Зв'язок
  • Відкрита першість ДЮСШ №4 з боротьби дзюдо

    Відкрита першість ДЮСШ №4 з боротьби дзюдо

  • Всеукраїнський турнір з вільної боротьби

    Всеукраїнський турнір з вільної боротьби

  • Чемпіонат України з боротьби дзюдо

    Чемпіонат України з боротьби дзюдо

  • Літературне краєзнавство в системі мовно-літературної освіти

    Літературне краєзнавство в системі мовно-літературної освіти

  • Юні музиканти Чернівців серед найкращих!

    Юні музиканти Чернівців серед найкращих!

  • Школа не байдужа до мистецтва

    Школа не байдужа до мистецтва

  • Маленькі охоронці природи

    Маленькі охоронці природи

Відкрита першість ДЮСШ №4 з боротьби дзюдо

vpds22 листопада відбулася відкрита першість ДЮСШ №4 з боротьби дзюдо. У змаганнях взяли участь 50 учнів-спортсменів. У присутності активних вболівальників – батьків вихованців, переможці та призери змагань були нагороджені грамотами та медалями.

Детальніше...

Всеукраїнський турнір з вільної боротьби

vbdsУ місті Тернополі з 21 по 23 листопада 2014 року відбувся Всеукраїнський турнір з вільної боротьби пам’яті Богдана Сцібайла. Вихованці тренера-викладача ДЮСШ №1Козловського Яна Трояновича у важкій боротьбі поступились лише чемпіонам України, здобувши ІІІ місце. Вітаємо з перемогою Охотника Олега (вагова категорія 85 кг) та Мельничука Євгена (вагова категорія 73 кг).

Детальніше...

Чемпіонат України з боротьби дзюдо

zmdz07-09.10.2014р. в спортзалі ФСТ «Україна» відбувся Чемпіонат України з боротьби дзюдо, у якому змагалися 167 спортсменів з 20 команд.

Детальніше...

Літературне краєзнавство в системі мовно-літературної освіти

 lit.zax.24.11.14.07   Літературне краєзнавство як засіб формування мовно-літературної освіти школярів
  Зміна епох диктує свої пріоритети, незмінною ж цінністю, етичною й логічною необхідністю залишається відчуття рідного краю. Рідний край – той, що народжує, той, що навколо нас, той, що постійно відлунює в нашій душі. Він частка тієї сили, яку особистість зберігає протягом усього життя. Рідний край викликає особливі почуття. Але мало любити свій край – його ще треба добре знати. Знання рідного краю не просто збагачує і звеличує людину, воно служить своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями прийдешніми.

Детальніше...

Юні музиканти Чернівців серед найкращих!

koninsВітаємо переможців обласного фестивалю-конкурсу "Свято оркестрової музики", юних музикантів:

І місце - ЗОШ №5, ЦДЮТ (номінація "Вокально-інструментальні ансамблі");

ІІ місце - МПДЮ (номінація "Оркестри народних інструменті");

Дипломанти - ЗОШ №17 (номінація "Оркестри народних інструментів").

Детальніше...

Школа не байдужа до мистецтва

semom  Таланти створити неможливо, але можна і треба створювати умови для їх прояву та зростання. За таким принципом працює педагогічний колектив загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №27 на чолі з директором В.М.Томяком. Саме у цьому закладі 19 листопада 2014р. відбуся семінар-практикум вчителів образотворчого мистецтва міста з теми "Методика і практика формування у школярів уявлень про портрет і автопортрет".

Детальніше...

Маленькі охоронці природи

ohpr41Вихованці дошкільного закладу №41 «Центр розвитку дитини» долучилися до екосоцпроекту «Озеленення планети та чисте довкілля», яка присвячена Міжнародному Дню інвалідів та герою України В. Чорноволу. В акції прийняли участь Олександр Іськов – ініціатор акції та заслужений артист України Василь Данилюк.

Детальніше...
Previous
Наступна
0
- 1

Завданням навчання географії в школі є формування систематизованих знань про навколишній світ, ознайомлення з основними здобутками в географічній науці, оволодіння географічною культурою.
Географія акцентує увагу на розумінні просторово-часових закономірностей географічної оболонки – складної суперсистеми взаємодії природи і людського суспільства, розкриває принципи раціонального природокористування у процесі господарсько-культурної діяльності на локальному, регіональному і глобальному рівні.

