  є Венера, Марс, Юпітер, Сатурн та інші. Може назвати деякі з них.  Знає, що вони різні за розміром, але набагато менші за Сонце. Усвідомлює, що деякі планети можна спостерігати в темну пору доби. Володіє інформацією про те, що Земля обертається навколо Сонця за один рік. Має уявлення, що під час обертання навколо Сонця наша планета по-різному освітлюється і нагрівається його променями, що є причиною сезонних змін. Орієнтується в тому, що навколо окремих планет обертаються тіла, що звуться супутниками. Знає, що Місяць – супутник Землі, має форму кам’яної кулі, світить відбитим сонячним світлом, його добре видно на небосхилі у вечірні  та нічні години.

 

Має уявлення, що окрім планет у Сонячній системі існує безліч малих тіл - астероїдів,   комет, метеоритних тіл та міжпланетного пилу. Чув, що астероїди називають малими планетами, які обертаються навколо Сонця між Марсом і Юпітером, а іноді наближаються до Землі. Охоче слухає про те, що комети за розміром схожі на астероїди, здебільшого утворюються з льоду; обертаються навколо Сонця; наближаючись до нього випаровуючись світяться і їх світіння  можна спостерігати на небосхилі. Виявляє інтерес до розповідей дорослих про те, що метеорити менші за астероїди,  утворені з каміння та металу, часто падають на Землю, за їх падінням  можна спостерігати прозорими ночами, безліч маленьких метеоритів згорає у повітрі,  залишаючи за собою світло; деякі  метеорити долітають до поверхні Землі, іноді їх знаходять; побачити їх можна у природничих музеях.

 

Має уявлення, що Сонце знаходиться у скупченні надзвичайно великої кількості зірок, міжзіркового пилу і газу – галактиці. Сонячна система знаходиться в межах галактики, яка називається Молочний шлях (Чумацький шлях). Охоче слухає розповіді дорослих про більші і менші за Сонце зірки, які утворюють інші галактики і знаходяться від Землі на дуже великій відстані, а  тому на небосхилі виглядають маленькими крапками. Із задоволенням спостерігає на темному небосхилі зоряний простір, скупчення зірок, фіксує увагу на їх кольорі, яскравості, русі.

 

Знає, що в усі часи люди цікавилися Космосом, намагалися його вивчати. Розуміє, що за зірками і планетами можна спостерігати з допомогою спеціальних астрономічних приладів – телескопів. Має уявлення, що у телескоп можна побачити кратери і моря Місяця, проявляє до цього інтерес. Володіє елементарною інформацією про те, що для вивчення Космосу і планет люди будують й виводять у позаземний простір з допомогою ракет супутники, космічні кораблі, автоматичні й орбітальні станції. Знає, що першим космонавтом був Юрій Гагарін, що у Космосі разом з представниками інших народів побували українські космонавти. Має уявлення про існування міжнародної орбітальної космічної станції, на якій впродовж тривалого часу живуть і працюють космонавти з різних країн світу. Виявляє інтерес до книг, телепередач, відеоматеріалів, пов’язаних з Космосом.

Спільно з дорослим, самостійно спостерігає і захоплюється  красою зоряного простору. Радіє впізнаючи знайомі скупчення зірок, різні форми Місяця, підбирає порівняння (повна, окраєць, серпик). Передає враження від Космосу в іграх, художніх образах.

 

 

СФЕРА “КУЛЬТУРА”tc "Сфера Культура"

Культура поведінки як сукупність доцільних й соціально прийнятних емоційних, словесних, дієвих, жестових проявів дитини - важливий показник її життєвої компетентності, зрілості, готовності гармонійно увійти в широкий світ, посісти в ньому належне місце. Успішність предметно-практичної, ігрової та художньої діяльностей великою мірою визначається емоційною сприйнятливістю дитини, її зацікавленістю справою, володінням необхідними уміннями й навичками, цілісним світобаченням, здатністю диференціювати справжнє і уявне, реальне і казкове, відтворене й створене самостійно. Важливо, щоб дитина не лише споживала продукти фізичної, інтелектуальної та духовної праці інших людей, а й прагнула зробити щось самостійно, проявити винахідливість, кмітливість, креативність. Її індивідуальний досвід, життєві враження, допитливість, вміння застосовувати предметні, ігрові та художні засоби, співвідносити їх з метою та змістом своїх дій позитивно впливають на життєдіяльність зростаючої особистості, створювані продукти праці, ігрові ролі, художні образи. Важливим результатом оволодіння дитиною практичною, ігро­вою та художньою діяльностями є усвідомлення себе активним суб’єктом дії, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, висока мотивація досягнення.

Компетентність у субсфері „Предметне довкілля” передбачає сформованість у дитини здатності орієнтуватися в розмаїтті предметів, класифікувати їх за певними ознаками, розрізняти за розташуванням у просторі, розрізнювати за функціональними ознаками; володіння навичками практичної діяльності, культурного споживання та елементарного виробництва продуктів праці; готовності долати труднощі на шляху до мети.

Компетентність у субсфері „Рольова гра визначається розвиненістю в дитини ігрових умінь, здатністю використовувати адекватні ігрові атрибути та іграшки, сформованістю ігрового партнерства, засвоєнням й дотриманням ігрових правил, спроможністю урізноманітнити ігрові сюжети, пов’язати їх з позитивними сторонами сучасного життя, розвиненістю базових особистісних якостей.

Компетентність у субсфері „Мистецтво” засвідчує емоційну сприйнятливість дитини, її естетичне ставлення до об’єктів та явищ, інтерес до різних видів художньої діяльності, уміння використовувати різні матеріали та техніки, доби­рати відповідні засоби для реалізації свого задуму, виявляти творчі здібності, радіти створеному.

Розвиненість у дитини відповідних віку моделей предметно-практичної, ігрової і художньої діяльностей є важливою умовою формування її  особистісної культури.

 

Субсфера «Предметне довкілля»

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Житло людини

Орієнтація в предметах побуту і вжитку

 

 

 

 

 

 

Особливості й затишок житла

 

 

 

 

 

 

За межами житла

Місце проживання

 

 

 

 

 

 

 

 

Діяльність людей

 

 

 

 

Користування предметами

 

 

 

Виробництво предметів

 

 

 

 

 

Предметно-практи

чна діяльність

Визначення мети

 

 

 

 

Досягнення мети

 

 

 

 

 

 

Результати діяльності

 

 

 

Оцінка результатів

 

 

 

 

 

Зацікавлено ставиться до предметного сере­до­вища, знаходить у ньому знайоме і незнайоме; виділяє тотожне, схоже, відмінне; визначає безпечне і небезпечне; диференціює його на „моє”, „наше,” „чуже”; „особисте” і „спільне”, „близьке” і „далеке”, „знайоме” і „незнайоме”, „привабливе” і „гидке”, „корисне” і „шкідливе” тощо.

Використовує геометричні фігури як еталон для визначення форми довколишніх предметів,  виділяє їх основні ознаки, порівнює між собою. Здійснює серіацію предметів людського житла за величиною, масою, об’є­мом. Лічить їх, розрізняє за розташуван­ням у просторі. Класифікує та узагальнює предмети  житла за однією  та кількома ознаками. Оперує множинами, об’єднує їх елементи, сортує, доповнює, вилучає зайві, визначає відно­шення між ними у процесі класифікації. Усвідомлює  їх цінність, знає походження більшості.

 

Оперує поняттям „житло”, називає основ­ні предмети побуту і вжитку, розуміє призначення кожного. Має уявлення про українське житло, його відмінності від житла людей інших національностей. Диференціює інтер’єри міської квартири та сіль­ської оселі, може назвати їхні характерні особ­ливості й типові атрибути. Розуміє роль житла в житті людини, цінує рідну домівку, атмосферу в ній, може її описати, зобразити. Усвідомлює, що затишок і порядок оселі залежить від її мешканців; намагається самостійно впорядковувати свої речі, іграшки тощо; допомагає рідним підтримувати порядок і затишок в домі. Цінує речі, вироблені руками рідних і передані у спад­щину. Може назвати основні технічні засоби та побутове приладдя, що допомагає людям у домашньому господарстві. Знає, як користуватися та безпечно поводитися з деякими з них.

 

 

Називає адресу  свого місце проживання із зазначенням назви населеного пункту, вулиці, номеру будинку/квартири. Може пояснити доцільність поділу населеного пункту на вулиці, райони, житлові масиви. Знає, що вулиця поділяється на проїзну та пішохідну частини, називає різні види транспорту, його призначення, характерні особливості. Орієнтується в правилах дорожнього руху та керується ними. Орієн­тується у найближчому предметному ото­ченні, Може визначити місцезнаходження дошкільного закладу, магазину, аптеки, поліклініки, знає види, номери транспорту якими можна скористатися. Знає назви різних засобів технічного зв’язку, у разі потреби може скористатися ними. Розуміє взаємозв’язок між потре­бами людини в теплі, світлі, воді та функціону­ванням різних технічних комунікацій та відповідних установ. Оперує назвами основних споруд соціального призначення.

 

Усвідомлює, що навколишній предметний світ має рукотворне походження. Цінує діяльність людей, розуміє її природність, зв’язок зі здоров’ям та ставленням до життя. Розуміє, що працелюб­ність є показником людської гідності та здатності вдосконалювати себе. Виявляє готовність брати участь у суспільно значущій діяльності. Знає про існування різних професій, називає найпоширеніші, усвідомлює елементарні вимоги до людини як трудівника.

 

Має елементарне уявлення про те, що кожна людина є користувачем (споживачем) пред­метів та їх творцем (виробником). Знає, що кожний предмет використовується (споживається) для задоволення потреб людини. Вміє використовувати за призначенням різні предмети, знаряддя праці, речі, прилади, дбайливо до них ставиться, знає місце зберігання кожного. Володіє елементарною культурою споживання продуктів праці інших людей.

