Зв'язок
  • Семінар-практикум бібліотекарів шкіл міста

    Семінар-практикум бібліотекарів шкіл міста

  • Передача допомоги військовим в зоні АТО

    Передача допомоги військовим в зоні АТО

  • Новорічні вітання школярів міста бійцям АТО

    Новорічні вітання школярів міста бійцям АТО

  • Про ШМВ у СПШ №35

  • Міський етап конкурсу "Учитель року - 2015" на фінішній прямій

  • Першість ДЮСШ №1 з настільного тенісу до Дня Святого Миколая

    Першість ДЮСШ №1 з настільного тенісу до Дня Святого Миколая

  • Семінар-практикум для вчителів суспільних дисциплін

    Семінар-практикум для вчителів суспільних дисциплін

Семінар-практикум бібліотекарів шкіл міста

sembb17.12.2014 року на базі ЗОШ №2 відбувся семінар-практикум бібліотекарів шкіл міста. В роботі семінару взяли участь: бібліотекарі ЗОШ №1, 6, 10, 12, 13, 14, 17, 22, 24, 25, 28, 30, 31, 37, 39, 40, 41, НВК " Любисток", гімназій, ліцеїв; головний бібліотекар обласної дитячої бібліотеки Дудчак Т.О.; методист ММК Ватутіна Л.М., адміністрація школи №2. На семінарі обговорено проблему ефективності роботи шкільної бібліотеки відповідно до вимог сьогодення, познайомились з практикою роботи бібліотекаря за публікацією газети «Освіта Буковини» від 19.11.2014р. та педагогічного колективу школи ЗОШ №2 на прикладі пошуково-краєзнавчої роботи до ювілею Ю. Федьковича,

Детальніше...

Передача допомоги військовим в зоні АТО

znzatУкраїнці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина гідно переживала найтяжчі випробування і завжди вміло захищала себе від ворогів. Сьогодні ми не повинні забувати тих, хто і зараз стоїть на варті нашого миру і спокою. Цим сміливим і мужнім героям потрібні щира любов, підтримка і, звичайно ж, допомога. В грудні освітянами міста були зібрані кошти в сумі 10.760 грн. В акції взяли участь управління освіти Чернівецької міської ради, ЗОШ №8, 12,16,17,20,24,40; гімназія №6, міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. На зібрані кошти придбано: рукавиці, берци, бушлати, теплі брюки. Учні всіх шкіл міста готували новорічні подарунки, малюнки для воїнів, збирали теплий одяг, ковдри.

Детальніше...

Новорічні вітання школярів міста бійцям АТО

yalПораненим бійцям АТО, які перебувають у чернівецькому військовому госпіталі, учні та педагоги шкіл міста 18 грудня, напередодні Дня Святого Миколая, дарували новорічні ялинки та солодощі і фрукти. Вручення зелених красунь відбулось в рамках творчого конкурсу на краще оформлення міської новорічної ялинки "Сузір'я новорічних прикрас".

Детальніше...

Про ШМВ у СПШ №35

17 грудня 2014 р. у СПШ №35 відбулось засідання школи молодого вихователя ГПД.

Детальніше...

Міський етап конкурсу "Учитель року - 2015" на фінішній прямій

18 грудня 2014 р. відбувся черговий тур міського конкурсу "Вчитель року - 2015" у номінації "Образотворче мистецтво". Конкурсанти провели майстер-класи, спрезентували свої освітні проекти, пройшли іспит фаховим тестуванням. Відрадно, що  під час  конкурсу панувала тепла, доброзичлива, творча  атмосфера.

Спасибі педагогам - учасникам конкурсу,  навчальним закладам, членам журі   за якісну  підготовку та проведення міського, та бажаємо перемог в обласному турі конкурсу.

Детальніше...

