Зв'язок
  • VIVAT переможцям!

    VIVAT переможцям!

  • «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

    «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

  • Семінар-практикум для вчителів інформатики

    Семінар-практикум для вчителів інформатики

  • Семінар-практикум  вчителів французької мови

    Семінар-практикум вчителів французької мови

  • Нові досягнення юних математиків

    Нові досягнення юних математиків

VIVAT переможцям!

0987654321Вислів "To be smart!" або "Будь розумним!" насправді став девізом учнівської олімпійської збірної у 2017 році. Починаючи з 20 березня по 7 квітня проходили Всеукраїнські учнівські олімпіади. 51 учень міста Чернівці гідно захистили честь області на Всеукраїнському рівні. За попередніми результами наші учні здобули 27призових місць, що на сім більше порівняно з минулим навчальним роком. Приємно, що серед них є чотири дипломанти І ступеня. Найбільш вдалими є виступи учнів на олімпіадах з фізики та хімії - по чотири призових місця; з математики, астрономії, французької мови - по три перемоги. Відкриттям року стала учениця 8 класу Чернівецького ліцею №1- Цепілова Олександра, яка вперше взяла участь у олімпіадах Всеукраїнського рівня і здобула два призових місця - з математики та фізики. Два дипломи третього ступеня з фізики та астрономії також виборов учень Чернівецької гімназії №5 - Качур Артур. Отже, не зважаючи на обмеження у кількості учасників IV етапу через брак фінансування, учні нашого міста достойно презентують свої знання та результати тривалої роботи їх вчителів-тьюторів.

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

«Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

CIMG0292В ДНЗ №1 оголошено «Тиждень енергозбереження» під час цього періоду проходив конкурс дитячих робіт. Діти в своїх роботах зображували економне використання світла, води і газу.
Так, малята середньої групи разом з вихователями Пасер М. Я. та гномом-економом подорожували по різних державах світу ознайомлюючись з їх валютою. Залучивши батьків до сюжетно-рольової гри «Супермаркет» дорослі взявши на себе роль покупців, а малята були адміністраторами, менеджерами, касирами.
Діти румуномовної групи з вихователем Панфіловою В.Д. показали знання з економічного виховання у формі гри. Відвідуючи «Мінімаркет» малята грали з великим задоволенням та бажанням.
Старші дошкільники з вихователем Н.І. Зегрею продемонстрували справжніх заощаджувальників різних ресурсів. При цьому використовували багато прислів′їв, приказок, художнього слова. Великим враженням у дітей залишився екскурс - огляд філіалу ПриватБанку. Керуюча віділенням Приват Банку ознайомила з роботою і різними функціями банківських справ.
З батьками, які були присутні проведено анкетування: «Бережи, заощаджуй і цьому сам навчай інших».
Завідувач ДНЗ №1 Н.В.Бойко.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум для вчителів інформатики

image-0-02-05-4103eb1c1f0c5a4bd8c3afbe1efe7f8da7e32b7f21af049ed72c95f20f7220bf-V
Ми позбавляємо дітей майбутнього,
якщо продовжуємо вчити сьогодні так,
як вчили цьому вчора.
Джон Дьюн
29 березня 2017 року на базі Чернівецької гімназії № 5 відбувся семінар-практикум для вчителів інформатики з проблеми: «Використання інтерактивних методів навчання на уроках інформатики».
Семінар відкрила методист ММЦ закладів освіти управління освіти Чернівецької міської ради Терлецька Інна Дмитрівна, яка обґрунтувала актуальність та перспективність вибраної проблеми. Директор школи Мінакова Тетяна Георгіївна представила навчальний заклад та кафедру вчителів інформатики.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум вчителів французької мови

29.03.2017 р. на базі Чернівецької гімназії №3 відбувся семінар-практикум вчителів французької мови на тему "ЗНО – підвищення рівня освіти та забезпечення реалізації конституційних прав випускника на рівний доступ до якісної освіти".
DSC 0191
Лакуста А.І. ознайомила присутніх з матеріалами обласного семінару-тренінгу вчителів французької мови з питань підготовки учнів до складання ЗНО з французької мови. Про формулу успішного проходження тестування, переваги і слабкі місця тесту говорила заступник з НВР гімназії Павлюк М.І.
Шість кроків успішної здачі ЗНО запропонувала методист ММЦ Недужко Л.М. Корисним досвідом багаторічних апробацій тестових завдань ЗНО з французької мови на базі гімназії №3 поділилась Провальська Г.М.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Нові досягнення юних математиків