Проблема розумового розвитку учнів є однією із актуальних в шкільній освіті. Оновлення системи шкільної освіти, і особливо дисциплін природничого циклу, має створити умови для інтелектуального розвитку молоді, виховання відповідальної особистості, становлення в учнів цілісного наукового світогляду. Організовувати навчальний процес потрібно таким чином, щоб він забезпечив розумовий розвиток учнів, тобто зробити навчання розвиваючим.
Сучасний етап розвитку шкільної географії характеризується великою різноманітністю форм навчальних занять. Утім урок залишається основною формою навчання предмета. Класифікація типів уроків за дидактичною метою (автор В.О. Онищук) є сталою. Кожен тип уроку має свою незмінну структуру. Проте для реалізації завдань реформування шкільної освіти вибір форм навчання вчителем географії не може бути випадковим. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «модернізація системи освіти спрямована на забезпечення її якості, на формування освічених, мобільних, конструктивних і практичних людей». Розв’язати проблему підвищення якості географічної освіти можна за умови, якщо вчитель є творчою особистістю, методично грамотним професіоналом, людиною, яка глибоко володіє фаховими знаннями. Практика показує, що організація сучасного уроку географії має супроводжуватися змінами у стилі мислення вчителя та методах його співпраці з учнями.
Треба мати на увазі, що діяльність вчителя була і є основною в структурі як традиційного, так і нестандартного уроку. Сучасний учитель на уроці виступає як менеджер навчальної діяльності і має бути компетентним, вимогливим, здатним створювати психолого-педагогічні умови для співробітництва, творчої взаємодії, поважати учнів як особистостей, допомагати реалізації їх природних можливостей, допомагати у пошуках свого «я», розвивати вміння та навички самостійного навчання, бажання вдосконалюватися, спонукати до активності, відчувати причетність до результативності уроку, значущості кожного в учнівському колективі.
У процесі діяльності для вчителя важливо враховувати досягнутий рівень знань і вмінь учнів, повідомляти їм результати успіху, вказувати на недоліки, ставити перед ними конкретні поетапні завдання, виконання яких у визначеній послідовності забезпечує отримання бажаного результату, робить навчання посильним. Учитель орієнтує суб’єкт на навчання, спрямовує на саморозвиток, самоорганізацію, будує навчальний процес з географії у такий спосіб, щоб форми організації діяльності учнів були оптимальними, характерними для їх віку, з визначенням переваг кожного. Високих результатів навчання досягає той учитель, який приводить у рух сили учнів, формує потрібні для навчання розумові й практичні дії, вчить їх учитися.
Саме тому у процесі навчання географії доцільно використовувати різні типи уроків. Анкетування вчителів географії показало, що на вибір типу уроку впливає матеріальна база кабінету, його забезпечення засобами навчання, вікові особливості учнів. Проте вагомішим аргументом, як показують педагогічні спостереження, є методична малограмотність вчителів (не володіють методиками організації уроків різних типів), і як, наслідок, поширення комбінованих уроків.
Отже, однією з найважливіших умов ефективності (якості) навчання географії є глибоке володіння вчителем методикою технології проведення сучасного уроку. Важливим є вибір методики викладання, обґрунтування методів і форм організації навчально-виховного процесу, в результаті яких формується система знань, вмінь, навичок, а також діалектико-матеріалістичний світогляд. Найбільш ефективними є ті форми навчальної діяльності, ті освітні технології, які зберігають і розвивають пізнавальний інтерес і самостійність, забезпечують ефективність освітнього процесу, індивідуальну траєкторію учня.
 