Першість ДЮСШ №1 з настільного тенісу до Дня Святого Миколая

nasttenМедалі, спеціальні призи та «море подарунків» підготували для діток організатори першості ДЮСШ №1 з настільного тенісу до Дня Св. Миколая, яка відбулась 14 грудня 2014 року у торговельно-розважальному комплексі «DEPO’t». У віковій групі 2006-2007 рр.н. серед юнаків 1 місце зайняв Артем Овчинніков, 2 став Станіслав Присакар, 3 Дмитро Гаврилюк. Серед дівчат 1 місце виборола Валерія Попова, 2 - Ніка Соколовська, 3 стала Ангеліна Романюк.

Детальніше...

Семінар-практикум для вчителів суспільних дисциплін

sempi11 грудня в Чернівецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №25 відбувся семінар-практикум для вчителів суспільних дисциплін міста на тему: «Особливості проектування й методики уроку в контексті оновлення змісту суспільствознавчої освіти» за участі методиста ММК Герасим Наталії Павлівни. Директор школи Тетяна Іванівна Баталюк презентувала досягнення кафедри вчителів суспільних дисциплін ЗОШ №25. У своєму виступі Наталія Павлівна акцентувала увагу вчителів суспільних дисциплін на особливостях проектування та методики уроку, проаналізувала стратегії використання сучасних методичних підходів до викладання історії, правознавства, етики.

Детальніше...
Previous
Наступна
+ 1
0

Сценарій 2006 – 2007 н.р. з/ш № 269 м. Київ

Сценарій до Дня Збройних Сил України

Ведучий.
Політичний, економічний, духовний розвиток України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів. Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності. Збройні Сили є необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу - захисну - функцію.
Сьогодні строкова військова служба відповідно до Конституції та Закону України “Про загальний військовий обов'язок” є почесним обов'язком кожного громадянина (чоловічої статі). Хоча, потрібно зауважити, що багато службових посад в армії займають жінки і їх кількість з кожним роком зростає. Тому це свято стосується всіх, це свято України!
Ніщо не виникає на порожньому місці. Має свою передісторію і українська армія.

1-й учень
На початковому етапі східнослов'янської цивілізації воєнна організація була родоплемінною. Саме рід дбав про зброю та воєнне спорядження, забезпечував охорону осель, городів від ворогів. Усі важливі воєнні справи вирішувались на вічі. Не було ніяких рангів чи ступенів. Керував вояками воєвода або князь.
У ІІІ - ІV століттях давньослов'янське військо мало примітивну організацію, просту зброю, слабку дисципліну. Однак, слов'янські вої дивували всіх своєю сміливістю.

2-й учень.
У часи Київської держави військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Члени дружини мали вірно служити князеві, бути готовими з ним йти на війну. Князі утримували дружинників, платили грішми, давали землі.
.Другою частиною війська було народне ополчення - вої. До ополчення приймали міський люд, селян-хліборобів. При цьому до боротьби з ворогом залучали всіх, незважаючи на вік, озброєність, досвід.

3-й учень.
За княжої доби були два основні роди війська: оружники і стрільці. Оружники мали на озброєнні панцир, шолом, щит, меч, спис, сопирд. Стрільці - лук і стріли.
Головною ударною силою виступала важко озброєна піхота. Кінноту вперше використали князі Олег та Ігор у Х столітті в походах на Візантію, на греків.
Бій з ворогом починав князь, першим кидали спис. Коли списи ламалися, бій продовжували мечами. Лучники із-за мурів міста обстрілювали ворога. З часом піхота поступилася місцем кінноті. Після того, як кіннота здобувала перемогу, піхота закінчувала битву: розбивала залишки ворога, захоплювала бранців у полон, забирала здобич, зброю.
Збиралося військо за наказом князя, оскільки не було на той час постійним. Спеціальні військові навчання у війську не проводились.

4-й учень.
6 грудня 1240 року закінчилась історія княжого Києва, поховавши під руїнами Десятинної церкви останніх захисників свого міста. Могутня Київська Русь перестала існувати , а для її народу почалася епоха двохсотлітнього татарського рабства. Втративши можливість себе захищати, Київська Русь втратила свою державність.
Хоча спроби відновити суверенітет були неодноразовими. Згадаймо хоча б Галицько-Волинське князівство і славного Данила Галицького.

