Зв'язок
  • VIVAT переможцям!

    VIVAT переможцям!

  • «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

    «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

  • Семінар-практикум для вчителів інформатики

    Семінар-практикум для вчителів інформатики

  • Семінар-практикум  вчителів французької мови

    Семінар-практикум вчителів французької мови

  • Нові досягнення юних математиків

    Нові досягнення юних математиків

VIVAT переможцям!

0987654321Вислів "To be smart!" або "Будь розумним!" насправді став девізом учнівської олімпійської збірної у 2017 році. Починаючи з 20 березня по 7 квітня проходили Всеукраїнські учнівські олімпіади. 51 учень міста Чернівці гідно захистили честь області на Всеукраїнському рівні. За попередніми результами наші учні здобули 27призових місць, що на сім більше порівняно з минулим навчальним роком. Приємно, що серед них є чотири дипломанти І ступеня. Найбільш вдалими є виступи учнів на олімпіадах з фізики та хімії - по чотири призових місця; з математики, астрономії, французької мови - по три перемоги. Відкриттям року стала учениця 8 класу Чернівецького ліцею №1- Цепілова Олександра, яка вперше взяла участь у олімпіадах Всеукраїнського рівня і здобула два призових місця - з математики та фізики. Два дипломи третього ступеня з фізики та астрономії також виборов учень Чернівецької гімназії №5 - Качур Артур. Отже, не зважаючи на обмеження у кількості учасників IV етапу через брак фінансування, учні нашого міста достойно презентують свої знання та результати тривалої роботи їх вчителів-тьюторів.

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

«Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

CIMG0292В ДНЗ №1 оголошено «Тиждень енергозбереження» під час цього періоду проходив конкурс дитячих робіт. Діти в своїх роботах зображували економне використання світла, води і газу.
Так, малята середньої групи разом з вихователями Пасер М. Я. та гномом-економом подорожували по різних державах світу ознайомлюючись з їх валютою. Залучивши батьків до сюжетно-рольової гри «Супермаркет» дорослі взявши на себе роль покупців, а малята були адміністраторами, менеджерами, касирами.
Діти румуномовної групи з вихователем Панфіловою В.Д. показали знання з економічного виховання у формі гри. Відвідуючи «Мінімаркет» малята грали з великим задоволенням та бажанням.
Старші дошкільники з вихователем Н.І. Зегрею продемонстрували справжніх заощаджувальників різних ресурсів. При цьому використовували багато прислів′їв, приказок, художнього слова. Великим враженням у дітей залишився екскурс - огляд філіалу ПриватБанку. Керуюча віділенням Приват Банку ознайомила з роботою і різними функціями банківських справ.
З батьками, які були присутні проведено анкетування: «Бережи, заощаджуй і цьому сам навчай інших».
Завідувач ДНЗ №1 Н.В.Бойко.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум для вчителів інформатики

image-0-02-05-4103eb1c1f0c5a4bd8c3afbe1efe7f8da7e32b7f21af049ed72c95f20f7220bf-V
Ми позбавляємо дітей майбутнього,
якщо продовжуємо вчити сьогодні так,
як вчили цьому вчора.
Джон Дьюн
29 березня 2017 року на базі Чернівецької гімназії № 5 відбувся семінар-практикум для вчителів інформатики з проблеми: «Використання інтерактивних методів навчання на уроках інформатики».
Семінар відкрила методист ММЦ закладів освіти управління освіти Чернівецької міської ради Терлецька Інна Дмитрівна, яка обґрунтувала актуальність та перспективність вибраної проблеми. Директор школи Мінакова Тетяна Георгіївна представила навчальний заклад та кафедру вчителів інформатики.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум вчителів французької мови

29.03.2017 р. на базі Чернівецької гімназії №3 відбувся семінар-практикум вчителів французької мови на тему "ЗНО – підвищення рівня освіти та забезпечення реалізації конституційних прав випускника на рівний доступ до якісної освіти".
DSC 0191
Лакуста А.І. ознайомила присутніх з матеріалами обласного семінару-тренінгу вчителів французької мови з питань підготовки учнів до складання ЗНО з французької мови. Про формулу успішного проходження тестування, переваги і слабкі місця тесту говорила заступник з НВР гімназії Павлюк М.І.
Шість кроків успішної здачі ЗНО запропонувала методист ММЦ Недужко Л.М. Корисним досвідом багаторічних апробацій тестових завдань ЗНО з французької мови на базі гімназії №3 поділилась Провальська Г.М.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Нові досягнення юних математиків