Кожний урок географії, різноманітна позакласна і позашкільна робота школярів під керівництвом вчителя має допомогти учням оволодівати знаннями, вміннями та навичками, які у своєму дорослому житті вони зможуть використати. Закони, закономірності, явища природи, ситуації та події з життя суспільства вчитель географії повинен пояснити, розкрити, відтворити і мотивувати під час навчання учнів. Разом з ними він аналізує, порівнює, встановлює спільність і відмінність, узагальнює, дає можливість зробити логічний висновок, пояснити причинно-наслідкові зв’язки, розкрити суть поняття та зміст основних термінів. Тому, готуючись до уроку, вчитель визначає не тільки навчально-пізнавальну та виховну мету, а й розвивальну, де зазначає шляхи і способи її досягнення школярами. Особливу увагу вчителю необхідно приділяти до вибору методів навчання, які будуть розвивати пізнавальну самостійність учнів. Багаторічні спостереження показують, що реалізації ідей розвивального навчання сприяє діяльність, під час якої учні обов’язково включаються в активне засвоєння знань, застосовують засвоєне у нових ситуаціях, оволодівають новими способами виконання навчальних завдань, формують свої уміння та навички.
Сьогодні уроки географії спрямовані на показ практичного значення цієї науки у житті людини, що на сьогодні одним із головних завдань фізичної та економічної географії є передбачення тих змін у природі, які можуть відбутися в результаті стихійних лих та нераціональної господарської діяльності людини.
Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та у підготовці до уроків з географії вчителям надають журнали «Географія та основи економіки в школі» Міністерства освіти і науки України і газета «Краєзнавство. Географія. Туризм». Також рекомендуємо використовувати матеріали сайтів мережі Інтернет. У 2009 році за кошти координатора проектів ОБСЄ в Україні у співпраці з Міністерством освіти і науки України було започатковано адаптацію до умов України навчальних матеріалів Зеленого пакету (ЗП) для школярів віком 11-16 років. Зелений пакет включає широкий спектр тем з розвитку та охорони навколишнього середовища, представлених в природоохоронному, економічному та соціальному аспектах. Вже в 2010 році світ побачили 6500 примірників Зеленого пакета. Даний посібник рекомендовано Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах України. Передбачається, що у 2010-2011 н.р. матеріали Зеленого пакета використовуватимуться у навчальному процесі.
Забезпечення високого рівня якості географічної освіти школярів – ключове завдання педагогічного корпусу. Узагальнення зворотного зв’язку відвіданих уроків, співбесід з учнями та вчителями, аналіз контрольних замірів та робіт учасників ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії, результати ЗНО показують, що в цілому стан справ із забезпечення школярам вільного доступу до якісної географічної освіти є задовільним. Середній обласний показник якості знань з географії за результатами ЗНО зростає (2008 р. становив 23,6 %, у 2009 р. – 65 %). Моніторинг якості виконання завдань ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії цього року виявив наступний рівень виконання олімпіадних завдань:
–       високий рівень – 8 учнів із 73 учасників, що становить 11 %;
–       достатній рівень – 34 учні, що становить 47 %;
–       середній рівень – 28 учнів, що становить 38 %;
–       низький рівень – 3 учні, що складає 4 %.
Високий рівень якості знань показали учасники команд м. Чернівці, м. Новодністровськ, Кіцманського, Вижницького, Хотинського, Кельменецького районів, достатній – Глибоцького та Заставнівського районів, середній –  Путильського, Сторожинецького та Сокирянського районів, низький – Герцаївського та Новоселицького районів і ПТНЗ. Хоча в ІV етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії учні нашої області вже шостий рік підряд здобувають щорічно по 2 призових місця, проте аналіз робіт учнів ІІІ етапу олімпіади показав, що за окремими видами компетентностей учнів результати нижчі від будь-яких очікувань, як наприклад – 12,3 % учнів показали невміння розв’язувати задачі і виконувати практичні завдання, 8,2 % учнів показали низькі результати при відповідях на запропоновані тести, і лише 1,4 % учнів дали на високому рівні розгорнуті відповіді на поставлені завдання. Це говорить про те, що робота з обдарованими учнями потребує систематичності, починаючи з перших днів навчального року. Особливу увагу слід звертати на організоване, відповідальне та принципове проведення І та ІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади та на систематичну роботу з обдарованими учнями.
Традиційним залишається проведення Всеукраїнських турнірних змагань з географії. Хочеться в цьому напрямку відзначити роботу Кельменецької гімназії (вчитель географії Л.В. Весела), Кіцманської гімназії (вчитель географії І.І. Костащук) та Лужанського ЗНЗ Кіцманського району (вчитель географії Н.К. Куриш). Ці вчителі проводять роз’яснювальну роботу серед учнів та батьків, відшуковують кошти, готують учнів та беруть участь у таких турнірах.
Поширення та впровадження у практику кращих досягнень учителів області відбувається під час творчих звітів учителів, презентацій педагогічного досвіду на районних та обласних конференціях, семінарах, виставках, участі у конкурсах. Ефективною формою роботи у цьому напрямку є конкурс «Учитель року». Проведений в цьому навчальному році обласний конкурс у номінації «Географія» виявив кращих вчителів області – Т.М. Шишковську, вчитель географії Рукшинської ЗОШ Хотинського району, Р.Р. Гумельник, вчитель географії Димківського НВК Глибоцького району, А.В. Корчинську, вчитель географії ліцею № 2 м. Чернівці, І.І. Костащука, вчитель географії Кіцманської гімназії, В.М. Рибчинського, вчитель географії Кельменецької гімназії, Р.О. Кучерявенко, вчитель географії Новоселицької гімназії.