5-й учень

Україно!
Сивий степ - моя колиска.
І спасибі, що його ти зберегла.
Я вклонюся цьому степу низько-низько,
Поцілую чисту воду джерела.

Я приляжу серед літа, серед віку,
Припаду чутливим серцем до трави
І почую: десь підкова плаче гірко
І тупоче тьма лихої татарви.

Я почую: розмовляють між собою
Скромний горбик і запорошений курган.
Ох, чимало костомахою-косою
Накосила тут розлючена карга!

Україно! Чую голос недалеко:
Ти могил не обмини, не обмани!
Я не знаю - джерело чи око предка
Пильно дивиться на мене з глибини.

 

6-й учень
Страшна епоха Золотої орди, Кримської орди.
Щороку з України забирали в орду кожного десятого хлопця й десяту дівчину…

За річкою вогні горять:
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатства розграбили,
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли.
У долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть;
Коло шиї аркан в'ється,
А по нпгах ланцюг б'ється…

Ведучий.
Од татарських нападів народ почав тікати з пограничних місць у глиб України, а на межі з татарщиною залишилось вільне Дике поле, яке сягало аж по сучасну Київщину.
А коли в Україну прийшли польські порядки, багато сміливців почали тікати на вільні землі Дикого поля. Молоді українці вирушали ватагами зі зброєю, обирали отамана, будували курені та січі від можливих набігів татар.

5-й учень.
Життя на “вольниці” без пана і хлопа дедалі більше вабило молодих людей. А коли їм вдавалося відбити бранців і награбований товар - щастю не було меж. Отож поступово самоорганізовані козаки ставали захисниками рідного краю. І в 16 столітті Дмитро Вишневецький своїм коштом разом з козаками будує на Хортиці фортецю - перший козацький бастіон захисту від завойовників. Для змученого віками народу України Хортиця стала символом боротьби за незалежність.

1-й учень.

Над Хортицею хмари, як віки…
Дніпро біжить за ними у погоню.
Сивіючі, обпалені боки,
Як на дніпровській переправі - коні…
Давай уяву пустим до води.
Які вона таїни перекаже.
Іди на клич, козацький кінь іди
Ти не придуманий, ти справжній.
Я виріс тут і знаю, що трава,
Коріння переплівши, вкрила тайну -
Гетьманський скарб, де мерзне булава,
Де царгородський меч мовчить причайно.

2-й учень.
Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від загарбників. Запорізька Січ уславилась іменами Байди Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Сірка, Виговського…
Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціла доба в історії України називається Хмельниччиною.

(звучить пісня “Ой на, ой на горі…”)

Ой на, ой на горі там женці жнуть,
Ой на, ой на горі там женці жнуть,
А попід горою, яром-долиною козаки йдуть,
Гей долиною, гей, гей широкою козаки йдуть.

Попе..., попереду Дорошенко,
Попе..., попереду Дорошенко.
Веде своє військо, Військо Запорізьке хорошенько,
Гей долиною, гей, гей широкою хорошенько.

А по..., а позаду Сагайдачний,
А по..., а позаду Сагайдачний.
Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний,
Гей долиною, гей, гей широкою необачний.

Ой ве..., ой вернися Сагайдачний,
Ой ве..., ой вернися Сагайдачний.
Візьми свою жінку віддай тютюн, люльку необачний,
Гей долиною, гей, гей широкою необачний.

Мені, мені з жінкой не возиться,
Мені, мені з жінкой не возиться.
А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться,
Гей долиною, гей, гей широкою знадобиться.

Ой хто, ой хто в лісі озовися,
Ой хто, ой хто в лісі озовися.
Викрешемо вогню, тай запалим люльку не журися,
Гей долиною, гей, гей широкою не журися.

 

3-й учень.
Служити в козацькому війську в народі вважалось найпочеснішою справою. Навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запорожжя, під час великого походу самі виряджали дітей у військо.