 

Знає про існування різних виробництв, які виготовляють предмети вжитку, технічні прилади та знаряддя, засоби пересування та зв’язку. Може назвати деякі з відомих. Розуміє відмінність між виробничою діяльністю дорослої людини та пред­метно-практичною дитини. Може назвати основні з них. Охоче займається практичною діяльністю, доводить розпочате до кінця. Усвідомлює, що про­дук­тивною називається діяльність, яка характери­зується високою віддачею виконавця, завершеним кінцевим результатом праці та впорядкованим робочим місцем. Розуміє важливість безпеки діяльності як передумови її про­дуктивності.

 

 

 

Усвідомлює, що виготовлення предметів починається з визначення конкретної мети роботи, складання елементарного проекту, накреслення найближчих завдань. Вміє самостійно визначитися з метою своєї діяльності, дати прогностичну оцінку очікуваного результату, обґрунтувати свою думку, спланувати дії. Має високу мотивацію досягнення, прагне досягти кінцевої мети. Не спрощує завдання але й надміру не ускладнює його, задовольняється оптимальною мірою складності.

 

Добирає адекватні прийоми роботи, відповідні технічні засоби, знаряддя, матеріали. Знає власти­вості останніх, технологію роботи з ними. Дотри­му­ється правил безпечного користування інстру­мен­тами. Усвідомлює труднощі, реальну можливість помилок. Орієнтується в їх причинах, називає їх, співвідносить складність завдання зі своїми можливостями. Може обґрун­тувати до­ціль­ність обраного варіанта виконання. Самостійно долає труднощі на шляху до мети, звертається за допомогою лише в разі об’єктивної необхідності, діє  цілеспрямовано. Прагне відійти від шаблону, виявляє вигадку та фантазію. Експериментує, вдосконалює, виявляє винахідли­вість, елементи раціоналізаторства.

 

Знає, що показниками високого результату, продуктивності праці є якість та кількість зробленого, вкладені у досягнення особисті зусилля. Усвідомлює, що якість продукту визначається ступенем його при­датності до використання, відсутністю техноло­гіч­них помилок, зовнішньою привабливістю. Без спонукань дорослого пере­віряє зроблене, прагне поліпшити ре­зультат. У разі необхідності, вносить корек­тиви, виправляє помилки, доцільно використовує рукотворний виріб.

 

Самостійно оцінює кінцевий результат своєї роботи. Формулює узагальнену та конкретні самооцінки. Виявляє вимогливість і критичність, виділяє сильні й слабкі сторони, встановлює зв’язок між своєю вмілістю, старанністю та якісно-кількісними показниками продукту праці. Спів­відносить  його із задумом. Об’єктивно оцінює продукти праці однолітків, співвідносить їх з власними Бережливо ставиться до рукотворних виробів (власних та інших дітей). Відрізняє власний виріб від твору мистецтва. Радіє з нагоди засвідчити свою умілість рідним та близьким, зробити їм приємне.

 

Субсфера «Рольова гра»

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Гра як відображу

ння життя

Спостереження та відтворення життєвих реалій

 

 

Ставлення до гри

 

 

 

 

 

 

Використання

особистого досвіду

 

Ігрова діяльність

Сюжет

 

 

 

 

 

 

Ігрова роль

 

 

 

 

 

Правила гри

 

 

 

 

Ігрове використання предметів

 

 

Застосування іграшки

 

 

 

 

 

 

Спілкування з партнерами по грі

 

 

 

 

 

Особистість у грі

Особиста свідомість

 

 

 

 

 

 

 

Базові якості

особистості

 

 

 

 

 

 

 

 

tc "Змістова лінія Світгри"Уважно спостерігає за соціальним життям – взаєминами, стилем спілкування, діяльністю людей різного віку, статі, національності, професії, соціального статусу. Виділяє типові  для них зовнішні ознаки, манеру поведінки, висловлювання, міміку, жести. Активно відтворює свої  життєві  враження у рольовій грі, використовує для цього виразні засоби. Диференціює реальні та уявні події.

 

Зацікавлено ставиться до ігрової діяльності, відрізняє її від усіх інших, задовольняє в ній свої пізнавальні, соціальні, моральні, естетичні потреби. Надає грі перевагу як провідній діяльності. Творчо відображає реальні та казкові ситуації. Вміло розгортає гру на будь-якій стадії її розвитку. Знає різні види ігор. Вправляється в умінні спо­стерігати, розмірковувати, спілкуватися. Виявляє самостійність у виборі гри, іграшки. Змістовно гра­ється сам, у мікро-, макроігрових групах, об’єд­ну­ється з однолітками на основі ігрового задуму, рольової взаємодії, особистих уподобань. Дотри­мується рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування.

 

Самостійно використовує життєвий досвід для створення та реалізації ігрових задумів. Відтворює знання та моральні уявлення, задовольняє в грі інтерес до навколишнього. Доречно застосовує раніше набуті знання у звичних та нестандартних ситуаціях. Обмінюється знаннями, моральним та практичним досвідом з однолітками, збагачує його.

 

Розуміє, що гра має сюжет; обирає та будує його. Усвідомлює мету, засоби її реалізації, не­обхідність планомірних дій. Ініціює, підтримує, продукує різні сюжети Розгортає, збагачує ігровий задум, обґрун­товує доцільність змін. Творчо відображає в грі діяльність та взаємини дорослих. Урізноманітнює сюжет гри, відображає в ньому не лише особисте життя, а й життя людей з найближчого оточення та події суспільного життя. Відображає в сюжеті гри не лише зовнішній бік життя, а намагається передати сутність явища. Сюжети ігор зрілі, досить складні, реалістичні, деталізовані, логічні, стійкі. Негативно ставиться до сю­же­тів, пов’язаних з проявами агресії, жорстокості, аморальними вчинками.

 

Відповідально ставиться до вибору та виконання ігрової ролі, відтворює в ній не лише побутові дії, а й відносини людей. Самостійно добирає зображувальні засоби, що відповідають обраній ролі, творчо перевтілюється, може виконувати роль за себе та за іграшку. Передає не лише узагальнений характер поведінки персонажа, а й типізує та індивідуалізує його. Розподіляючи між учасниками ігрові ролі, співвідносить їх з особливостями, можливостями, бажаннями кожного. Варіює свої ролі, приділяє належну увагу якісному їх виконанню.

 

Усвідомлює необхідність і доцільність виконання правил гри. Знає, що правила  упорядковують гру. Намагається дотримуватися всіх необхідних правил – відтворює зовнішню ситуацію, обмежує недоцільні дії, визначає межі припустимої поведінки, уточнює порядок дій (власних та партнера). Контролює виконання  ігрових правил всіма учасниками гри. Може самостійно сформулювати нове правило з метою ефективнішого упорядкування ігрової  діяльності.

 

Володіє самостійним планом ігрових дій. Без допомоги дорослого знаходить предмети-замінники, використовує доцільні іграшки. Усвідомлює, що не все може бути всім. Орієнтується не лише на зовнішню схожість, а й властивості предмета, можливість певним чином з ним діяти. Супроводжує свої ігрові дії з предметами словом, предметним показом способу дій, загальним жестикулюванням.

 

Сприймає іграшку як образ предмета реального чи казкового світу, партнера, товариша. Розуміє її зовнішні особливості, усвідомлює, що вона є вті­ленням художньої, технічної та інших видів культур. Використовує іграшки відповідно до призначення, змісту, класифікації. Знає варіативні можливості використання різних іграшок. Застосовує їх для відображення соціальних взаємин людей. Розрізняє народну іграшку, знає її особливості та призначення. Свідомо застосовує для розгортання сюжету іграшки-замінники, власноруч виготовлені іграшки. Раціонально використовує предметно-ігрове се­ре­довище для реалізації ігрових задумів. Виявляє бажання, вміння, ініціативу щодо формування та перетворення ігрового простору з допомогою іграшки.

 

Свідомо обирає партнерів по грі, спільно з ними відтворює реальні та казкові сюжети. Поважає учасників ігрової діяльності, справедливо розподіляє ролі, співвідносить бажання з можливостями кожного. Узгоджує свої дії з однолітками, орієнтується  не лише на свої, а й групові інтереси, поводиться відповідно до ігрової ситуації, підкоряється вимогам партнерів. Вміє домовлятися, поступатися, вибачатися, визнавати помилки, укладати угоди, кооперуватися, працювати в команді. Поводиться совістливо не лише по відношенню до друзів і товаришів, а й усіх інших учасників гри. Радіє спільній з іншими грі, дорожить товариськими взаєминами.

 

 

Усвідомлює себе  активним суб’єктом ігрової діяльності та учасником дитячого угруповання, відповідального за її успіх. Домагається визнання однолітками своїх заслуг, приймає вдалі рішення й  визнає якісне виконання ролі іншими учасниками. Узгоджує по ходу гри свої та інших дітей бажання, можливості та об’єктивну необхідність. Усвідомлює, що гра надає можливість реалізувати особисті права (на самостійність дій, творчу самореалізацію) та виконати обов’язки (діяти у відповідності з правилами, справедливо розподіляти ролі та іграшки, узгоджувати особисті інтереси з груповими). Під час гри виявляє довіру власному життєвому досвіду, застосовує та збагачує його, соціально прийнятними способами самовиражається.

 

Самостійно визначається з сюжетом гри, засобами виразності, змістом ігрових дій, вибором іграшок, оцінкою  виконаної ролі кожним учасником. Докладає для цього власних зусиль, вносить доцільні зміни, уточнює деталі. Рахується з особливостями партнерів по грі, приймає відмінну, але доцільну точку зору, визнає переваги однолітків, ініціює свою підтримку й готовність допомогти. Відстоює власну гідність, цікавиться думкою про себе товаришів по грі. Спостерігає за вдалими діями партнерів по грі, помічає істотне, аналізує причини успіху і невдачі. Серйозно ставиться до обовязків, повязаних з роллю, прагне вдосконалити свою гру. Розмірковує з приводу досягнень та прорахунків, висуває припущення, обговорює з однолітками проблеми, намагається зрозуміти, як урізноманітнити гру. Поводиться чесно, совістливо, правдиво. Управляє своїми емоціями, утримується від агресивних дій по відношенню до партнерів. Виявляє елементи творчості, імпровізації, винахідництва, пропонує оригінальні ідеї., які покращують гру. Обирає для гри безпечне місце та атрибути.