Найкраще оформлені матеріали представили вчителі Хотинського, Глибоцького, Новоселицького, Кельменецького районів. Більшість конкурсантів продемонстрували глибоке володіння теоретичним матеріалом предмета, методичну грамотність, обізнаність із новітніми технологіями навчання, загальну ерудицію. Проте при проведенні відкритих уроків були допущені помилки:
–       невідповідність уроку, його елементів із загальною ідеєю досвіду;
–       невміння визначати мету уроку, вміло оцінювати роботу учнів;
–       поєднувати різні форми роботи та інше.
Пошуки шляхів забезпечення якості освіти неможливо здійснювати без проведення контрольних вимірів навчальних досягнень школярів. Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 р. № 371.
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.
Тематична оцінка виставляється на основі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок різних видів навчальних робіт (практичних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми, кількістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення, умовами їх оцінювання. Рекомендується виставляти 3 тематичних оцінки за семестр при 70-ти годинах навчальної програми з географії та 2-3 – при 35-ти годинах. У 8-9 класах, де за програмою 52 навчальні години, також рекомендується виставляти 3 тематичних оцінки за семестр. Вчитель може збільшити кількість тематичних оцінок на свій розсуд. Наголошуємо, що поточне оцінювання учнів учитель повинен здійснювати обов’язково із відповідними фіксованими записами в класному журналі. До кожної теми програми визначено обов’язкові результати навчання – вимоги до знань і вмінь учнів, що виражаються через різні види навчальної діяльності. Порівнюючи результати навчальної діяльності учнів із запропонованими у програмі основними вимогами до їх знань та умінь, вчитель може визначити рівень навчальних досягнень школярів за 12-бальною системою.
Оцінюючи навчальні досягнення учнів з географії, необхідно враховувати:
–       правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність вживання географічної та картографічної термінології;
–       ступінь самостійності відповіді;
–       логічність, доказовість у викладенні матеріалу;
–       ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх специфічних умінь (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).
У 2010-2011 навчальному році вивчення шкільного курсу географії буде здійснюватись за чинною навчальною програмою Міністерства освіти і науки України. Зберігається структура курсів:
-       6 кл. – «Загальна географія» (2 години);
-       7 кл. – «Географія материків і океанів» (2 години);
-       8 кл. – «Фізична географія України» (1,5 години);
-       9 кл. – «Економічна і соціальна географія України» (1,5 години).
-       10 кл. – «Економічна і соціальна географія Світу» (кількість годин залежно від профілю).
Вивчення географії слід здійснювати за підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.
У цьому навчальному році варто особливу увагу звернути на організацію допрофільного навчання учнів 6-9 класів та профільного навчання учнів старшої школи, адже саме старша школа покликана створювати умови для підготовки молоді до виконання своїх соціальних функцій – трудових, суспільних, а також продовження освіти.
Під час організації допрофільного навчання з географії має враховуватися як розвиток пізнавального інтересу до вивчення предмета, так і усвідомлений вибір профілю у старшій школі. Допрофільна підготовка у процесі вивчення географії в основній школі здійснюється за допомогою курсів за вибором різного характеру – факультативних занять, засідань гуртків і секцій, учнівських круглих столів, проведення географічних вечорів, конференцій, екскурсій на підприємства, в музеї, на природні об’єкти. Організовуються тижні географа, природодослідника, кліматолога, геолога, фенолога та ін. Випускаються стінні газети, проводяться зустрічі з людьми професій, при виборі яких необхідні географічні знання. Усе це разом узяте створює географічну атмосферу, яка допомагає дитині не тільки визначитися з майбутнім профілем, а й обрати професію. З метою створення більших можливостей для вибору профілю пропонуємо для викладання невеличкі курси за вибором (10-17 годин), зокрема, як наприклад, «Краєзнавство», «Гідрологія», «Метеорологія», «Картографія», «Основи виробництва», «Практична екологія» в 6-9 класах, «Географія культури Європи» (6-7 класи), «Основи практичної геології» (8 клас) та інші.
Програми факультативів, спецкурсів може розробити і сам учитель з урахуванням профілю, але вони мають відповідати стандартним вимогам, бути погодженими зі шкільним та районним методичним об’єднанням вчителів географії і затвердженими вченою радою ОІППО.
При поглибленому вивченні географія вивчається у 8 та 9 класах за відповідними програмами, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України (Київ, «Вікторія», 2009 р.). Поглиблене вивчення є логічним продовженням реалізованого підсилення предмета у попередніх класах і запроваджується на базі виробленого в учнів інтересу до географічної науки.
Істотне зменшення годин на вивчення географії України у 8 класі ускладнює виконання завдань, які стоять перед учителем, адже неодмінною умовою засвоєння знань з фізичної географії України є знання природи рідного краю. Тому рекомендуємо у 8 класах обов’язково здійснювати викладання 17-годинного курсу на вибір (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї місцевості». Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підгрунття для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Викладання такого курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край» за такими темами:
1.     Географічне положення своєї місцевості.
2.     Географічні дослідження території.
3.     Рельєф. Фізична карта своєї області.
4.     Особливості поширення та залягання гірських порід у своїй місцевості. Мінерально-сировинні ресурси.
5.     Клімат. Метеорологічна служба.
6.     Внутрішні води. Проблеми водопостачання.