2IV Київська відкрита олімпіада з лінгвістики відбулася 11-12 березня на базі спеціалізованої школи № 52 в місті Києві. Олімпіада традиційно проходила в два тури: особистий і командний. Командний тур пройшов у суботу, 11 березня, і в ньому взяли участь 44 команди. Особистий тур відбувся у неділю, 12 березня, окремо у двох заліках: для молодших класів (6-8 класи) і для старших (9-11 класи).

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...
Previous
Наступна
0
- 1

Вимоги до уроку української мови Кобевка А.П., методист МУО

Рідна мова є, без перебільшення, основним предметом у системі навчально-виховної роботи в початкових класах. Її особливе місце серед інших навчальних дисциплін визначається тим, що саме від мовленнєвої компетентності школярів (уміння читати, слухати, запитувати і відповідати, розповідати, переказувати почуте й прочитане, висловлювати свої думки в усній і письмовій формі) безпосередньо залежать їхні успіхи в опануванні знань з усіх інших предметів, зростання їхнього загального культурного рівня, кругозору.
 
Одним із найголовніших завдань уроків рідної мови є формування в учнів умінь, що стосуються різних видів навчальної мовленнєвої діяльності, найголовнішим з яких є уміння висловлюватися в доступних для них типах мовлення, передбачених програмою.
 
Програма з мови в початковій, в основній і старшій школі будується за спіралевидним принципом: опрацьовані в початкових класах відомості з різних розділів науки про мову, мовні і мовленнєві вміння, навички розширюються і поглиблюються в наступних класах.
 
Щоб визначити, чого учні повинні навчитися на кожному конкретному уроці, вчителеві необхідно керуватися важливим положенням: одиницею навчання в сучасній школі є не матеріал окремо взятого уроку, а тема (розділ). А це означає, що тема і мета уроку визначаються його місцем у системі уроків з даного розділу.
 
Щодо визначення цілей уроку з мови варто зазначити наступне.
 
Навчальну мету уроку необхідно формулювати таким чином, щоб із неї однозначно випливало, якими конкретними знаннями, уміннями і навичками мають оволодіти учні на уроці. В навчальній меті повинні знайти відображення дві частини – мовна і мовленнєва. Мовна мета залежить від фонематичного, граматичного чи орфографічного матеріалу, який розглядається на уроці. Мовленнєва – визначається на основі тієї роботи, що проводиться над зв¢язним мовленням (текстом). Ця робота є обов¢язковим елементом сучасного уроку мови, адже на основі тексту учні усвідомлюють роль і значення виучуваного явища у мовленні, вчаться використовувати його у власному спілкуванні, залежно від комунікативних цілей висловлювання.
 
Розвивальні цілі уроку повинні бути спрямовані на формування уміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв¢язки, діяти за аналогією тощо.
 
Виховні можливості уроків мови закладені передусім у змісті текстів, пропонованих підручником, навчальними посібниками або дібраним учителем додатково з навчальною і виховною метою. Однак слід уникати на уроці мови зайвого моралізування на основі змісту тексту, тривалих бесід на різні теми навколишнього життя, треба тут обходитися лише короткими, влучними зауваженнями, коментарями, які б фіксували увагу учнів на цікавих і корисних фактах, вартих запам¢ятовування.
 
У початкових класах залежно від провідної мети уроку розрізняють такі типи: пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення, контролю і перевірки. Найбільш типовим є комбінований урок. Сучасні погляди на порівняно вільну структуру такого типу уроків дають учителеві змогу уникати традиційного трафарету в їх побудові, у використанні методів і прийомів.
 
Чи потрібно перевіряти домашнє завдання? Не перевіряти завдання можна лише тоді, коли всі діти відвідують ГПД. Але перевіряти повністю домашню вправу – це даремна трата часу на уроці. Можна запропонувати вибіркову перевірку, самоперевірку, взаємоперевірку, аналіз домашнього завдання, перевірку домашньої вправи за допомогою диктанту або за аналогією. Варіативність способів перевірки домашнього завдання дасть змогу активізувати навчальний процес, збагатити його різними формами роботи.
 