 

 

Субсфера «Мистецтво»

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Художнє освоєння світу

Сприйнятливість

 

 

 

 

Відчуття красивого

Художні уподобання

Естетичне ставлен

ня до  мистецтва

Художній образ

 

 

 

 

 

 

Художня діяльність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Образотворча

 

 

 

 

 

 

 

Музична

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Театральна

 

 

 

 

 

 

Літературна

 

 

 

 

 

 

 

Особистісна зрілість

Свідомість

 

 

 

 

 

Якості особистості

 

 

Емоційно сприйнятлива, зосереджує увагу на різноманітних об’єктах, явищах,  життєвих подіях, зовнішності людей, процесах та результатах їх діяльності, особливостях спілкування. Збагачує свій життєвий досвід враженнями від побаченого, почутого, обстеженого, відчутого. Прагне їх виразно, реалістично, експресивно відтворити у художніх образах – у малюнку, аплікації, ліпленні, співах, танці, музикуванні, театральному дійстві, віршуванні, розповіданні. Розрізняє реально побачене, почуте, сприйняте і уявне, придумане, фантазійне.

Диференціює красиве і некрасиве. Має уявлення, що красиве викликає насолоду, привертає увагу своїм приємним зовнішнім виглядом, гармонійністю пропорцій, яскравістю, змістовністю. Емоційно відгукується на прояви есте­тичного в житті та мистецтві, виражає свої почут­тя у різних видах мистецької діяльності, визначає власне ставлення до творів мистецтва. Дістає задоволення від знайомства з ними, від творення прекрасного в житті, при­роді та мистецтві.

Розрізняє образо­твор­че, музичне, театральне та літе­ратур­не мистецтво;  визначає специфіку кожного, виявляє до них інтерес. Володіє необхідними знаннями, уміннями та навичками, необхідними для занять відповідними видами діяльності.. Надає перевагу одному (декільком) з них, ініціює бажання займатись ним протягом певного часу, одержує від цього насолоду, досягає в даному виді мистецької діяльності найвищих результатів, проявляє творчу активність. Виявляє найбільший інтерес до творів обраної мистецької діяльності. Може самостійно інтегрувати в нього елементи іншого виду мистецької діяльності, радіє з цього.

 

Має уявлення про особливості мистецтва – візуального та часового, розуміє їх відмінність. Визначає основні види мистецтва: образотворчого та літературного (візуальні), музичного та театрального (часові). Розріз­няє та обґрунтовує своєрідність їх жанрів. Називає прізвища окремих вітчизняних та зарубіжних художників, милується творами образотворчого мистецтва, впізнає їх. Обізнана з найкращими зразками літературного різновиду – поезією та прозою. Розуміє доціль­ність їх використання у повсякденному житті, ігро­вій та театралізованій діяльності, радіє такій можливості. Має уявлення про музичне мистецтво. Розрізняє різновиди (жанр) музики – інструментальну та вокальну. Охоче слухає музику, розрізняє її настрій, впізнає деякі твори з класичної, народної, вітчиз­няної, світової музичної спадщини та проявляє до них інтерес. Має уявлення про різновиди театрального мистецтва – музичний, драматичний та ляльковий. У театральному дійстві цікавиться можливостями  вираження життєвих ситуацій в акторській грі, співпереживає персонажам, розуміє зміст дійства, усві­домлює колективний характер дієтворення, виокремлює красиве. Відображає у художній діяльності власне ставлення до світу і творів літературного мистецтва охоче виконує завдання естетичного характеру.

На елементарному рівні аналізує твори мистецтва, визначає їх емоційний настрій, ха­рак­­теризує засоби художньої виразності, розу­міє  та створює художні образи, передає  їх різними засо­бами. Виражає почуття колористичною гамою, ком­позиційним рішенням, ритмічною послідовністю, формотворенням. У співах, рухах, музикуванні передає характер музики, творчо сприймає музичний образ, асоціює його з власним світосприйняттям; цілісно характеризує твір, розрізняє властивості звуку, окремі засоби виразності (темп, висоту, динаміку тощо). Розуміє театральний образ як живу акторську дію з використанням засобів мовлення, міміки, жестів, рухів, музики, танцю, співу. Ідентифікує по­чуття і вчинки персонажів з власними. Цілісно сприймає і розуміє композицію та зміст літературного твору. Розрізняє основні засоби художньої виразності. Виявляє особистісну позицію в процесі пере­втілення у сценічний образ, запам’ятовує сюжетну послідовність, своєчасно включається у дію. Воло­діє навичками зображення позитивного та нега­тивного образів персонажів; використовує музично-пластично-пісенний досвід у театралізації різних творів літературних жанрів.

 

Вирізняє основні види образотворчого мистецтва – живопис, графіку, скульп­туру, архітектуру, декоративно-ужиткове та визначає основні їх жанри – пейзаж, портрет, натюрморт та побутовий жанр. Відображає свої життєві враження у різних видах образотворчої діяльності – малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні. Володіє технічними прийомами та методами роботи, елементарною майстерністю, прагне її вдосконалити. Враховує особливості матеріалу, виразність техніки. Доцільно використовує природний матеріал Отримує задоволення від процесу та результатів творення. Застосовує набутий досвід творчої діяльності у повсякденному житті, на святі. Виявляє пошукову зацікавленість, прагне привернути увагу інших до оригінальності  результатів своєї образотворчої діяльності.

 

Розрізняє основні види музичного мистецтва – вокальний та інструментальний. Обґрунтовує своєрідність музичних жанрів – пісні, танцю та відповідне виконавство. Охоче слухає музичні твори різних жанрів. Вміє обрати музичний інструмент, зосереджується на  власній грі та грі однолітка. Володіє елементарними навичками гри на дитячих музичних інструментах, досвідом індивідуального та колективного виконання твору. Охарактеризовує та володіє навиками виконання елементарної танцювальної техніки хороводу, польки, вальсу. Вміє музично зумовлено, граційно, розкуто рухатися. Розігрує хороводні пісні, індивідуально забарвлює танцювальні рухи, надає їм виразності, використовує міміку, жести, відповідні пози. Виражає зміст танцю відповідними рухами, надає їм танцювальної образності. Передає у рухах емоційний стан, людські переживання. Володіє досвідом музичної імітації, імпровізує пісенний, ігровий, танцювальний образи. Вміє музично-пісенно-пластично оформляти гру, творити музику. Дістає задоволення від самовираження в музичній діяльності.

 

Знає основні види театрального мистецтва – драматичний, музичний, ляльковий та розрізняє за основними засобами виразності. Виявляє особистісну позицію в процесі перевтілення у сценічний образ. Запам’ятовує сюжетну послідовність, своєчасно включається у дію. Володіє навичками зображення позитивного та негативного образів персонажів. Використовує музично-пластично-пісенний досвід у театралізації творів різних літературних жанрів. Здатна театралізувати творчу сюжетно-рольову гру. Вигадує казки, засоби дії для її театральної реалізації. Самостійно обирає ролі та виконавців для вистави.

 

Розпізнає різновиди літературних творів – поезію та прозу. Обізнаний з кращими зразками різних жанрів фольклору. Використовує художні засоби виразності літературних творів, читає їх напам’ять, переказує, аналізує та відтворює в різних видах діяльності. Прагне самовиразитися через мовленнєву діяльність, володіє навичками корекції та самокорекції мовлення. Самостійно складає розповіді, оповідання, казки. Володіє образним мовленням. Охоче бере участь в іграх-драматизаціях, інсценуванні, літературних вечорах, самостійно організовує театралізовані ігри. Вибірково ставиться до літературних творів. Охоче вдається до словотворчості, може запропонувати власний варіант розв’язання колізії у казці чи оповіданні. Одержує задоволення від творчої літературної діяльності.

 

 

 

Усвідомлює себе активним суб’єктом художньої діяльності, від якого залежить її процес і результат. Знає, що успіх в мистецтві залежить як від здібностей людини, так і від її ставлення – старанності, працьовитості, самостійності. Має уявлення про мотиви, що спонукають людину до творчості в художній діяльності, може назвати деякі з них. Довіряє власному досвіду, диференціює реалістичну та міфічну картини світу, усвідомлює їх відмінність. Цінує творчу працю людей та твори мистецтва як її продукти. Прагне вдосконалювати свої художні уміння,  збагачувати художній досвід. 

 

Надає перевагу самостійній художній діяльності. Соціально прийнятними способами самовиражається в ній, звертається за допомогою лише в разі необхідності, вміє нею правильно скористатися. Виявляє працьовитість, намагається досягти якомога кращого результату, потребує визнання авторитетними людьми її старанності й наполегливості. Може визнати вищі за свої художні здібності й здобутки в інших дітей, порадіти за їхні успіхи, в разі потреби – допомогти. Довіряє самооцінці, вміє розраховувати на себе, може відстояти думку щодо обраного задуму та якості його втілення. Помічає вдалі прийоми, використані в художній діяльності однолітками, аналізує їх доцільність, творчо переробляє та застосовує. Послідовна у своїх діях, цілеспрямована, досягає поставленої мети. Розмірковує над вибором техніки виконання, використанням образних засобів, прийняттям певного рішення. Чинить опір несправедливій оцінці, відстоює власну гідність. Охоче варіює, імпровізує, фантазує, раціоналізує, вигадує, творить. Радіє оригінальним здобуткам  у художній діяльності –  власним та інших дітей. Володіє елементарним художнім смаком, розрізняє, розуміє і адекватно оцінює естетичні явища у всіх сферах життя. Має сформовані основи художнього смаку та уподобання.