2IV Київська відкрита олімпіада з лінгвістики відбулася 11-12 березня на базі спеціалізованої школи № 52 в місті Києві. Олімпіада традиційно проходила в два тури: особистий і командний. Командний тур пройшов у суботу, 11 березня, і в ньому взяли участь 44 команди. Особистий тур відбувся у неділю, 12 березня, окремо у двох заліках: для молодших класів (6-8 класи) і для старших (9-11 класи).

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...
Previous
Наступна
+ 1
0

Сцена прикрашена квітами, калиною, вишитими рушниками, репродукціями картин з краєвидами..
Виходять ведучий та учні-читці з букетами квітів.
Звучить мелодія П. І. Чайковськаго «Пори року».

Ведучий. Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала, хвилювала людину. Шепіт прозорої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів — усе це дороге серцю. Ні з чим незрівнянна природа рідного краю!
Учениця. Природа і Вітчизна — невіддільні. У кожного з нас залишився в серці дорогий куточок, де минуло дитинство: зелена левада, луки з пахучою скошеною травою, сонячний сосновий бір або тінявий гай з суничними галявинами; широке поле, де так легко й солодко дихати, стежина, обіч якої ростуть волошки й маки і по якій, здається, не йдеш, а летиш, неначе птах...
Учень.
Безмежно з дитинства кохаю
красу свого рідного краю —
Дніпра голубінь неозору,
сосну в надвечір’ї прозорім.
І місяць у хмарках сріблистих,
і свіжість весняного листя,
і синій промінчик волошок
в пшеничному морі колосся.
Учениця.
У ліс завітаю я знову
на тиху сердечну розмову;
як пахне достигла суниця
і сонцем пропалена глиця!
Я чую зозулі кування,
берізок тремтливих зітхання,
тонкі білокорі сестриці
сплели свої віти в косиці.
Учень. Здавна люди вірили в богів — покровителів усього живого на землі. Так покровителькою рослин вважалася богиня Флора, тварин — Фауна. Тому рослинний світ називають флорою, а тваринний — фауною.
Учениця.
Були у матері Природи
дві донечки такої вроди:
хто їх побачив хоч на мить, —
не міг забути й розлюбить.
Голубооку звали Флора.
У неї очі, наче зорі;
Завжди замріяна, тендітна,
ласкава, ніжна та привітна.
А Фауна — швидка, як вітер,
могла за птахом полетіти,
і за оленями стрибати
та з білочками пустувати.
Обидві світ живий любили,
відтак його боготворили;
тож вирішила мудра мати
в придане їм дарунки дати.
Мрійливій Флорі — світ рослинний,
а жвавій Фауні — тваринний,
щоб берегли і доглядали,
від всього злого захищали.
Живуть в легендах і понині
живого світу дві богині.
Учень. Заглянь у природу. Ще біліє сніг, з відлигами чергуються морози, а під сніговою ковдрою вже пробуджується нове життя. І ось з’являються посланці зеленоокої Весни. Здається, ґрунт у весняному лісі прикритий тонкою мереживною скатертиною, зітканою з безлічі дзвоникоподібних блакитних квіток. Це проліски — провісники тепла, символ сподівань на краще майбутнє. У народі їх називають квітами надії. Завдяки своїй красі і тому, що вони одними з перших відкривають весняний карнавал цвітіння, проліски майже повністю винищені. Вони занесені до Червоної книги і потребують охорони.
Звучить мелодія П. Чайковського «Пори року» — весняні мотиви.
Учениця.
Ще земля в зимових шатах білих,
та з-під снігу, майже непомітний,
виглянув зненацька, серцю милий,
соромливий пролісок блакитний.          
Ще зимові віхоли літають,
та весни розгін не зупинити,
і дзвінкі краплини починають
у промінні сонячнім бриніти.
(Мелодія стихає.)