7.     Грунти та їх охорона. Земельні ресурси.
8.     Рослинність.
9.     Тваринний світ.
10.                        Несприятливі природні процеси.
11.                        Природно-територіальні комплекси.
12.                        Геоекологічна ситуація. Природоохороні території.
Сьогодні вчителі мають повне навчально-методичне забезпечення для викладання такого курсу (краєзнавчі підручники для учнів 5 класу «Рідний край», географічні атласи області, стінні географічні карти Чернівецької області, контурні карти області та інше).
Зменшення кількості годин на вивчення географії України у 9 класі може ускладнити виконання завдань, які стоять перед вчителем, адже неодмінною умовою засвоєння знань із географії України є знання про населення і господарство рідного краю. Тому рекомендуємо у 9 класах обов’язково продовжити вивчення (у тих навчальних закладах, де відповідна робота розпочалася) або започаткувати викладання 17-годинного курсу за вибором (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Економічна та соціальна географія Чернівецької області». Завдяки такому підходу, спираючись на краєзнавчий принцип, вчитель дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості та сприяє наочно допомогти учневі у вивченні господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підгрунття для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Викладання такого курсу має здійснюватись відповідно до програми «Рідний край» за такими темами:
1.     Особливості географічного положення та його вплив на господарську спеціалізацію своєї області.
2.     Населення своєї місцевості. Заселення території. Виникнення й походження назви. Топоніміка найближчих географічних об’єктів.
3.     Належність свого населеного пункту до певного типу поселень, адміністративних одиниць України та історико-географічних областей.
4.     Етнографічні особливості життя населення рідного краю. Народні звичаї, обряди й культура.
5.     Трудові ресурси, зайнятість населення. Найпоширеніші професії та традиційні заняття мешканців свого краю. Видатні люди свого краю.
6.     Господарське значення природних ресурсів.
7.     Територіальна та галузева структура господарства.
8.     Промисловість своєї області, її місце в господарстві України.
9.     Галузі соціальної інфраструктури, їх склад та значення.
10.                        Сільське господарство, його галузева структура.
11.                        Транспорт, його види. Транспортні вузли.
12.                        Місце своєї області в господарстві економічного району, до якого вона належить.
13.                        Вплив господарської діяльності людини на природні комплекси рідного краю. Заходи щодо охорони природи.
14.                        Прояв глобальних проблем людства на території рідного краю.
Профільне навчання надасть право розкривати учням ті сторони географії, які їм найбільш цікаві, корисні, зрозумілі, які оцінюються ними як необхідні в подальшому професійному житті.
Для класів усіх профілів обов’язковим є вивчення курсу «Економічна і соціальна географія світу» в 10 класі (52 години, 1,5 години на тиждень).
Оскільки курс “Соціально-економічна географія світу” буде  вивчатися старшокласниками різних напрямків і профілів навчання, доцільно  на розсуд учителя, запропонований інваріантний його зміст деталізувати відповідно до специфіки профілів.  Наприклад, в класах історичного і філософського профілю варто більше уваги приділити історичним аспектам формування і розвитку політичної карти світу, світового господарства, регіонів і країн світу, сучасним суспільно-політичним подіям, їх аналізу і оцінці впливу на хід розвитку господарства. При цьому слід звернути увагу учнів на професійно-орієнтовані вміння і компетенції, наприклад,  істориків, політологів, філософів,, якими вони мають намір стати.  А, наприклад, в класах економічного профілю учителю необхідно більше уваги приділити вивченню  економічних факторів формування світового господарства, визначенню місця і ролі національної економіки в системі світогосподарських зв’язків. При цьому необхідно спрямовувати навчальну діяльність старшокласників на розкриття макроекономічних зв’язків, формулювання висновків, власних суджень щодо сучасних викликів та перспектив розвитку країн і регіонів. Бажано практикувати також розв’язання економічних задач з географічним змістом. 
Значення курсу «Соціально-економічна географія світу» підсилюється ще й тим, що він для більшості школярів є завершальним у системі шкільної географічної освіти. Тому на уроках географії у десятому класі необхідно найбільш повно реалізовувати інтегральність географічних знань. З цією метою у методиці викладання і побудові уроків доцільно активізувати інтерактивні методи, зокрема метод проектів, геоінформаційні технології, проведення практикумів на основі статистичних матеріалів, а також семінарів, конференцій, ділових ігор, що спрямовані на розвиток аналітико-синтетичної діяльності учнів.  Особливо важливим при цьому є встановлення доброзичливої обстановки на уроці, спонукання учнів до діалогу, дискусії щодо розв’язання проблем, розвиток вміння слухати і чути думки один одного, виховання поваги до точки зору іншого, заохочення до самореалізації  своїх здібностей, професійних інтересів та життєвих планів  засобами географії. Результати такої роботи бажано оформлювати у вигляді есе, рекомендацій, систематизувати у картосхемах, графіках, діаграмах, таблицях тощо.
Таким чином, критерієм оцінки роботи старшокласників є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, пояснювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, застосовувати на практиці і в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання. При цьому важливо використовувати під час вивчення курсу «Соціально-економічна географія світу» мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спонукання до самоаналізу, самооцінки, самопізнання.
 