 

 

 

СФЕРА «ЛЮДИ»tc "Сфера «Люди»"

Важливість формування в дошкільному віці основ соціальної компетентності, ціннісного ставлення до вузького та широкого соціального оточення, у т.ч. представників різних груп спорідненості, віково-статевих, соціальних груп, зумовило систематизацію знань дитини у сфері «Люди». Завдяки спілкуванню з до­рос­лими, як носіями суспільно-історичного досвіду люд­ства, у дитини з’являється інтерес та вміння об’єднувати свої зусилля з іншими для досягнення спільного результату, виробляються колективні форми співбуття. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дошкіль­ника в людський соціум, вміння узгоджувати свої інтереси, бажання з іншими членами суспільства.

Зміст сфери «Люди» має на меті формування соціальних навичок поведінки, розвиток свідомого ставлення до себе як особистості самостійної, рівної з іншими, як члена суспільства. Це  визначається активним інтересом до людей, готовністю сприймати соціальний досвід, виховувати в собі співпереживання, співчуття, бажання пізнавати людей, вчиняти по доброму.

Виділені субсфери акцентують увагу на провідних напрямах сфери.

Компетентність у субсфері «Вузьке соціальне оточення» означає сформованість умінь дитини бути активним співучасником життєдіяльності сімейного та родинного кола, підтримувати тісні взаємні стосунки з рідними людьми.

Компетентність у субсфері «Широке соціальне довкілля» передбачає вміння дошкільника відповідно ставитися до людей знайомих та чужих, диференціювати їх за соціальним статусом, ознаками віку, статі, прихильності, наявність уяв­лень про державу, народи, нації, суспільство, людство як узагальнені категорії..

 

Субсфера «Вузьке соціальне оточення»

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Сімя

 

 

 

Батько-матір

 

 

 

 

 

Брати-сестри

 

 

 

 

Дідусі-бабусі

 

 

 

Сімейне буття

 

 

 

 

 

 

Родина

 

 

Усвідомлює зміст понять «сім’я» (склад, ознаки: спільне проживання, однакове прізвище, взаємна турбота, любов, доброзичливість, сімейні обов’язки членів) та «честь сім’ї» (повага та гідне ставлення інших людей до членів сім’ї; збереження честі та достоїнства  її представниками), вміє їх пояснити.

 

Знає, що батьки — це найрідніші люди, які, як правило, народили дітей, доглядають за ними та виховують. Вирізняє батьків з-поміж інших, ставиться до них з любов’ю та повагою; відгукується на їхні звернення, прохання, прислухається та дотримується порад, вказівок, здатна поступитися власними бажаннями, потребами на їхню користь, помічає настрій, емоційний та фізичний стан, турбується, допомагає; відчуває  захист, підтримку, цінує добробут, створений батьками; живе інтересами сім’ї.

 

Усвідомлює ступінь рідства з іншими дітьми, знає, що рідні брати-сестри – це діти, народжені в одній сім’ї. Встановлює й підтримує доброзичливі, довірливі, дружні стосунки з рідними братами та сестрами, ставиться до них з любов’ю, повагою, запобігає кон­фліктам, непорозумінням. Утримується від ревнощів, суперництва, розуміє корисність об’єд­нання зусиль для спільної справи, турбується про рідних братів-сестер.

 

Знає, що дідусь та бабуся доводяться батьками батьку-матері. Поважає й шанує їх, піклується про їхнє здоров’я, самопочуття; звертається до них шанобливо й лагідно. Дбає про дідуся й бабусю, допомагає їм, не ображає їх своїми висловами, вчинками, поведінкою.  

 

Дотримується правил сімейного співбуття. Розрізняє і поважає обов’язки кожного члена сім’ї, сумлінно виконує свої, підтримує порядок у своєму помешканні, розуміє внесок кожного члена сім’ї у її добробут.  Намагається облегшити домашню працю членів родини, своєчасно й доречно надаючи посильну допомогу. Прагне підтримати доброзичливу атмосферу в домі своїми словами, діями, поведінкою. Турбується про хворих членів, усвідомлює їхній стан, прагне поліпшити його своєю участю. Любить і шанує сімейні свята та традиції, бере активну участь у їх творенні, дотриманні, зміцненні.

 

Знає, що, крім сім’ї, як найближчого оточення, є родина, яка об’єднує близьких і далеких родичів по материнській та батьківській лінії, пов’язаних між собою кровними зв’язками. Знайома з ними, користується словами-ознаками основних членів родини (дядько, тітка, двоюрідні брати/сестри, племінники), знає їх місце проживання, ступінь рідства.

Має уявлення про свій рід, цікавиться родоводом, складає родовідне дерево. Ініціює підтримання родинних зв’язків, проявляє інтерес до спільних родинних справ, свят, зустрічей, ведення фото- та фільмотек тощо. Цікавиться їхнім життям, ставиться з повагою, виявляє родинні почуття, радіє успіхам, досягненням, співчуває у горі, невдачах. Знає про поховання померлих родичів, бере участь у вшануванні пам’яті про них.

 

Субсфера «Широке Соціальне довкілля»

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Люди

Ознаки

 

Знайомі

 

 

 

Чужі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соціальні ролі

 

 

 

Встановлення стосунків

З дітьми 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З дорослими

 

 

 

 

З літніми  людьми

 

 

 

 

З представниками різної  статі

 

 

 

Обєднання

Група

 

 

 

 

 

 

 

 

Колектив

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народ

 Країна

 

 

Людство. Країни світу

 

Диференціює людей на знайомих та чужих. Вирізняє знайомих з-поміж інших як таких, що добре знають один одного (друзі, товариші, сусіди, співробітники батьків, працівники дошкільного закладу тощо), привітно вітаються, звертаються по імені чи по імені та по бать­кові, радіють зустрічі, доброзичливо цікавляться справами. Знає, що знайомі можуть бути серед дорослих і дітей; розрізняє манеру спілкування із власними знайомими та знайомими батьків, інших родичів. При зустрічі впізнає знайомих, охоче й культурно спілкується з ними. Раху­ється з їхніми смаками, інтересами, потребами; виявляє чемність, толерантність у ставленні до них.

 Знає, що чужі — це люди, які між собою не знайомі (перехожі на вулиці, пасажири в транспорті, відвідувачі магазину, театру тощо). Поводиться з ними обачно, стримано, чемно. Почувається невимушено, впевнено серед малознайомих чи незнайомих людей. Помічає стан, потреби сторонніх та, по можливості, намагається задовольнити їх. У разі нагальної потреби (загубився у натовпі, магазині, іншому людному місці), коли поруч немає знайо­мих, може звернутися до незнайо­мої людини по допомогу, висловлюючи своє прохання чітко й голосно. Не розгублюється в такій ситуації, а розуміє, що краще звернутися до дорослого на його робочому місці  — водія чи контролера в транспорті, продавця чи охоронця (міліціонера) в магазині тощо. У разі виникнення інтересу до незнайомої людини повідомляє про це знайомих дорослих і радиться, чи можна звер­нутися до неї. Користується елементарними правилами самозбереження – не бере запропоновані незнайомцем солодощі, іграшки, не зваблюється пропозицією покататися чи подивитися на щось, не розповідає про свою сім’ю, родину, місце проживання тощо.

Вміє ототожнити стать дорослого з відповідною соці­альною роллю в житті (жінка — господиня, матір, дружина; чоловік — захисник, батько, опора сім’ї). Усвідомлює, що людина певної статі, віку одночасно може виконувати різні соціальні ролі – сина, доньки, школяра, студента, покупця, пасажира, глядача і т.д.; розуміє важливість та залежність зовнішніх проявів, поведінки від кожної з виконуваних в даний час ролей.

 

 

Усвідомлює відмінності спілкування з різними за віком дітьми - до молодших ставиться доброзичливо, уважно й турботливо, до старших – з повагою, інтересом, емоційною готовністю до спілкування. Прагне входити в контакт з різними за віком дітьми, вміє привертати до себе увагу, налагоджувати взаємодію. Виявляє інтерес до спільної діяль­ності, ділиться своїм  досвідом, умін­нями, знаннями. У колі молодших дітей почувається старшим а зі старшими – молодшим. З однолітками поводиться на рівних, усвідомлює свої можливості, права й обов’язки, дотримується норм спілкування. Домагається визнання себе іншими дітьми в різних видах діяльності, прагне бути бажаним у спілку­ванні, грі тощо. Виявляє прав­дивість, чесність у стосунках з різними за віком дітьми, не глузує з вад, недоліків або звичок інших. Уникає конфліктів та вміє їм запо­бігати, самостійно встановлює й підтримує партнерські ділові та особисті контакти. Позитивно ставиться та поважає дітей ідентичної та від­мінної статі; розуміє значення спілкування та спільної діяльності хлопчиків і дівчаток, дружби між ними. Виявляє зацікавленість у обопільних справах, іграх, праці, усвідомлює важливість розподілу обов’язків відповідно до статі.

Відмічає, що доросла людина фізично, розумово та соціально вже зріла особистість, яка має професію, роботу, сім’ю, ростить дітей, турбується про своїх батьків. Виявляє повагу до дорослих, незалежно від ступеню рідства, знайомства. Усвідомлює свою залежність від старшого покоління. В зверненнях до них та власних діях виявляє шану, турботу, готовність допомагати. У стосунках витримує дистанцію та усвідомлює межі припустимої поведінки, враховуючи належність до певної статі себе та дорослого.

Усвідомлює, що старість — це період життя після зрілості, протягом якого діяльність організму поступово слабшає. Має уявлення про те, що в літньої людини погіршується зір, слух, вона змінюється зовні (сиве волосся, зморшки на обличчі, руках, повільність рухів). Розуміє, що старі потре­бують турботи, розуміння й підтримки. В старості людина завершує свою професійну діяльність, виходить на пенсію, більше опікується домашнім господарством, допомагає дітям, доглядає онуків. Вміє вислухати поради та намагається керуватися ними в своєму житті, усвідомлює життєву мудрість старшого покоління.

