Зв'язок
  • З Україною в серці!

    З Україною в серці!

  • З днем народження, рідна Батьківщино!

    З днем народження, рідна Батьківщино!

  • Міська серпнева конференція педагогів

    Міська серпнева конференція педагогів

  • Хай в серці кожної дитини живе любов до України

    Хай в серці кожної дитини живе любов до України

  • Ми діти твої, Україно!

    Ми діти твої, Україно!

З Україною в серці!

P8231718З метою формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості, ціннісного ставлення до найближчого соціального, природного і культурного оточення, ознайомлення з державною символікою України у ДНЗ №28 22 та 23 серпня 2016 року відбулися заходи з нагоди святкування Дня Державного Прапора України та 25-ої річниці Дня Незалежності України за участі педагогів, дітей та їхніх батьків.

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

З днем народження, рідна Батьківщино!

P8230214Садок "Калинонька" святкує 25-іменини
Своєї рідної, квітучої країни.
Ти славна, Україно й молода,
Хай обминає лихо і біда!
Ти щедра, багата, барвиста моя
Найкраща у світі рідна земля!
Святкування з нагоди 25 річниці Незалежності нашої держави колектив ДНЗ №23 відзначив різноманітними заходами. Дорослі і діти змогли долучитися до всенародного привітання рідній

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Міська серпнева конференція педагогів

14159054 1024085417713078 1904015201 n29 серпня 2016 року в Чернівецькому обласному центрі естетичного виховання «Юність Буковини» відбулася серпневаконференціяпедагогічних працівників закладів освіти м. Чернівців ізпроблеми «Пріоритетні шляхи підвищення якості освіти в умовах реформування освітньої галузі». Провівконференцію начальник управління освіти Чернівецької міської ради Сергій Мартинюк.

У роботі конференції взяли участь Олександр Паскар, заступник Чернівецького міського голови з питань діяльності виконавчих органів, Богдан Томенчук, директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, Вікторія Косик, начальник відділу цифрової освіти, фінансової грамотності та навичок підприємництва Інституту модернізації змісту освіти МОН України, Володимир Дорош, волонтер громадської організації «Буковинська громада»,

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Хай в серці кожної дитини живе любов до України

SAM 0103У нас є підстави пишатися тим, що наша Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, вона мужньо пережила найважчі випробування і не скорилась. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів. 
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Ми діти твої, Україно!

IMAG2694У ДНЗ №8 23 серпня 2016 року відбулося свято "Ми діти твої, Україно!" Вихователь середньої групи "Б" Дмитрієва В. С. та музичний керівник Бричка О. А. підготували з дітьми пісні, вірші про Україну. Таночки, ігри, конкурси збагатили знання дітей про  державу, що гордо зветься Україна. Матеріали свята допомогли дошкільнятам осягнути цінності народу, своєї нації, своєї країни.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...
Previous
Наступна
0
- 1

Сценарій 2006 – 2007 н.р. з/ш № 269 м. Київ

Сценарій до Дня Збройних Сил України

Ведучий.
Політичний, економічний, духовний розвиток України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів. Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності. Збройні Сили є необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу - захисну - функцію.
Сьогодні строкова військова служба відповідно до Конституції та Закону України “Про загальний військовий обов'язок” є почесним обов'язком кожного громадянина (чоловічої статі). Хоча, потрібно зауважити, що багато службових посад в армії займають жінки і їх кількість з кожним роком зростає. Тому це свято стосується всіх, це свято України!
Ніщо не виникає на порожньому місці. Має свою передісторію і українська армія.

1-й учень
На початковому етапі східнослов'янської цивілізації воєнна організація була родоплемінною. Саме рід дбав про зброю та воєнне спорядження, забезпечував охорону осель, городів від ворогів. Усі важливі воєнні справи вирішувались на вічі. Не було ніяких рангів чи ступенів. Керував вояками воєвода або князь.
У ІІІ - ІV століттях давньослов'янське військо мало примітивну організацію, просту зброю, слабку дисципліну. Однак, слов'янські вої дивували всіх своєю сміливістю.

2-й учень.
У часи Київської держави військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Члени дружини мали вірно служити князеві, бути готовими з ним йти на війну. Князі утримували дружинників, платили грішми, давали землі.
.Другою частиною війська було народне ополчення - вої. До ополчення приймали міський люд, селян-хліборобів. При цьому до боротьби з ворогом залучали всіх, незважаючи на вік, озброєність, досвід.