Учениця. Та ось юна Весна ніби подорослішала і перетворилася у зрілу неповторну красуню. За пролісками з’являється королева весняної флори, одна з найкращих квіток — сон. Інколи в народі його за красу і келихоподібність називають диким тюльпаном. (Показує дітям малюнок.) Ось вони — великі, темно-фіолетові або бузково-сині, а часом білі квіти. У негоду та на ніч квітки сну закриваються; враження таке, наче вони справді засинають. А може, їх назва пов’язана зі стародавнім слов’янським повір’ям, яке говорить, що коли покласти сон-траву на ніч під голову, то уві сні побачиш своє майбутнє.
Учень.
Ці квіти, милі та ласкаві,
Мені всміхаються й тобі,
їх цвіт рясний в зелених травах —
мов озеречка голубі.
В народі є таке повір’я:
Якщо ти хочеш міцно спать,
сходити треба в надвечір’я
у ліс, щоб сон-трави нарвать.
Я не зірву вас, прощавайте,
без вас я бачу милі сни;
ростіть собі та завітайте
до нас наступної весни.
Учениця. Травень у лісі — святкова пора. Зацвітають конвалії. Український фольклор розповідає, що ці подібні до перлин квіточки і є застиглим щасливим сміхом лісової русалки Мавки, яка вперше відчула радість кохання. У Франції в першу неділю травня збирали конвалії, прикрашали ними оселі. Запрошуючи дівчину до танцю, хлопець дарував їй букетик конвалій. Обмін букетиками навіть означав згоду на одруження. Якщо ж дівчина була незгодна, вона кидала букетик на землю. Ця чудова квітка, яку називають «лілея долин», зараз знаходиться на межі винищення і занесена до Червоної книги.
Учень.
Сестра нарцисів, лілій ніжних
і неповторна серед них,
цвіте прекрасна, білосніжна
конвалія в лісах моїх.
Мов наречена з тонким станом,
стоїть, всміхається мені;
а запах ніжний, незрівнянний,
п’янкий, мов чари весняні.
її зірвать — зганьбити вроду.
На жаль, знаходяться й такі —
бездумно нівечать природу,
пакують квіти у мішки.
А потім нишком, мов злодії,
в мішках красу на торг везуть.
З пучком конвалій, лиходії.
Свою ж і совість продають.
Учениця. У молоду яскраву зелень пізньої весни непомітно вплітаються барви раннього літа. Наприкінці червня з’являється всюдисуща суниця. До чого ж приємно знайти червоний від плодів ягідник, ворушити теплі трійчасті листочки і збирати серед них запашні, напоєні й прогріті золотим літнім сонячним промінням смачні й цілющі ягоди суниць.
Літній ранок. Червнева пора.
Вже достигли солодкі суниці.
Тож заповнила ліс дітвора,
і дорослі прийшли, як годиться.
Тільки чути: «егей» та «ау»!
О природо, ховай свої чари:
топчуть папороть, квіти, траву —
тільки швидше б наповнити тару.
Ніби мамонтів стадо пройшло
або кінна ворожа навала —
все, що квітло, буяло, росло,
полягло, почорніло, прив’яло.
Недопиті й порожні пляшки,
тут і там із яєць шкаралупки,
скрізь паперу брудного шматки,
ще й консервні бляшанки на купі.
Та мовчить зачудований ліс,
лиш засмучено, тихо зітхає;
без докірливих слів та без сліз          
своїм виглядом він промовляє:
«Якщо хочеш сюди ще прийти,
щоб суниць чи грибів назбирати,
то навчися мене берегти
і красу мою вмій шанувати».
Звучить мелодія вальсу Й. Штрауса «Казки Віденського лісу».
Учень. Гарно у лісі влітку. Синіють ніжні келишки лісових дзвіночків, червоніють ажурні лісові гвоздички, запаморочливо пахне достигаюча малина; у різноголосий спів птахів вплітається мелодійне кування зозулі. Мелодія лісів звучить для нас, як цей чудовий неповторний вальс.
Справжнім символом літа можна вважати цвітіння троянди. В усі віки троянди здобували загальне визнання і захоплення людей. Вирощували їх у Стародавньому Єгипті, Греції, Римі, Малій Азії. У наш час відомо понад десять тисяч сортів культурних троянд. Жодній квітці не присвячено стільки легенд, поем, віршів, як трояндам. Одна з грецьких легенд розповідає, що коли з морської піни біля берегів Кіпру вийшла божественно прекрасна Афродіта, то Земля дуже розгнівалася й вирішила створити щось не менш прекрасне. Так з’явилася квітка троянда, яка своєю вродою не поступалася богині краси.