Усвідомлює, що люди поділяються на чоловіків і жінок. Може схарак­теризувати, що чоловік — доросла особа, а хлопчик — дитина чоловічої статі; жінка — доросла особа, а дівчинка — дитина жіночої статі; вони мають свої ознаки – зовнішній вигляд, зачіска, одяг тощо. Має уявлення про основні ознаки, спільне та відмінне у представників різної статі. Розуміє, що стать певною мірою визначає інтереси, професійні уподобання людини.

 

 

Розуміє, що група – це найменше угрупування, що виникає на основі особистісних симпатій, емоційних відносин між її членами. Усвідомлює, що групу людей об’єднують спільні інтереси, цінності, щирість та відвертість стосунків, довіра, певні поведінкові норми. Члени групи прихильно ставляться один до одного, дружать. Може пояснити що таке дружба — прояв між людьми взаємної довіри, відданості, любові. Ініціює дружні стосунки з тими, кому симпатизує, усвідомлюючи, що другу можна довірити найпотаємніше, дружбою треба дорожити. У власному виборі віддає перевагу доброзичливим, уважним людям, готовим до співпере­живання, співробітництва. Дотримується й домагається демократичних стосунків у дружбі, не допускає авторитарності, пропонує та підтримує дружбу з дітьми різного віку, статі, національності; прагне подружитися з дорослими.

 

Усвідомлює, що колектив – це група людей, організована спільною життєдіяльністю. Знає, що всі члени колективу більшою чи меншою мірою залучені до його життя. Має уявлення, що між членами колективу складаються внутрішні відносини; вони переймаються спільними інтересами, вболівають за репутацію та честь колективу. Члени колективу можуть встановлювати між собою товариські відносини. Розуміє, що товариш — це близька за поглядами, уподобаннями людина. Прагне до певного сталого кола товаришів. Залучає їх до спільної діяльності, підтримує ініціативу в спілкуванні, дотри­мується демократичних стосунків, виявляє відповідальність, зважає на індивідуальність. Під­три­мує спроби познайомитися, шукає спільні інтереси, приводи для товаришування.

Розуміє, що в колективі можуть бути такі люди, хто виявляє байдужість чи, навіть, неприязнь у ставленні, а також усвідомлює особисте відношення до інших з різних причини. Намагається знайти пояснення цьому та позбутися у власному спілкуванні, поведінці, зовнішності все те, що може спричиняти недружнє ставлення інших. Ініціює спроби зробити стосунки взаємо­прий­нятни­ми, коректними, толерантними.

 

Має уявлення, що народ – це населення однієї країни. Усвідомлює свою приналежність до українського народу.

Знає, що країна, в якій проживає – Україна. Любить і пишається своєю батьківщиною, її краєвидами, працьовитими та талановитими людьми, співучою мовою, традиціями. Знає і поважає державну символіку.

 

Має уявлення, що «людство» – це всі люди Землі, жителі всіх країн світу. Орієнту­ється в тому, що кожна країна має свою територію, чітко окреслені межі, її населяють різні народи. Знає, що вони мають свою мову, культуру, звичаї, різняться кольором шкіри, волосся, розрізом очей, зростом. Може назвати деякі країни, їх характерні ознаки. Знає, що всі народи прагнуть миру, щастя і процвітання своєї країни.

 

 

СФЕРА  “Я САМ”tc "Сфера Ясам"

Досвідченість дошкільника у сфері “Я Сам” - важлива складова його життєвої компетентності, запорука повноцінного особистісного зростання,  цілісного дитячого світобачення,.передумова активної за формою та моральної за змістом позиції “Я у Світі”. Поінформованість щодо себе слугує підгрунтям для різнобічного та гармонійного розвитку, елементарного дитячого світогляду, адекватної та гнучкої поведінки у незнайомих або ускладнених життєвих ситуаціях, уміння самовизначатися соціально прийнятними та схвалюваними способами поведінки.

На кінець дошкільного віку у кожної дитини має бути сформований більш - менш реалістичний і позитивний образ самої себе, який складається  з:

- елементарних уявлень і знань про себе;

- самоповаги прихильного ставлення до себе, уміння цінувати свої сильні сторони, домагання визнання авторитетними людьми її чеснот і досягнень;

- гідної поведінки, заснованої на знаннях своїх особливостей та умінні відстоювати справедливість.

Сформованість “Я”, усвідомленого ставлення до своїх дій та вчинків, прагнення до самостійності, уміння здійснювати власні вибори, надавати комусь-чомусь перевагу, приймати відповідальні рішення, продуктивно розпоряджатися особистим часом, відстоювати власну гідність, об’єктивно себе оцінювати - показник її повноцінного розвитку як особистості. Правильна самооцінка слугує регулятором моральної поведінки дошкільника, лежить в основі почуттів самоповаги, обов’язку, відповідальності, совісті. На ній базуються уміння збалансовувати особисті та колективні інтереси, визначати своє місце в дитячому угрупованні, будувати щирі взаємини з рідними та приємними людьми, культурно дистанціювати від неприємних та небезпечних людей. Розмитість, невизначеність дитячого “Я” вказує на брак індивідуальності, суб’єктної активності, почуття самовартісності, вміння відповідально самовизначатися в природному, предметному та соціальному довкіллі.

Структурування сфери “Я Сам” обумовлене нерозривною єдністю фізичної, психічної та соціальної сторін у розвитку дошкільника. Це слугувало підгрунтям для вибору назв та змістового наповнення відповідних субсфер та змістових ліній, виділених в них. Кожною субсферою визначено певний обсяг знань, умінь, навичок, звичок, якостей, ставлень дошкільника, яким засвідчується  оптимальна для віку  міра його компетентності.

Компетентність у субсфері ”Я - фізичне визначається інтересом та позитивним ставленням дошкільника до своєї зовнішності, тілобудови, статевої належності, рухової активності; сформованістю основних фізичних якостей, практичних умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих та навичок безпеки життєдіяльності; орієнтацією щодо основних вікових змін у зовнішності та фізичних можливостях представників різних віково-статевих груп в дитинстві, юності, дорослості та старості; уявленням про народження і смерть як етапи  життя кожної людини на Землі.

 Компетентність у субсфері “Я – психічневизначається інтересом та елементарними уявленнями  дитини про свій внутрішній світ – думки, почуття, мрії, бажання, плани, ідеали, цілі, прагнення; становленням дитячого світогляду;  розвиненістю  її свідомості -  пізнавальної активності, емоційної сприйнятливості, уміння керуватися у своїй поведінці позитивними думками, оптимістичними переживаннями, реалістичними намірами; сформованістю самосвідомості - адекватної самооцінки, домагання визнання іншими своїх чеснот і досягнень, уміння співвідносити “хочу”, “можу” і “треба”; здатність уявляти себе у часі - минулому, теперішньому, майбутньому; орієнтація у своїх основних правах і обов’язках.

Компетентність у субсфері “Я – соціальне засвідчують: гнучка й адекватна поведінка дошкільника в період адаптації до нових умов життя, гармонійна соціалізація; уміння стати на місце іншого, здатність самовизначатися та працювати в команді однолітків, дорожити налагодженими взаєминами, виявляти товариськість, презентувати іншим свої можливості, конструктивно самовиражатися, узгоджувати особисті інтереси з колективними; з власної ініціативи допомагати іншим, виявляти співчуття, совістливість, миролюбність, толерантність.

 

Субсфера «Я - фізичне»

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Тіло та догляд за ним

 

Органи чуттів

 

 

Вікові зміни організму

 

 
Умови розвитку організму

 

Живлення організму

Харчування

 

 

 

Спрага і голод

 

Культура споживання їжі

 

Мікроорганізми

 

Гігієна тіла

Догляд

 

Основні гігієнічні процедури

Гігієнічні засоби

 

 

 

Гігієна праці

 

Загартування організму

Загартувальні процедури, їх роль

 

 

Здоров’я та хвороба

Показники здоров’я

 

 

 

Показники  нездоров’я  та поведінка під час  захворювання

Опір захворюванню

 

Роль шкідливих звичок у погіршен

ні здоров’я

Здоровий спосіб життя

Вади (фізичні та психічні)

 

Рухова активність

Основні рухи

 

 

 

Гімнастичні вправи

 

Рухливі ігри

 

Фізична витривалість

 

Витривалість і саморегуляція

 

Статева диференціація та ідентифікація

Визначення своєї статевої належності

 

Спільне та відмінне  у представників  різної  статі.

 

Ставлення до оголеності

 

 

Безпека життєдіяльності

Знання правил та знаків

 

 

 

 

Самодопомога

 

 

Відчуття межі безпечної поведінки

Виявляє інтерес до своєї зовнішності та тілобудови. Визначає і правильно називає основні частини свого тіла (голову, шию, тулуб, кінцівки тощо), має уявлення про їхнє призна­чення і дію. Знає про існування основних органів (серця, печінки, легенів) і систем свого організму (серцево-судинної, дихальної, видільної, крові, шкіри), умови їх нормального функціонування. Усвідомлює, що організм працює як єдине ціле.

Орієнтується в призначенні основних органів чуттів: око — бачить, вухо — чує, ніс — відчуває запах, язик — смак, шкіра — дотик і температуру. Сприйнятлива до своїх тілесних відчуттів, диферен­ціює основні з них, розповідає про них іншим, з’ясовує незрозуміле.

Усвідомлює, що людина народжується, прохо­дить різні етапи життєвого шляху — дитинство, юність, зрілість, старість — і помирає. Орієнтується в тому, що розвиток спричиняє зміни в організмі: протягом дитинства, юності і дорослості сприяє його вдосконаленню, в старості призводить до негативних змін. Має елементарне уявлення про зв’язок віку з вагою, довжиною та біомасою тіла і кінцівок, об’ємами голови, грудей, плечей, таза. Знає, що з часом на тілі з’явиться волосяний покрив, відбудуться зміни у конституції чоловічого та жіночого тіла.