Тема і мета уроку має бути чітко сформульована всьому класові. Ефективним є залучення учнів до визначення мети і плану уроку.
 
Каліграфічні вправи треба пропонувати індивідуально. Якщо ж учитель вважає, що всьому класові треба нагадати про правильне написання деяких буквосполучень, то цю роботу краще поєднати зі збагаченням словникового запасу учнів (добір синонімів, антонімів, спільнокореневих, утворення словосполучень) або ж виконання певної вправи підручника.
 
Щоб учитель упевнився в тому, що новий матеріал буде сприйнятий учнями, необхідно актуалізувати ті знання, які є опорою для осмислення мовного явища. Як показують спостереження, вчителі часто планують на цей етап уроку повторення того матеріалу, який органічно не пов¢язаний з виучуваним. Це затягує час і, як правило, пояснення нового матеріалу розпочинається десь після  15-20 хвилини уроку, коли активність учнів спадає. Тому планувати урок бажано так, щоб пояснення нового матеріалу починалось не пізніше 10-ї хвилини.
 
Пояснення нового матеріалу ефективним буде тоді, коли коли проходить чітко, максимально конкретно, переконливо, доступно учням і за активної участі всього класу.
Пояснення, як виконувати вдома вправу, то на цьому етапі уроку зустрічаються такі недоліки. По-перше, учням не даються поради щодо його виконання. По-друге, не завжди враховується рівень засвоєння знань, тому домашні завдання не диференціюються.
 
Необхідна систематична, чітка перевірка виконання домашніх завдань. Тільки за цієї умови молодші школярі ставитимуться до них відповідально. Домашня робота втрачає свою ефективність, якщо залишається неперевіреною вчителем.
 
Як свідчать спостереження, переважна більшість школярів, отримавши зошит з перевіреним завданням, зосереджує свою увагу лише на оцінці. Помилки цікавлять їх менше або зовсім не цікавлять. Тому потрібно використовувати диференційований підхід і під час перевірки робіт. Деякі помилки виправляти, інші лише підкреслювати, робити на полі сигнальну помітку про допущену помилку. Самостійна участь школярів у виправленні допущених помилок – найефективніша форма їх аналізу і подолання.
 
Ще одна важлива порада. у роботі над помилками, а також для запобігання їм, слід систематично привчати школярів користуватися навчальними словниками.
 
Уже в початкових класах робота над учнівською грамотністю не повинна зводитись до виправлення і запобігання тільки орфографічним помилкам. Оскільки найголовнішим завданням уроків української мови є формування у молодших школярів мовленнєвих, зокрема комунікативних умінь, необхідно проводити систематичну роботу над удосконаленням усіх сторін їхнього усного і писемного мовлення. Адже знати рідну мову – це означає: володіти її лексичними і виражальними можливостями; орієнтуватися в стилістичних особливостях запропонованих для аналізу текстів та власних висловлювань; уміти добирати ті мовні засоби, які дають змогу якнайточніше і переконливіше висловити думку; знати правила культури усного і писемного мовлення і дотримуватись їх.
 
Як показує практика, на уроці мови оцінюються в основному усні відповіді, причому іноді наспіх, на перерві. Не завжди учні залучаються до оцінювання знань та зв¢язних висловлювань своїх товаришів. В процесі обговорення діти засвоюють основні вимоги до тексту, вчаться вільно триматися перед класом, слухати, виступати. Крім цього, навички усного висловлювання є основою письмового мовлення.
 
В уроці немає дрібниць, тут усе головне. Продуманий у деталях навчальний процес повинен бути спрямований на реалізацію поставленої мети уроку, на те, щоб отримати високий результат за найменшої затрати сил і часу, щоб урок підняв учнів на вищий щабель у їхньому розумовому, мовному і мовленнєвому зростанні (а не лише ілюстрував те, що учні вже знають), сприяв прищепленню дітям інтересу до навчання, до мови, формуванню уміння працювати творчо.
 