3-й учень.
За княжої доби були два основні роди війська: оружники і стрільці. Оружники мали на озброєнні панцир, шолом, щит, меч, спис, сопирд. Стрільці - лук і стріли.
Головною ударною силою виступала важко озброєна піхота. Кінноту вперше використали князі Олег та Ігор у Х столітті в походах на Візантію, на греків.
Бій з ворогом починав князь, першим кидали спис. Коли списи ламалися, бій продовжували мечами. Лучники із-за мурів міста обстрілювали ворога. З часом піхота поступилася місцем кінноті. Після того, як кіннота здобувала перемогу, піхота закінчувала битву: розбивала залишки ворога, захоплювала бранців у полон, забирала здобич, зброю.
Збиралося військо за наказом князя, оскільки не було на той час постійним. Спеціальні військові навчання у війську не проводились.

4-й учень.
6 грудня 1240 року закінчилась історія княжого Києва, поховавши під руїнами Десятинної церкви останніх захисників свого міста. Могутня Київська Русь перестала існувати , а для її народу почалася епоха двохсотлітнього татарського рабства. Втративши можливість себе захищати, Київська Русь втратила свою державність.
Хоча спроби відновити суверенітет були неодноразовими. Згадаймо хоча б Галицько-Волинське князівство і славного Данила Галицького.

5-й учень

Україно!
Сивий степ - моя колиска.
І спасибі, що його ти зберегла.
Я вклонюся цьому степу низько-низько,
Поцілую чисту воду джерела.

Я приляжу серед літа, серед віку,
Припаду чутливим серцем до трави
І почую: десь підкова плаче гірко
І тупоче тьма лихої татарви.

Я почую: розмовляють між собою
Скромний горбик і запорошений курган.
Ох, чимало костомахою-косою
Накосила тут розлючена карга!

Україно! Чую голос недалеко:
Ти могил не обмини, не обмани!
Я не знаю - джерело чи око предка
Пильно дивиться на мене з глибини.

 

6-й учень
Страшна епоха Золотої орди, Кримської орди.
Щороку з України забирали в орду кожного десятого хлопця й десяту дівчину…

За річкою вогні горять:
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатства розграбили,
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли.
У долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть;
Коло шиї аркан в'ється,
А по нпгах ланцюг б'ється…

Ведучий.
Од татарських нападів народ почав тікати з пограничних місць у глиб України, а на межі з татарщиною залишилось вільне Дике поле, яке сягало аж по сучасну Київщину.
А коли в Україну прийшли польські порядки, багато сміливців почали тікати на вільні землі Дикого поля. Молоді українці вирушали ватагами зі зброєю, обирали отамана, будували курені та січі від можливих набігів татар.

5-й учень.
Життя на “вольниці” без пана і хлопа дедалі більше вабило молодих людей. А коли їм вдавалося відбити бранців і награбований товар - щастю не було меж. Отож поступово самоорганізовані козаки ставали захисниками рідного краю. І в 16 столітті Дмитро Вишневецький своїм коштом разом з козаками будує на Хортиці фортецю - перший козацький бастіон захисту від завойовників. Для змученого віками народу України Хортиця стала символом боротьби за незалежність.

1-й учень.

Над Хортицею хмари, як віки…
Дніпро біжить за ними у погоню.
Сивіючі, обпалені боки,
Як на дніпровській переправі - коні…
Давай уяву пустим до води.
Які вона таїни перекаже.
Іди на клич, козацький кінь іди
Ти не придуманий, ти справжній.
Я виріс тут і знаю, що трава,
Коріння переплівши, вкрила тайну -
Гетьманський скарб, де мерзне булава,
Де царгородський меч мовчить причайно.

2-й учень.
Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від загарбників. Запорізька Січ уславилась іменами Байди Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Сірка, Виговського…
Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціла доба в історії України називається Хмельниччиною.

(звучить пісня “Ой на, ой на горі…”)

Ой на, ой на горі там женці жнуть,
Ой на, ой на горі там женці жнуть,
А попід горою, яром-долиною козаки йдуть,
Гей долиною, гей, гей широкою козаки йдуть.

Попе..., попереду Дорошенко,
Попе..., попереду Дорошенко.
Веде своє військо, Військо Запорізьке хорошенько,
Гей долиною, гей, гей широкою хорошенько.

А по..., а позаду Сагайдачний,
А по..., а позаду Сагайдачний.
Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний,
Гей долиною, гей, гей широкою необачний.

Ой ве..., ой вернися Сагайдачний,
Ой ве..., ой вернися Сагайдачний.
Візьми свою жінку віддай тютюн, люльку необачний,
Гей долиною, гей, гей широкою необачний.

Мені, мені з жінкой не возиться,
Мені, мені з жінкой не возиться.
А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться,
Гей долиною, гей, гей широкою знадобиться.