 

Має елементарне уявлення про те, що стан організму залежить від успадкованих особливостей, умов життя і виховання, а також від власної продуктив­ної активності. Усвідомлює, що умови бувають сприятливими і несприятливими для розвитку організму.

Знає про зв’язок біомаси свого тіла, його міці й здоров’я з кількістю та якістю харчування.

 

Вміє вирізняти і називати словами основні групи їжі (хлібобулочні вироби, каші, овочі, фрукти, молочні й м’ясні продукти, риба, яйця). Відрізняє корисну їжу від некорисної та шкідливої (неїстивні гриби, ягоди тощо). Знає назви основних напоїв (вода, сік, молоко, кисломолочні продукти), їхню роль у здоров’ї організму. Розуміє виняткову роль питної води, її чистоти для свого здоров’я. Застосовує знання на практиці.

Орієнтується в ознаках спраги і голоду, вміє їх називати словами, розпізнає  відповідні станиї, усвідомлює їхній вплив на поведінку та діяльність, може повідомити про них дорослому, знає правила виходу з цих станів.

Володіє елементарною інформацією щодо вимог до гігієни харчування, виконує правила культурної поведінки за столом, використовує найдоцільніші способи споживання різних продуктів харчування. Цінує працю, вкладену в приготування смачної та естетично привабливої їжі.

Має елементарні уявлення про наявність в організмі мікроістот (вірусів, мікроорганізмів, бактерій), шкідливих для здоров’я. Орієнтується в основних правилах боротьби з ними.

Знає основні правила догляду за окремими частинами тіла і органами (обличчям, руками, ногами, нігтями, волоссям, вухами, ротовою порожниною, органами виділення), застосовує їх в житті..

Самостійно виконує основні гігієнічні процедури (миє обличчя, шию, вуха, руки, ноги, тіло, органи виділення, чистить зуби). Контролює стан зубів, дотримується гігієни порожнини рота.

 

 

Без допомоги та нагадування дорослого користується основними гігієніч­ними засобами (милом, рушником, дитячим шам­пунем, зубною пастою) та предметами догляду (гребінцем, зубною і масажною щітками, мочалкою, ножицями), знає, що ними користуються індивіду­ально. Виконує правила основних гігіє­нічних процедур (вмивання, чищення зубів, розчісування, купання, зміна білизни, користування носовичком, догляд за нігтями тощо).

Контролює свою поставу, координує опорно-руховий апарат, правильно сидить за столом, вико­нує комплекс вправ для запобігання порушенням постави та плоскостопості. Додержує режиму ра­ціональної фізичної та розумової праці і відпо­чинку.

Знає основні природні чинники (сонце, повітря, воду, ґрунт) та їхній вплив на здоров’я.

 

Уміє під наглядом дорослого приймати повітряні ванни, виконувати водні процедури, засмагати, ходити босоніж, здійснювати масаж тіла тощо. Знає найпростіші прийоми загартування. Усвідомлює і відчуває значення фізичних вправ для загарту­вання організму, цінує надану можливість, відчуває радість та задоволення від води, сонця, чистого повітря.

 

 

 

Орієнтується в основних показниках свого здоров’я (гарне самопочуття, апетит, настрій, бажання діяти, нормальна температура тіла, відсутність больових відчуттів), використовує їх у спілкуванні з дорослими. Розуміє значення для зміцнення здоров’я і запо­бігання захворюванням загартування, щоденної ранкової гімнастики, плавання, масажу, правильного харчу­вання, безпечної поведінки, догляду за тілом, фізіотерапії, народних засобів зцілення .Уміє  їх використовувати з метою оздоровлення.

Розрізняє основні ознаки захворювання (поганий апетит, висока температура тіла, біль, загальмовані рухи, дратівливість або кволість). Аналізує причини змін у своєму здоров’ї. Знає назви найпоширеніших дитячих захворювань, основні їхні ознаки. Уміє адекватно поводитися, коли погано себе почуває, повідомляє про це дорослого, допомагає собі під час хвороби (не виходить з дому, знаходиться в ліжку, приймає ліки, виконує настанови лікаря, їсть рекомендовану їжу, виконує необхідні процедури.

Елементарно усвідомлює власну роль у під­тримці, збереженні та розвитку здоров’я. Має уявлення про основні засоби протидії хворобі.

 

Орієнтується в тому, що корисно, а що шкідливо для організму. Вміє пояснити, чому. Володіє елементарною інформацією про шкідливі звички й згубний вплив на здоров’я алкоголю, тютюну, наркотичних речовин.

Свідомо ставиться до свого здоров’я, знає,  як його підтримувати, допомагає собі в цьому.

Ра­діє здорового способу життя, пишається своєю умілістю, вправністю, витривалістю. Заохочує до здорового способу життя інших.

Знає про існування фізичного й психічного нездоров’я Толерантно ставиться до однолітків, що їх мають. Пропонує свій захист, допомогу й підтримку.

 

 

Володіє основними рухами – варіативною ходою, швидким та помірним бігом, відштовхуванням та приземленням на обидві ноги, стрибками у довжину з місця, у висоту та довжину з розбігу; киданням предметів у горизонтальну та вертикальну цілі на дальність;  лазінням по гімнастичній стінці, канату; ходьбою по гімнастичній лаві в різних положеннях. Пересувається на лижах, їздить на двоколісному велосипеді, плаває.

Ходить, бігає, змінюючи довжину, частоту та ритм кроків. Виконує загальнорозвивальні вправи з предметами та без них. Стри­бає через скакалку різними способами. Виконує танцювальні кроки, вправи з шикування та пере­шикування.

 

Грає в рухливі ігри з елементами ходь­би, бігу, рівноваги, стрибків, метання, лазіння, баскетболу, футболу, хокею, настільного тенісу, бадмінтону.

 

Усвідомлює значення витривалості для успіш­ного досягнення мети. Володіє своїм тілом, свідомо регулює фізіологічні відправлення. Вміє спокійно витримувати мінімальне фізичне перевантаження у короткий відрізок часу, обхо­дитися без води та їжі. Може спокійно висидіти на місці протягом півгодини. Цінує в собі здатність переносити невелике перенапруження. Вміє, відчуваючи дискомфорт від фізичного перенапруження, повідомити про це дорослого, пояснити свій стан словами, регулювати емоції.

 

 

 

 

Знає особливості будови свого тіла, орієнтується в озна­ках своєї статевої належності, знає основні відмінності  представників своєї та протилежної статі. Усвідомлює, що фізичні можливості хлопчиків і дівчаток, чоловіків і жінок різні. Орієнтується в тому, що представники слабкої статі слабші, мають здебільшого меншу, ніж представники сильної статі, вагу, довжину тіла, силу.

 

Уміє порівнювати себе з однолітками своєї  та протилежної статі. Орієнтується у визначенні статевої належності людей не лише на особливості одягу, зачіски, інтересів, можливостей, а й на основні біологічні ознаки. Усвідомлює спільне й відмінне в будові тіла хлопчика — чоловіка, дівчинки — жінки. Має уявлення про дітородні функції організму.

 

 

Спокійно, з природим інтересом ставиться до оголеності (своєї та інших людей) під час купання, перевдягання, фізіологічних відправлень тощо. Виявляє культуру  сприйняття оголеного людського тіла, задає дорослому доцільні запитання.

 

 

Самостійно вирізняє основні небезпечні чинники довкілля.

Знає правила безпечного перебування вдома, в дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льду, на спортивному майданчику. Орієнтується у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами, основних запобіжних знаках дорож­нього руху, міського та залізничного транспорту, хімічної та пожежної безпеки, небезпеки ураження електрострумом тощо. Знає телефони основних служб допомоги (пожежної, міліції, медичної, газу), може ними скористатися. Знає які люди можуть допомогти у критичній ситуації, вміє швидко до них звернутися. Має уявлення про основні прави­ла поведінки в екстремальних умовах (під час епідемії, пожежі, повіні, землетрусу).

Уміє чинити опір пропозиції запалити цигарку, спробувати алкогольного напою або наркотичної речовини. Може надати першу допомогу та самодопомогу у разі травми, носової кровотечі, опіку, укусів тварин чи комах, травмування. Володіє навичками особистої гігієни з метою запобігання респіраторним, шкірним та кишковим інфекціям; отруєнням, сонячним опікам; профілактики гель­мін­тозів та педикульозу.

Вважає неприпустимим заподіяння будь-якої шкоди собі або іншим. Розумно розпоряджається своєю силою, виявляє активність без агресивності, розуміє наслідки останньої для себе і тих, хто нав­коло. Володіє навичками безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих.

 

Субсфера «Я –психічне»

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Внутрішній світ

 

 

 

 

 

Свідомість

Свідоме ставлення до дійсності

 

 

 

 

Пізнавальна активність

Логіко-математи

чна складова пізнавальної діяльності

 

 

 

 

 

 

Емоції та почуття

 

 

 

 

 

 

Довільна поведінка

 

 

 

 

 

 

 

 

Самосвідомість

Освоєння простору “Я”

 

 

 

 

Власне ім’я, прізвище, по батькові

 

Самооцінка

Домагання визнання

 

 

 

 

 

 

Ставлення до себе як представника певної статі

 

 

Уявлення себе у часі

 

 

 

Ставлення до  своїх прав і обов’язків

 

 

 

 

Диференціює  відчуття, пов’язані із своїми зовнішніми проявами - поведінкою, діями, вчинками  і внутрішнім,  душевним світом. Має уявлення про існування внутріш­нього світу та його значення в житті людини. Виявляє інтерес до своїх думок, бажань, мрій, намірів; час-від-часу зосереджує на них увагу; розповідає дорослому. про своє самопочуття -  деякі свої стани (радісно, сумно), настрої (веселий, тривожний, спокійний, задумливий),  думки (серйозні, хитрі, добрі, злі). Знає, що про особисте варто говорити лише з тими, кому довіряєш. Усвідомлює, що зовнішня поведінка залежить від душевного настрою людини, проте не завжди співпадає з нею.

