Зв'язок
  • Осінній благодійний ярмарок для наших військових

    Осінній благодійний ярмарок для наших військових

  • Садгора пам’ятає свої героїв

    Садгора пам’ятає свої героїв

  • "Людина стільки раз людина, скільки вона знає мов."

  • Міжнародний Фотоконкурс  «День - 2014»

    Міжнародний Фотоконкурс «День - 2014»

  • Міжнародний мовно-літературний конкурс ім.Т.Шевченка

    Міжнародний мовно-літературний конкурс ім.Т.Шевченка

  • Майстер-клас

    Майстер-клас "Інтелект України: теорія і практика"

  • Всеукраїнська фотовиставка

    Всеукраїнська фотовиставка "Благодійність крізь призму об'єктиву"

Осінній благодійний ярмарок для наших військових

blyarm23 жовтня 2014 року учнівським самоврядуванням Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 37 зорганізовано проведення осіннього благодійного ярмарку. Діти та їхні батьки своїми власними руками з великою любов'ю створили різноманітні солодкі шедеври, які із задоволенням купували всі учасники ярмарку. Зібрана сума становить 1857 грн.

Детальніше...

Садгора пам’ятає свої героїв

grsl37Учні Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 37 долучилися до акції «Садгора пам’ятає свої героїв». На найвищій точці Садгори нашими учнями разом з представниками волонтерської організації висаджено 200 маленьких ялинок,які створили найближчий серцю кожного українця напис – «Героям Слава!». Через 2-3 роки всі садгірчани і гості нашого мікрорайону навіть з віддалених куточків Садгори будуть мати змогу прочитати це ялинкове гасло і ще раз згадати всіх тих, хто загинув за нашу Україну, і пошанувати живих героїв.

Детальніше...

"Людина стільки раз людина, скільки вона знає мов."

semp-rm«Людина  стільки раз людина,скільки мов  вона  знає». (П.Брантома)
«Учитесь, читайте, І  чужому  научайтесь,  Й  свого  не   цурайтесь» (Т.Шевченко)
Під  такими   гаслами 21.10.14 року розпочав  роботу  семінар-практикум  з  російської  мови в  НВК «Любисток» з проблеми «Використання   технологій  проблемного  навчання  на   уроках  російскої  мови  з  метою  розвитку  творчих здібностей   учнів». Учасниками   семінару  були  вчителі  російської  мови закладів освіти міста (ліцею  № 4,  гімназії  № 2,  ЗОШ  № 3,4,24,28,30,37, 38,  39 ,40).
З історією навчального закладу присутніх ознайомила директор Віра Сопетик.
Детальніше...

Міжнародний Фотоконкурс «День - 2014»

KYT.24.10.14.0417 жовтня 2014 року у Київській міській галереї «Лавра» проходило відкриття та церемонія нагородження переможців міжнародного Фотоконкурсу «День – 2014». На Фотоконкурс надійшло 2050 робіт від 290 учасників із усіх областей України та з-за кордону. В експозицію фотовиставки увійшло 320 найкращих робіт.

Детальніше...

Міжнародний мовно-літературний конкурс ім.Т.Шевченка

konksevУ загальноосвітніх закладах освіти міста завершився шкільний етап V Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім.Тараса Шевченка. До участі в ньому було залучено більше 12 тисяч школярів. Переможці шкільного етапу (І місце) 01 листопада 2014 року змагатимуться у міському етапі.

Детальніше...

Майстер-клас "Інтелект України: теорія і практика"

intukr23 жовтня 2014 року на базі спеціалізованої школи І ступеня №7 проведено перше засідання міського майстер-класу з проблеми "Всеукраїнський проект "Інтелект України": теорія і практика". Свою педагогічну майстерність продемонструвала керівник майстер-класу Діана Романівна Левицька, вчитель початкових класів даного закладу, провівши урок літературного читання в 3-А класі.

Детальніше...

Всеукраїнська фотовиставка "Благодійність крізь призму об'єктиву"

KYT.22.10.140217 жовтня 2014 року в Художньому музеї відкрилася фотовиставка "Благодійність крізь призму обєктиву", яка включала в себе 40 фоторобіт з яких 2 роботи вихованців фотостудії "Погляд" КЮТ "Кварц" (керівник Микола Ємельянов).

Детальніше...
Previous
Наступна
+ 1
0

Сценарій 2006 – 2007 н.р. з/ш № 269 м. Київ

Сценарій до Дня Збройних Сил України

Ведучий.
Політичний, економічний, духовний розвиток України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів. Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності. Збройні Сили є необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу - захисну - функцію.
Сьогодні строкова військова служба відповідно до Конституції та Закону України “Про загальний військовий обов'язок” є почесним обов'язком кожного громадянина (чоловічої статі). Хоча, потрібно зауважити, що багато службових посад в армії займають жінки і їх кількість з кожним роком зростає. Тому це свято стосується всіх, це свято України!
Ніщо не виникає на порожньому місці. Має свою передісторію і українська армія.