Учениця.
Звідки ти взялась, така чарівна?
У якій зростала ти сім’ї?
Квітко півдня, сонячна царівно,
у красі тобі немає рівних,
музо й наречена солов’їв.
Звуть твоєю матір’ю шипшину.
Це вона в ясні погожі дні
виплекала донечку єдину,
віддала їй пахощі ці дивні
й материнські соки весняні.
Ти гориш в зеленолистих арках,
в кришталевих крапельках роси,
у садах, у скверах, тихих парках —
всюди ти  велична володарка
юності, кохання і краси.
Ведучий. Влітку цвіте ще безліч чудових квітів, які вражають своєю красою, приємним ароматом, розмаїтістю кольорів і відтінків. Відгадайте, що це за квітка?
Учень.
—  Ось він росте, стрункий, високий,
листки — загострені мечі,
такий веселий, ясноокий,
плащ пурпуровий на плечі.
«Він справжній лицар, що й казати», —
шепочуть Айстри залюбки.
Та й ну голівками кивати
і кидать погляди палкі.
— І хто сказав, що він вродливий,
та це ж звичайний Дон-Жуан, —
зітхнув притишено ревнивий,
самозакоханий  Тюльпан.
—  Та ні, це лицар, справжній лицар,
відважний, славний д’Артаньян, —
Ромашка шепче білолиця,
й замовк засмучений Тюльпан.
А він стоїть, стрункий, високий,
листки — загострені мечі,
такий веселий, ясноокий,
плащ пурпуровий на плечі.
Учениця. Пізнього літа хлібороби виходять на жнива. Золотим пшеничним полем пливе комбайн. Сиплеться у кузов машини добірна пшениця — вінець невтомної цілорічної праці хлібороба. Ні з чим незрівнянні запах і смак хліба, пшеничного короваю з золотисто-рум’яною скоринкою. Низько вклонімося тим людям, які своєю працею уквітчують землю, доглядають її, вирощують хліб. (Виходить Серпень — хлопець у вишитій сорочці, на голові — капелюх, уквітчаний пучком колосків, у руках тримає вишитий рушник, на ньому — рум’яний коровай, прикрашений калиною, зав’язаний червоною стрічкою.)
Серпень. Здрастуйте, діти! Я — Серпень, приніс вам дарунок від наших хліборобів, їжте на здоров’я цей сонячний запашний коровай, та не забувайте, що в кожній його крихті — тепло людської душі, багатоденна копітка праця.
Учень.
Жнива. Вусаті колоски густі
про щось перемовляються статечно,
вклоняються сусіду-вітру ґречно,
що котить полем хвилі золоті.
Пливуть в пшеничнім морі кораблі,
ведуть їх молоді ще капітани,
сини і внуки хліборобів славні,
сини своєї матері-землі.
Струмує спека в сонячній імлі,
йде боротьба свята за хліб великий,
щоб коровай рум’яний, сонцеликий
мав завжди красне місце на столі.
Пора здійснення заповітних мрій,
здобутків хліборобських справжнє свято;
прийми людську подяку щиру, брате,
за руки твої чесні, трудові.
Ведучий. Влітку квітує особливо мила нам, ніжна і чиста, скромна квітка — ромашка. У неї білосніжні пелюстки, а осердя — неначе золоте.
Учениця.
Обіч стежини польової,
немов ровесниці-сестриці,
ведуть розмову між собою
стрункі ромашки яснолиці.
Хор коників дзвінкоголосих
пісні співає їм щосили,
їх побілили чисті роси,
а сонечко позолотило.
Медово пахне тут повітря,
вітрець приносить запах кашки;
ми линемо на крилах літа
у царство білої ромашки.
Ведучий. Прийшла журлива пора прощання з красним літечком. Чарівниця осінь починає розвішувати на гілках перші золоті дукати багряного листя. А в кришталево-прозорому небі вже курличуть журавлі. Природа на прощальний бенкет одягає своє невимовне красиве вбрання, милуючи зір грою казкових барв.

e-max.it: your social media marketing partner