 

Усвідомлює важливість  зваженого, розсудливого ставлення до явищ, подій життя, вчинків людей. Розбирається в оточуючій дійсності, правильно оцінює себе та інших. Розмірковує, перш ніж починає діяти. Намагається зрозуміти смисл пред’явлених вимог, запропонованих завдань, даних доручень. Перепитує, уточнює, висловлює власну думку, виявляє зацікавлене, небайдуже ставлення до зроблених їй пропозицій.

 

Знає, що досягне в житті успіху, якщо буде допитливою, сприйнятливою, уважною, вмітиме добре запам’ятовуватиме, творчо уявляти, спостерігати, виявляти кмітливість та критичність.

Здійснює елементарні мислительні дії (аналізує, порівнює, синтезує, узагальнює). Надає перевагу новому, незнайомому у порівнянні з відомим їй. Володіє початко­вими формами дослідництва, експериментування, винахідництва. Формулює запитальні речення, робить спроби самостійно дошукатися відповідей. Знаходить нове у знайомому та знайоме у невідомому; радіє з  своїх відкриттів. Володіє засобами та еталонами пізнавальної діяльності, керується у своїй активності пізнавальною мотивацією.

Усвідомлює, що кількість зберігається, незалежно від форми, величини пред­метів, відстані між ними, їх просторового розмі­щення. Порівнює множини, числа, визначає відно­шення між ними, називає склад числа з двох менших чисел. Лічить у прямому і зворотному порядку в межах 10, називає числівники по порядку від будь-якого числа. Знає цифри, знаки. Викладає за допомогою карток з цифрами і знаками арифметичні дії дода­вання та віднімання, читає їх, виконує найпростіші усні обчислення. Розуміє суть і структуру простих арифметичних задач, розв’язує їх. Використовує різні стандартні одиниці міри. Емоційно сприйнятлива. Орієнтується у назвах та специфіці проявів основних емоцій (інтересу, радості, подиву, горя, гніву, огиди, презирства, страху, сорому, провини), розрізняє прояви кожної. Встановлює при­чинно-наслідкові та смислові зв’язки між подіями життя, переживаннями, мімікою, жестами та діями (власними та інших людей). Передає свої почуття соціально прийнятними та схвалюваними способами, володіє емоційною культурою, стримує негативні емоції. Адекватно реагує на різні життєві ситу­ації, співвідносить харак­тер емоційної поведінки з її наслідками для оточуючих. Уміє спрямовувати, регулювати і контролювати свою емоційну поведінку. Розріз­няє деякі моральні, інтелектуальні та естетичні почуття, вживає їх назви у спілкуванні з дорослими та однолітками Характеризується оптимістичним світо­баченням. 

Знає, що для досягнення мети слід докласти вольових зусиль. Має уявлення про важливість своїх намірів у досягненні успіху. Передбачає результати своєї діяльності, співвідносить їх з чеканнями рідних та близьких, оцінє їх значення для себе та інших. Усвідомлює мету діяльності, у відповідності з нею планує свої дії, спрямовує зусилля. Проявляє наполегливість, без потреби не звертається за допомогою до дорослого, намагається долати труднощі самостійно. Поважає себе за силу волі, здатність не пасувати перед труднощами, спроможність доводити розпочате до кінця, уміння гідно вигравати і програвати, виявляти. витрива­лість, рішу­чість, впевненість у своїх силах. Як правило досягає поставленої мети, не спрощує і не підміняє її. Радіє своїм успіхам, відчуває гордість за досягнення, домагається їх визнання авторитетними людьми. Здійснює власні вибори, приймає самостійні рішення, покладає на себе відповідальність за них. Може утриматися від недоцільних дій, деструктивних бажань. Їй можна довести недоцільність тих чи інших дій.

 

Оперує займенником “Я”, дорожить простором свого “Я” - всім, що класифікує  як “моє”. Соціально прийнятними способами відстоює право на “своє місце” та комфортну дистанцію. Цінує свої чесноти, орієнтується у вадах, усвідомлює свою значущість для рідних та близьких людей, поважає себе, відстоює власну гідність. Поводиться щиро, прагне бути самою собою, природно самовиражається. Уміло розпоряджається особистим часом, на власний розсуд обирає заняття, не сумує наодинці з собою. Має певну думку щодо себе, може сфор­мулювати узагальнене судження з приводу своїх досягнень та якостей; в разі необхідності, не погоджується з несправедливою думкою про себе інших. Визнає право рідних, близьких, товаришів на простір їхнього “Я”, особисті інтереси, незалежність. Уміє поставити себе на їхнє місце.

 

Розуміє, що власне ім’я вказує на її індивідуаль­ність, статеву та національну належність. Радіє своєму імені, знає свої ласкаві прізвиська, розуміє, що вони підкреслюють її відмінність від інших, засвід­чують позитивне ставлення рідних, близьких, друзів. Усвідомлює, що прізвище та по батькові засвідчують її належність до роду, родини, її традицій і звичаїв. Відчуває гордість за це і захищеність сім’єю.

Висловлює елементарні судження щодо себе - своїх досягнень, якостей, вчинків.

Домагається їх визнання авторитетними людьми, переживає їх відповідність-невід­по­відність моральним нормам. Порівнює себе з іншими, виявляє критичність і самокритичність Визнає, що щось уміє краще, а щось – гірше за інших. Усвідомлює зв’язок самооцінки з якісно-кількісними показниками кінцевого результату діяльності, вкладеними в нього особистими зусиллями та оцінками авторитетних дорослих. Орієнтується у чеканнях на свою адресу рідних, близьких, однолітків; бере їх до уваги; будує свою поведінку з ураху­ванням  їхніх можливих реакцій.

Усвідомлює власні бажання і наміри. Співвідносить свої домагання з можливостями та вимогами. Переживає оцінки дорослими та однолітками своїх дій та вчинків. Розуміє, чим викликане позитивне і негативне судження про неї інших. Може відмовитися від незаслуженої висо­кої оцінки. Розуміє, що самовихваляння та егоїзм – негативні прояви, які зачіпають гідність іншої людини.

Позитивно ставиться до своєї статевої належ­ності, радіє їй, знає її переваги,  усвідомлює її незмінність з віком. Орієнтується у статево рольових стандартах поведінки. Усвідомлює зміст понять “жіно­че" та “чоловіче”, диференціює їх, може перелічити, використовує назви типових для представників різних статевих груп відмінностей, якостей,  занять у спілкуванні з однолітками. Знає особливості та призначення жінки і чоловіка. Намагається  поводитися відповідно до соціальних статево рольових стандартів. Володіє культурою статевої поведінки.

Має уявлення про те, що життєвий шлях людини складається з її минулого, теперішнього і майбутнього. Усвідомлює і переживає своє минуле і сього­дення, орієнтується у ймовірному майбутньому, пов’язує з ним свої найкращі бажання й наміри. Зображує себе минулого, теперішнього, майбутнього в іграх, розповідях, художній діяльності. Схематично перелічує атрибути різних вікових періодів (дитинства, юності, зрілості, старості), володіє елементарною життєвою перспективою. Знає, що минуле, сьогодення і майбутнє залежать від рідних дорослих, життєвих обставин, власної  активност, іздатності допомагати собі. Має оптимістичні очікування стосовно свого сьогодення і майбутнього.

Знає, що повноцінне життя людини передбачає задоволення її прав та виконання ряду обов”язків. Орієнтується у своїх основних правах та обов’язках, усвідомлює їх значення та відмінність. Називає свої елементарні права (на відпочинок, самостійність, розуміння дорослого, підтримку і захист, повагу), прагне їх задовольнити. Усвідомлює зв’язок слів “право”, “правило”, “честь”. Перелічує  й виконує свої основні обов’язки (самостійно себе обслуговує, дотримується моральних правил у спілкуванні з іншими, виявляє доброзичливість тощо). Знає, що “качати права” та ухилятися від виконання своїх обов”язків недобре.

 

 

 

 

Субсфера «Я –соціальне»

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Адаптація

 

 

 

 

 

 

Соціалізація

 

 

 

 

 

 

 

Соціальна компетентність

Усвідомлення себе  членом своєї родини

 

 

 

 

 

Відчуття  своєї причетності до людського загалу

 

 

 

 

 

Мовленнєва  компетентність

 

 

 

 

 

 

 

Мовленнєве самовираження

 

 

 

 

Комунікативні уміння

 

 

 

Визначення стату

су в колективі однолітків

 

Розуміння чужої точки зору

 

 

 

Групова взаємодія

 

 

 

Регуляція спільної діяльності

 

 

 

 

 

 

Визнання авторитету

 

 

Ставлення до асоціальної поведінки

 

 

 

Розв’язання спірних питань

 

 

 

 

Совістлива поведінка

 

 

 

 

Уміє пристосуватися до життя у нових соціаль­них умовах: усвідомлює свою нові ролі; з розумінням ставиться до необхідності відвідувати дошкільний заклад, поки батьки працюють; може дати собі раду. Орієнтується в новій обстановці, знаходить точку докладання своїх зусиль, приймає умови, в яких доводиться існувати. Виділяє головне і другорядне, порівнює звичне з незнайомим, елементарно упорядкуває свої враження, самостійно займає себе, демонструє дорослим та одноліткам свої вміння та здібності, виявляє приязне ставлення до інших, звертається до них по допомогу. Розуміє відмінності між існуванням в сім’ї ідошкільному закладі, орієнту­ється в перевагах обох виховних інститутів, вияв­ляє зацікавлене ставлення до життя у дитячому садку.

Усвідомлює, що вона - одна з багатьох однолітків, об”єднаних у дитячий колектив. Розуміє, що для гармонійного входження в нього слід навчитися узгоджувати особисті інтереси з груповими, визначити своє домірне місце серед інших дітей, оволодіти певною системою знань, норм і цінностей, які дозволять їй відчувати себе повноцінним членом групи. Диференціює оточуючих людей за ознаками віку, статі, привабливості, можливостей, авторитетності. Орієнтується в основних моральних правилах і вимогах, керується ними у своїй поведінці. Диференціює соціально схвалювану, прийнятну та неприйнятну поведінку. Визначається з комфортною для себе дистанцією у стосунках з приємними, байдужими та неприємними їй людьми. Поводиться розсудливо й відповідально. Прагне зберегти свою індивідуальність, відстояти власну позицію.