1-й учень
На початковому етапі східнослов'янської цивілізації воєнна організація була родоплемінною. Саме рід дбав про зброю та воєнне спорядження, забезпечував охорону осель, городів від ворогів. Усі важливі воєнні справи вирішувались на вічі. Не було ніяких рангів чи ступенів. Керував вояками воєвода або князь.
У ІІІ - ІV століттях давньослов'янське військо мало примітивну організацію, просту зброю, слабку дисципліну. Однак, слов'янські вої дивували всіх своєю сміливістю.

2-й учень.
У часи Київської держави військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Члени дружини мали вірно служити князеві, бути готовими з ним йти на війну. Князі утримували дружинників, платили грішми, давали землі.
.Другою частиною війська було народне ополчення - вої. До ополчення приймали міський люд, селян-хліборобів. При цьому до боротьби з ворогом залучали всіх, незважаючи на вік, озброєність, досвід.

3-й учень.
За княжої доби були два основні роди війська: оружники і стрільці. Оружники мали на озброєнні панцир, шолом, щит, меч, спис, сопирд. Стрільці - лук і стріли.
Головною ударною силою виступала важко озброєна піхота. Кінноту вперше використали князі Олег та Ігор у Х столітті в походах на Візантію, на греків.
Бій з ворогом починав князь, першим кидали спис. Коли списи ламалися, бій продовжували мечами. Лучники із-за мурів міста обстрілювали ворога. З часом піхота поступилася місцем кінноті. Після того, як кіннота здобувала перемогу, піхота закінчувала битву: розбивала залишки ворога, захоплювала бранців у полон, забирала здобич, зброю.
Збиралося військо за наказом князя, оскільки не було на той час постійним. Спеціальні військові навчання у війську не проводились.

4-й учень.
6 грудня 1240 року закінчилась історія княжого Києва, поховавши під руїнами Десятинної церкви останніх захисників свого міста. Могутня Київська Русь перестала існувати , а для її народу почалася епоха двохсотлітнього татарського рабства. Втративши можливість себе захищати, Київська Русь втратила свою державність.
Хоча спроби відновити суверенітет були неодноразовими. Згадаймо хоча б Галицько-Волинське князівство і славного Данила Галицького.

5-й учень

Україно!
Сивий степ - моя колиска.
І спасибі, що його ти зберегла.
Я вклонюся цьому степу низько-низько,
Поцілую чисту воду джерела.

Я приляжу серед літа, серед віку,
Припаду чутливим серцем до трави
І почую: десь підкова плаче гірко
І тупоче тьма лихої татарви.

Я почую: розмовляють між собою
Скромний горбик і запорошений курган.
Ох, чимало костомахою-косою
Накосила тут розлючена карга!

Україно! Чую голос недалеко:
Ти могил не обмини, не обмани!
Я не знаю - джерело чи око предка
Пильно дивиться на мене з глибини.

 

6-й учень
Страшна епоха Золотої орди, Кримської орди.
Щороку з України забирали в орду кожного десятого хлопця й десяту дівчину…

За річкою вогні горять:
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатства розграбили,
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли.
У долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть;
Коло шиї аркан в'ється,
А по нпгах ланцюг б'ється…

Ведучий.
Од татарських нападів народ почав тікати з пограничних місць у глиб України, а на межі з татарщиною залишилось вільне Дике поле, яке сягало аж по сучасну Київщину.
А коли в Україну прийшли польські порядки, багато сміливців почали тікати на вільні землі Дикого поля. Молоді українці вирушали ватагами зі зброєю, обирали отамана, будували курені та січі від можливих набігів татар.

5-й учень.
Життя на “вольниці” без пана і хлопа дедалі більше вабило молодих людей. А коли їм вдавалося відбити бранців і награбований товар - щастю не було меж. Отож поступово самоорганізовані козаки ставали захисниками рідного краю. І в 16 столітті Дмитро Вишневецький своїм коштом разом з козаками будує на Хортиці фортецю - перший козацький бастіон захисту від завойовників. Для змученого віками народу України Хортиця стала символом боротьби за незалежність.

1-й учень.

Над Хортицею хмари, як віки…
Дніпро біжить за ними у погоню.
Сивіючі, обпалені боки,
Як на дніпровській переправі - коні…
Давай уяву пустим до води.
Які вона таїни перекаже.
Іди на клич, козацький кінь іди
Ти не придуманий, ти справжній.
Я виріс тут і знаю, що трава,
Коріння переплівши, вкрила тайну -
Гетьманський скарб, де мерзне булава,
Де царгородський меч мовчить причайно.

2-й учень.
Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від загарбників. Запорізька Січ уславилась іменами Байди Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Сірка, Виговського…
Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціла доба в історії України називається Хмельниччиною.

(звучить пісня “Ой на, ой на горі…”)

Ой на, ой на горі там женці жнуть,
Ой на, ой на горі там женці жнуть,
А попід горою, яром-долиною козаки йдуть,
Гей долиною, гей, гей широкою козаки йдуть.

Попе..., попереду Дорошенко,
Попе..., попереду Дорошенко.
Веде своє військо, Військо Запорізьке хорошенько,
Гей долиною, гей, гей широкою хорошенько.