Ой хто, ой хто в лісі озовися,
Ой хто, ой хто в лісі озовися.
Викрешемо вогню, тай запалим люльку не журися,
Гей долиною, гей, гей широкою не журися.

 

3-й учень.
Служити в козацькому війську в народі вважалось найпочеснішою справою. Навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запорожжя, під час великого походу самі виряджали дітей у військо.

З суботи на неділю загадали на війну;
Загадали на війну, хто сина має;
А хто не має, нехай наймає.
Мала ненька одного сина Івана,
Та й та вислала, та научала:
“Ой їдь, сину, та на війноньку!”

6-й учень
Після приєднання України до Московщини права і “вольності” війська запорізького урізались і урізались. А за часів Катерини ІІ взагалі була скасована Запорозька Січ. Останнього гетьмана Петра Калнишевського було заслано у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року.

Чорна хмара наступає,
Либонь дощик буде.
Вже ж нашого Запорожжя
Довіку не буде.
Бо цариця, наша мати,
Напуст напустила:
Славне військо запорозьке
Та й занапастила…
Ой із-за гори, з-за Лиману
Вечір повіває:
Кругом Січі Запорозької
Москаль облягає…

5-й учень
Український народ залишився без власного війська, отже - втратив свободу. Не може бути вільним народ, який не має ким і чим себе захистити.
Але пам'ять про славне козацтво , його традиції, пам'ть про Січ не вмерла.

Ведучий.
На теренах нашого краю наприкінці 19 століття зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв'язок з традиціями січового козацтва.
З початком першої світової війни розпочалося формування Легіону січових стрільців на засадах офіційних збройних сил для боротьби з царською Росією, за визволення України.

(звучить пісня “Ой у лузі червона калина”)

Ой, у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Не хилися, червона калина - маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україна - маєш добрий рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Мирширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми тії ворожі кайдани розіб'ємо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Ой, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали наші добровольці з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

4-й учень.
У 1918 році війська Української Центральної Ради були знищені разом зі спробою побудувати Українську державу. І знову, не зумівши себе захистити, Україна втратила незалежність.

2-й учень.
Під час другої світової війни українці прославили себе і як оборонці рідного краю, і як патріоти, що боролися за незалежність України. І які б зараз не були суперечки, і збройні формування (УПА-ОУН), і бійці Радянської Армії та партизанських загонів робили все можливе, а інколи і неможливе, для того щоб ми могли жити з вами на своїй землі в мирі. Кожне серце і сьогодні повинно берегти пам'ять про тих, кого немає більше з нами, хто поліг на полі бою.

5-й учень.

В нас клятва єдина і воля єдина.
Єдиний в нас клич і порив:
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна
Розтрощимо вщент ворогів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

Вкладає меча в руки вірного сина
Наш край, щоб цей меч пломенів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

6-й учень.
Україна сьогодні - незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку…
У традиціях українського народу проводи в армію - велике свято… особливо в селі. Люди всім селом проводжають юнака до війська. Односельці бажають юнакові щасливо відслужити, повернутись і відгуляти весілля. Кожна жінка по-материнськи поплаче, ніби розділить долю матері юнака.

Співає вулиця святкова,
В солдати проводжає хлопця,
Веселий сміх, жива розмова
У бризках вранішнього сонця.

Луна на всі лади співучі
Дзвінка мелодія баяна.
І поруч ніжна і присмучена
Із хлопцем дівчина кохана.

Ще буде зустріч, наче спалах
Нової радісної зірки.
І губи солодко підпалить
Весільне веселисте “гірко”

А зараз вулиця святкова
В солдати проводжає хлопця,
Веселий сміх, жива розмова
У бризках вранішнього сонця.

В душі схвильованій юначій
Кружля земля і небо синє,
А мати схлипне - та й заплаче
І не надивиться на сина.

 

Ведучий.
Україна, проголосивши 24 серпня 1991 року свою незалежність, прагне жити в мирі та дружбі з усіма державами світу. Однак, нині не виключена можливість виникнення воєнних конфліктів, тому 6 грудня 1991 р. верховна Рада прийняла постанову про створення Збройних Сил.
А з 1993 року цей день офіційно вважають Днем Збройних Сил України. Ще раз з святом вас і дякуємо за увагу.

e-max.it: your social media marketing partner
Автобусные экскурсии по Санкт-Петербургу Авторская экскурсия Елены Васильевой-Тумановской. Продолжительность экскурсии - 3 часа. История Петербурга - это череда тайн, загадок и легенд.
Яндекс.Метрика