 

 

 

Розглядає себе в контексті членів своєї родини, усвідомлює взаємозалежність кожного; відчуває себе повноцінним членом родини, про якого тур­буються; цінує можливість бути в присутності рід­них “самою собою”, дорожить можливістю “роз­крити душу", розраховує на розуміння і захист. Помічає  зовнішню та внутрішню схожість-несхо­жість з рідними; передбачає і прогнозує вислов­лю­вання, думки, дії батьків з приводу своїх вчинків; прагне діяти так, щоб не засмутити близьких, вик­ликати в них почуття задоволення. Поважає інте­реси, вибори, смаки, звички рідних; усвідомлює, що батьки належать не лише їй, а один одному та іншим членам родини, мають не пов’язане з дити­ною життя. Розуміє, що батьки потребують душев­ної теплоти і ласки; виявляє чуйність та уважність; уміє стримувати свої бажання, якщо вони заважа­ють рідним; прагне бути причетною до спільних турбот і проблем сім’ї.

Розуміє необхідність якийсь час бути не з батьками, а з іншими дорослими; виявляє до них інтерес як до джерела інформації. Усвідомлює, що інші люди не завжди думають і вчиняють так само, як батьки. Відкрита для контактів з людьми різного віку, статі, національності, соціального статусу. Приязна, привітна, щира, співчутлива, безкорислива, вдячна, ввічлива, миролюбна. Поводиться культурно як з рідними, так і з чужими людьми. Прагне надати посильну допомогу чужим,  проявляє тактовність та обережність у взаєминах. Усвідомлює, що поведінка з незнайомими має бути стриманішою, обережнішою, не такою довірливою й щирою, як  з своїми. Вміє тримати дистан­цію, визнає і поважає думки і пропозиції інших. Обирає відповідний стиль спілкування, долає сором’язливість, може знайти спільні теми для бесід. Спроможна протистояти негативним впливам незнайомців, коректно припинити неприємне спіл­кування.

Володіє розмовною мовою,  використовує її у спілкуванні з дорослими та дітьми. Підтримує розмову, доречно засто­совує мовленнєві і немовленнєві засоби, регулює силу голосу, темп мовлення, використовує засоби інтонаційної виразності. Володіє мовленнєвим етикетом. Орієн­ту­ється в ситуації спілкування: виявляє ініціативу або коректно припиняє розмову. Здатна висловити свою думку чітко, логічно, образно, переконливо. Вміє запитати, заперечити, обгрунтувати думку, подякувати, вибачитися, розповісти про себе. Правильно  вимовляє звуки рідної мови,  диференціює близькі й схожі звуки, помічає помилки, володіє доступним віку словником.. Вживає багатозначні слова, фразеоло­гічні звороти, використовує елементи усної народної творчості. Володіє прийомами сло­во­зміни та словотворення. Правильно вживає всі граматичні категорії, будує прості й склад­ні речення зі сполучниками, словосполучен­нями та вставними словами. Має навички корекції та самокорекції мовлення, усвідомлює, що це допомагає порозумітися з іншими людьми.

Прагне творчо самореалізуватися, розкрити свої можливості, передати через мовлення значущі думки, переживання, устремління. Намагається в різних сферах життя та видах діяльності проявити свої здібності, виразити свою сутність, відстояти право на індивідуальність. Добирає для цього виразні мовленнєві конструкти, використовує соціально прийнятні їх форми, адресує своє звернення авторитетним людям, домагається визнання ними її заслуг. Відповідально ставиться до своїх висловів, розуміє, що словом можна не лише підняти настрій, але й образити. Володіє  елементарною культурою мовленнєвого самовираження.

Ініціює контакти, адекватно реагує на пропозиції інших, виразно передає словами і мімікою свою готов­ність спілкуватися. Вміє обмінюватись інформацією, вислуховувати, не перебивати іншого, брати почуте до уваги, домовлятися, узгоджувати позиції, розподіляти ролі, налагоджувати плідну взаємодію. Цінує партнера спілкування незалежно від сту­пеня своєї прихильності до нього, визнає його чесноти, не зловтішається з недоліків, радіє успіхам.. Дорожить взає­ми­нами, виявляє доступні віку відданість, надій­ність, вдячність.

Прагне посісти в групі однолітків  високе місце, здобути визнання, повагу, симпатію. Намагається відповідати вимогам певної групи, змінює негативні прояви на позитивні відповідно до її норм. Переживає ставлення до себе значущих однолітків, порівнює себе з ними, виявляє готовність удосконалювати себе. Рахується з виборами однолітків, уміє пов’язати їх з конкретними якос­тями, здібностями, вміннями, ставленням. Намагається узгодити особисті інтереси з колективними.

Усвідомлює, що інша людина може інакше оцінювати події, явища, вчинки, якості. Бере до уваги інтереси та потреби інших, рахується з відмінною точкою зору, визнає право дорослих та однолітків бути на неї несхожою.. Здатна стати на місце іншого, подивитися на проблему з різних сторін. Виявляє тактовність, делікат­ність, толерантність під час зіткнення з протилежними точ­ка­ми зору.  Може виділити і назвати почуття іншої людини, розуміє її стан, уміє на нього відгукнутися, виявити емпатію, співчуття.

Відрізняє гру вдвох від гри групою, знає пере­ваги кожної. Розуміє, що за бажання може вийти з групової гри. Здатна керуватися не лише осо­бис­тими, а й груповими інтересами. Розуміє, що в спільній діяльності кожний у чомусь себе обмежує, усвідомлює своє право домагатися виконання виправданих вимог. Цінує і намагається зберегти прихильне ставлення до себе інших.

Уміє об’єднувати та узгоджувати свої рішення і дії з партнером. Справедливо розподіляє ролі та ділянки роботи, кооперується з однолітком заради досягнення спільного успіху. Уникає надмірної конкурентності, утримується відхвалькуватості, егоїстичних проявів, непродуктивної змагальності. Прагне налагодити стосун­ки, дійти згоди, порозумітися. Іде назустріч готов­ності партнера діяти разом, обходитися без докорів та образ. Не нав’язує власної думки, розроб­ляє спільні варіанти розв’язання задачі, дорожить внеском у спільний продукт кожного . Зіставляє пропозиції партнера зі своїми, керу­єть­ся доцільністю, прагне владнати непорозуміння. Охоче ділиться з партнером інформацією,  підтримує і використовує його правильні пропозиції, справедливо оцінює вдалі дії. Не  звеличує себе,  не перебільшує власної ролі,  разом з партнером радіє спільному досягненню.

Орієнтується у змісті поняття “авторитет”, може пояснити його простими словами, назвати якості людини,  яку називають авторитетною. Пов’язує поняття з моральними чеснотами, відповідністю поведінки високим соціальним стандартам, умілістю, обізнаністю, компетентністю людини. Прагне бути, авторитетним  для значущого кола однолітків. Диференціює справжній та удаваний авторитети, пов’язує останній з  соціально несхвалюваними проявами.

Розрізняє соціально прийнятну і асоціальну поведінку. Пов’язує першу з позитивними, а другу — з негативними оцінками авторитетних людей та відповідними наслідками для оточуючих. Знає причини, що призводять до відхилень у соціальній поведінці. Диференціює поняття “навмисно” і “випадково”, керується в оцінці вчинків моральними нормами. Здатна до правилотворчої і правилодоцільної поведінки, усвідомлює її важливість.  Прагне впливати на порушників правил, опирається спокусі вдатися до заборонених засобів встановлення справедливості, утримується від агресивності та руйнівних дій. Відчуває межу припустимої поведінки,  може себе своєчасно зупинити.

Уникає гострих суперечок, намагається порозумітися у мирний спосіб. Уміє конструктивно розв’язати конфлікт, вийти з нього з найменшими втратами, знайти компроміс. Передбачає наслідки своїх негативних дій, розуміє причини виникнення непорозуміння, висловлює занепокоєння з приводу цього, уміє заспокоїти себе та іншого. В суперечці прагне відстояти істину, керується доцільністю. Може виз­нати свою провину, поступитися власними інтере­сами заради загального благополуччя. Володіє еле­мен­тарними навичками дипломатичної поведінки. Знає та використовує слова - пояснення, виправдання, вибачення.

Має уявлення про совість як внутрішню етичну інстанцію. Пов’язує з нею  своє уміння поводитися справедливо, чесно, відповідально. Хоче бути совісною людиною, докладає для цього особистих зусиль. Диференціює поняття “добро” і “зло”, пов’язує з ними свої відповідні вчинки, пояснює їх причини, схвалює або засуджує їх.  Розрізняє поняття “совісний” та “безсовісний”, може пояснити їх відмінність, проілюструвати прикладами з життя. За від­сутності контролю, стимулювання та заохочення дорослого здатна діяти совістливо, самостійно контролювати відповідність своєї поведінки соціально-моральним нормам, визнавати свою провину, утримуватися від хитрощів й нечесних вчинків.  Намагається в різних життєвих ситуаціях  не порушу­вати  моральних норм, поводитися гідно.

 

 

 

tc "Змістова лінія ПсихічнеЯ"

e-max.it: your social media marketing partner
Конверт на выписку "Флора" сезон Осень-Зима Конверты для новорожденных отличаются разнообразием стиля, дизайна и цветовой гаммой, но кроме эстетических качеств конверта на выписку, которые без сомнений важны, рекомендуется отдавать предпочтение натуральным экологически чистым материалам. Конверт на выписку станет первой «одеждой» вашего малыша. Нежная кожа ребенка не должна испытывать никакого дискомфорта, поэтому следует обратить внимание и на детали - качество каждого шва, удобство конструкции самого конверта и его размер.
Яндекс.Метрика