Запорукою успіху в діяльності кожного вчителя є вміння проаналізувати свій урок, побачити в ньому досягнення і невдачі та з¢ясувати їх причини, співвіднести заплановане і сформульоване в плані-конспекті уроку з його фактичним ходом і здобутими результатами, бачити подальші перспективи кожного уроку в опрацювані теми, розділу програми, початкового мовного курсу в цілому.
31. “Початкова школа” № 7, 2008 р. /  Логічні аспекти мовної комунікації на уроках української мови.
Рекомендована література
Вимоги до уроку української мови
Рідна мова є, без перебільшення, основним предметом у системі навчально-виховної роботи в початкових класах. Її особливе місце серед інших навчальних дисциплін визначається тим, що саме від мовленнєвої компетентності школярів (уміння читати, слухати, запитувати і відповідати, розповідати, переказувати почуте й прочитане, висловлювати свої думки в усній і письмовій формі) безпосередньо залежать їхні успіхи в опануванні знань з усіх інших предметів, зростання їхнього загального культурного рівня, кругозору.
Одним із найголовніших завдань уроків рідної мови є формування в учнів умінь, що стосуються різних видів навчальної мовленнєвої діяльності, найголовнішим з яких є уміння висловлюватися в доступних для них типах мовлення, передбачених програмою.
Програма з мови в початковій, в основній і старшій школі будується за спіралевидним принципом: опрацьовані в початкових класах відомості з різних розділів науки про мову, мовні і мовленнєві вміння, навички розширюються і поглиблюються в наступних класах.
Щоб визначити, чого учні повинні навчитися на кожному конкретному уроці, вчителеві необхідно керуватися важливим положенням: одиницею навчання в сучасній школі є не матеріал окремо взятого уроку, а тема (розділ). А це означає, що тема і мета уроку визначаються його місцем у системі уроків з даного розділу.
Щодо визначення цілей уроку з мови варто зазначити наступне.
Навчальну мету уроку необхідно формулювати таким чином, щоб із неї однозначно випливало, якими конкретними знаннями, уміннями і навичками мають оволодіти учні на уроці. В навчальній меті повинні знайти відображення дві частини – мовна і мовленнєва. Мовна мета залежить від фонематичного, граматичного чи орфографічного матеріалу, який розглядається на уроці. Мовленнєва – визначається на основі тієї роботи, що проводиться над зв¢язним мовленням (текстом). Ця робота є обов¢язковим елементом сучасного уроку мови, адже на основі тексту учні усвідомлюють роль і значення виучуваного явища у мовленні, вчаться використовувати його у власному спілкуванні, залежно від комунікативних цілей висловлювання.
Розвивальні цілі уроку повинні бути спрямовані на формування уміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв¢язки, діяти за аналогією тощо.
Виховні можливості уроків мови закладені передусім у змісті текстів, пропонованих підручником, навчальними посібниками або дібраним учителем додатково з навчальною і виховною метою. Однак слід уникати на уроці мови зайвого моралізування на основі змісту тексту, тривалих бесід на різні теми навколишнього життя, треба тут обходитися лише короткими, влучними зауваженнями, коментарями, які б фіксували увагу учнів на цікавих і корисних фактах, вартих запам¢ятовування.
У початкових класах залежно від провідної мети уроку розрізняють такі типи: пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення, контролю і перевірки. Найбільш типовим є комбінований урок. Сучасні погляди на порівняно вільну структуру такого типу уроків дають учителеві змогу уникати традиційного трафарету в їх побудові, у використанні методів і прийомів.
Чи потрібно перевіряти домашнє завдання? Не перевіряти завдання можна лише тоді, коли всі діти відвідують ГПД. Але перевіряти повністю домашню вправу – це даремна трата часу на уроці. Можна запропонувати вибіркову перевірку, самоперевірку, взаємоперевірку, аналіз домашнього завдання, перевірку домашньої вправи за допомогою диктанту або за аналогією. Варіативність способів перевірки домашнього завдання дасть змогу активізувати навчальний процес, збагатити його різними формами роботи.
Тема і мета уроку має бути чітко сформульована всьому класові. Ефективним є залучення учнів до визначення мети і плану уроку.