А по..., а позаду Сагайдачний,
А по..., а позаду Сагайдачний.
Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний,
Гей долиною, гей, гей широкою необачний.

Ой ве..., ой вернися Сагайдачний,
Ой ве..., ой вернися Сагайдачний.
Візьми свою жінку віддай тютюн, люльку необачний,
Гей долиною, гей, гей широкою необачний.

Мені, мені з жінкой не возиться,
Мені, мені з жінкой не возиться.
А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться,
Гей долиною, гей, гей широкою знадобиться.

Ой хто, ой хто в лісі озовися,
Ой хто, ой хто в лісі озовися.
Викрешемо вогню, тай запалим люльку не журися,
Гей долиною, гей, гей широкою не журися.

 

3-й учень.
Служити в козацькому війську в народі вважалось найпочеснішою справою. Навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запорожжя, під час великого походу самі виряджали дітей у військо.

З суботи на неділю загадали на війну;
Загадали на війну, хто сина має;
А хто не має, нехай наймає.
Мала ненька одного сина Івана,
Та й та вислала, та научала:
“Ой їдь, сину, та на війноньку!”

6-й учень
Після приєднання України до Московщини права і “вольності” війська запорізького урізались і урізались. А за часів Катерини ІІ взагалі була скасована Запорозька Січ. Останнього гетьмана Петра Калнишевського було заслано у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року.

Чорна хмара наступає,
Либонь дощик буде.
Вже ж нашого Запорожжя
Довіку не буде.
Бо цариця, наша мати,
Напуст напустила:
Славне військо запорозьке
Та й занапастила…
Ой із-за гори, з-за Лиману
Вечір повіває:
Кругом Січі Запорозької
Москаль облягає…

5-й учень
Український народ залишився без власного війська, отже - втратив свободу. Не може бути вільним народ, який не має ким і чим себе захистити.
Але пам'ять про славне козацтво , його традиції, пам'ть про Січ не вмерла.

Ведучий.
На теренах нашого краю наприкінці 19 століття зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв'язок з традиціями січового козацтва.
З початком першої світової війни розпочалося формування Легіону січових стрільців на засадах офіційних збройних сил для боротьби з царською Росією, за визволення України.

(звучить пісня “Ой у лузі червона калина”)

Ой, у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Не хилися, червона калина - маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україна - маєш добрий рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Мирширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми тії ворожі кайдани розіб'ємо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Ой, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали наші добровольці з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

4-й учень.
У 1918 році війська Української Центральної Ради були знищені разом зі спробою побудувати Українську державу. І знову, не зумівши себе захистити, Україна втратила незалежність.

2-й учень.
Під час другої світової війни українці прославили себе і як оборонці рідного краю, і як патріоти, що боролися за незалежність України. І які б зараз не були суперечки, і збройні формування (УПА-ОУН), і бійці Радянської Армії та партизанських загонів робили все можливе, а інколи і неможливе, для того щоб ми могли жити з вами на своїй землі в мирі. Кожне серце і сьогодні повинно берегти пам'ять про тих, кого немає більше з нами, хто поліг на полі бою.

5-й учень.

В нас клятва єдина і воля єдина.
Єдиний в нас клич і порив:
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна
Розтрощимо вщент ворогів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

Вкладає меча в руки вірного сина
Наш край, щоб цей меч пломенів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!

6-й учень.
Україна сьогодні - незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку…
У традиціях українського народу проводи в армію - велике свято… особливо в селі. Люди всім селом проводжають юнака до війська. Односельці бажають юнакові щасливо відслужити, повернутись і відгуляти весілля. Кожна жінка по-материнськи поплаче, ніби розділить долю матері юнака.

Співає вулиця святкова,
В солдати проводжає хлопця,
Веселий сміх, жива розмова
У бризках вранішнього сонця.

Луна на всі лади співучі
Дзвінка мелодія баяна.
І поруч ніжна і присмучена
Із хлопцем дівчина кохана.

Ще буде зустріч, наче спалах
Нової радісної зірки.
І губи солодко підпалить
Весільне веселисте “гірко”

А зараз вулиця святкова
В солдати проводжає хлопця,
Веселий сміх, жива розмова
У бризках вранішнього сонця.

В душі схвильованій юначій
Кружля земля і небо синє,
А мати схлипне - та й заплаче
І не надивиться на сина.

 

Ведучий.
Україна, проголосивши 24 серпня 1991 року свою незалежність, прагне жити в мирі та дружбі з усіма державами світу. Однак, нині не виключена можливість виникнення воєнних конфліктів, тому 6 грудня 1991 р. верховна Рада прийняла постанову про створення Збройних Сил.
А з 1993 року цей день офіційно вважають Днем Збройних Сил України. Ще раз з святом вас і дякуємо за увагу.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Автобусные экскурсии по Санкт-Петербургу Авторская экскурсия Елены Васильевой-Тумановской. Продолжительность экскурсии - 3 часа. История Петербурга - это череда тайн, загадок и легенд.
.