З суботи на неділю загадали на війну;
Загадали на війну, хто сина має;
А хто не має, нехай наймає.
Мала ненька одного сина Івана,
Та й та вислала, та научала:
“Ой їдь, сину, та на війноньку!”

6-й учень
Після приєднання України до Московщини права і “вольності” війська запорізького урізались і урізались. А за часів Катерини ІІ взагалі була скасована Запорозька Січ. Останнього гетьмана Петра Калнишевського було заслано у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року.

Чорна хмара наступає,
Либонь дощик буде.
Вже ж нашого Запорожжя
Довіку не буде.
Бо цариця, наша мати,
Напуст напустила:
Славне військо запорозьке
Та й занапастила…
Ой із-за гори, з-за Лиману
Вечір повіває:
Кругом Січі Запорозької
Москаль облягає…

5-й учень
Український народ залишився без власного війська, отже - втратив свободу. Не може бути вільним народ, який не має ким і чим себе захистити.
Але пам'ять про славне козацтво , його традиції, пам'ть про Січ не вмерла.

Ведучий.
На теренах нашого краю наприкінці 19 століття зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв'язок з традиціями січового козацтва.
З початком першої світової війни розпочалося формування Легіону січових стрільців на засадах офіційних збройних сил для боротьби з царською Росією, за визволення України.

(звучить пісня “Ой у лузі червона калина”)

Ой, у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Не хилися, червона калина - маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україна - маєш добрий рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Мирширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми тії ворожі кайдани розіб'ємо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Ой, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали наші добровольці з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

4-й учень.
У 1918 році війська Української Центральної Ради були знищені разом зі спробою побудувати Українську державу. І знову, не зумівши себе захистити, Україна втратила незалежність.

2-й учень.
Під час другої світової війни українці прославили себе і як оборонці рідного краю, і як патріоти, що боролися за незалежність України. І які б зараз не були суперечки, і збройні формування (УПА-ОУН), і бійці Радянської Армії та партизанських загонів робили все можливе, а інколи і неможливе, для того щоб ми могли жити з вами на своїй землі в мирі. Кожне серце і сьогодні повинно берегти пам'ять про тих, кого немає більше з нами, хто поліг на полі бою.

5-й учень.

В нас клятва єдина і воля єдина.
Єдиний в нас клич і порив:
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна
Розтрощимо вщент ворогів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

Вкладає меча в руки вірного сина
Наш край, щоб цей меч пломенів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

6-й учень.
Україна сьогодні - незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку…
У традиціях українського народу проводи в армію - велике свято… особливо в селі. Люди всім селом проводжають юнака до війська. Односельці бажають юнакові щасливо відслужити, повернутись і відгуляти весілля. Кожна жінка по-материнськи поплаче, ніби розділить долю матері юнака.

Співає вулиця святкова,
В солдати проводжає хлопця,
Веселий сміх, жива розмова
У бризках вранішнього сонця.

Луна на всі лади співучі
Дзвінка мелодія баяна.
І поруч ніжна і присмучена
Із хлопцем дівчина кохана.

Ще буде зустріч, наче спалах
Нової радісної зірки.
І губи солодко підпалить
Весільне веселисте “гірко”

А зараз вулиця святкова
В солдати проводжає хлопця,
Веселий сміх, жива розмова
У бризках вранішнього сонця.

В душі схвильованій юначій
Кружля земля і небо синє,
А мати схлипне - та й заплаче
І не надивиться на сина.

 

Ведучий.
Україна, проголосивши 24 серпня 1991 року свою незалежність, прагне жити в мирі та дружбі з усіма державами світу. Однак, нині не виключена можливість виникнення воєнних конфліктів, тому 6 грудня 1991 р. верховна Рада прийняла постанову про створення Збройних Сил.
А з 1993 року цей день офіційно вважають Днем Збройних Сил України. Ще раз з святом вас і дякуємо за увагу.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Автобусные экскурсии по Санкт-Петербургу Авторская экскурсия Елены Васильевой-Тумановской. Продолжительность экскурсии - 3 часа. История Петербурга - это череда тайн, загадок и легенд.
.