Каліграфічні вправи треба пропонувати індивідуально. Якщо ж учитель вважає, що всьому класові треба нагадати про правильне написання деяких буквосполучень, то цю роботу краще поєднати зі збагаченням словникового запасу учнів (добір синонімів, антонімів, спільнокореневих, утворення словосполучень) або ж виконання певної вправи підручника.
Щоб учитель упевнився в тому, що новий матеріал буде сприйнятий учнями, необхідно актуалізувати ті знання, які є опорою для осмислення мовного явища. Як показують спостереження, вчителі часто планують на цей етап уроку повторення того матеріалу, який органічно не пов¢язаний з виучуваним. Це затягує час і, як правило, пояснення нового матеріалу розпочинається десь після  15-20 хвилини уроку, коли активність учнів спадає. Тому планувати урок бажано так, щоб пояснення нового матеріалу починалось не пізніше 10-ї хвилини.
Пояснення нового матеріалу ефективним буде тоді, коли коли проходить чітко, максимально конкретно, переконливо, доступно учням і за активної участі всього класу
Використовувати графічну інформацію, де це можливо, для підбиття підсумку уроку. Доведено, що наочно сприйнята інформація, доповнена словесним поясненням, часто запам¢ятовується на все життя
. Щодо пояснення, як виконувати вдома вправу, то на цьому етапі уроку зустрічаються такі недоліки. По-перше, учням не даються поради щодо його виконання. По-друге, не завжди враховується рівень засвоєння знань, тому домашні завдання не диференціюються.
Необхідна систематична, чітка перевірка виконання домашніх завдань. Тільки за цієї умови молодші школярі ставитимуться до них відповідально. Домашня робота втрачає свою ефективність, якщо залишається неперевіреною вчителем.
Як свідчать спостереження, переважна більшість школярів, отримавши зошит з перевіреним завданням, зосереджує свою увагу лише на оцінці. Помилки цікавлять їх менше або зовсім не цікавлять. Тому потрібно використовувати диференційований підхід і під час перевірки робіт. Деякі помилки виправляти, інші лише підкреслювати, робити на полі сигнальну помітку про допущену помилку. Самостійна участь школярів у виправленні допущених помилок – найефективніша форма їх аналізу і подолання.
Ще одна важлива порада. у роботі над помилками, а також для запобігання їм, слід систематично привчати школярів користуватися навчальними словниками.
Уже в початкових класах робота над учнівською грамотністю не повинна зводитись до виправлення і запобігання тільки орфографічним помилкам. Оскільки найголовнішим завданням уроків української мови є формування у молодших школярів мовленнєвих, зокрема комунікативних умінь, необхідно проводити систематичну роботу над удосконаленням усіх сторін їхнього усного і писемного мовлення. Адже знати рідну мову – це означає: володіти її лексичними і виражальними можливостями; орієнтуватися в стилістичних особливостях запропонованих для аналізу текстів та власних висловлювань; уміти добирати ті мовні засоби, які дають змогу якнайточніше і переконливіше висловити думку; знати правила культури усного і писемного мовлення і дотримуватись їх.
Як показує практика, на уроці мови оцінюються в основному усні відповіді, причому іноді наспіх, на перерві. Не завжди учні залучаються до оцінювання знань та зв¢язних висловлювань своїх товаришів. В процесі обговорення діти засвоюють основні вимоги до тексту, вчаться вільно триматися перед класом, слухати, виступати. Крім цього, навички усного висловлювання є основою письмового мовлення.
В уроці немає дрібниць, тут усе головне. Продуманий у деталях навчальний процес повинен бути спрямований на реалізацію поставленої мети уроку, на те, щоб отримати високий результат за найменшої затрати сил і часу, щоб урок підняв учнів на вищий щабель у їхньому розумовому, мовному і мовленнєвому зростанні (а не лише ілюстрував те, що учні вже знають), сприяв прищепленню дітям інтересу до навчання, до мови, формуванню уміння працювати творчо.
Запорукою успіху в діяльності кожного вчителя є вміння проаналізувати свій урок, побачити в ньому досягнення і невдачі та з¢ясувати їх причини, співвіднести заплановане і сформульоване в плані-конспекті уроку з його фактичним ходом і здобутими результатами, бачити подальші перспективи кожного уроку в опрацювані теми, розділу програми, початкового мовного курсу в цілому.
e-max.it: your social media marketing partner
Яндекс.Метрика