 
Крім нього пропонуються додатково різноманітні географічні курси за вибором (елективні) для посилення окремих профілів, які можна викладати в 10 і 11 класах. Для філологічного – «Країнознавство», «Географія культури світу»; для суспільно-гуманітарного – «Країнознавство», «Географія населення з основами демографії», «Політична географія»; для фізико-математичного і технологічного – «Конструктивна географія»; для хіміко-біологічного та екологічного – «Геоекологія», «Взаємодія суспільства і природи»; для медичного – «Медична географія»; для спортивного – «Рекреаційна географія», «Туристське країнознавство», у природничому профілі посилення географічної складової здійснюється за рахунок викладання курсів: «Глобальна географія», «Геоекологія», «Загальна географія», «Країнознавство», «Туристське краєзнавство».
Кожен з профілів передбачає вивчення географії на одному із трьох рівнів:
–       рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту предмета «Географія», який не передбачає подальшого його вивчення, а використовується той географічний матеріал, який необхідний для популяризації змісту елективних курсів. Географія при цьому рівні не є профільною чи базовою і вивчається у 10 класі (1,5 години на тиждень);
–       академічний рівень– це потрібний обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення елективних курсів, які є профільними з географічним змістом. Географія не є профільною, але є базовою дисципліною. Навчальна програма передбачає вивчення соціально-економічної географії світу протягом 2-х років і є наскрізною для 10-11 класів (у 10 класі – 1,5 години на тиждень, в 11 класі – 1 година на тиждень) – для економічного, екологічного, спортивного, агрохімічного та універсального профілю.
(Ці два рівні головні у профільному навчанні і визначаються змістом Національної доктрини розвитку освіти і державним загальноосвітнім стандартом);
–       рівень профільної підготовки – означає зміст предмета, але цей зміст поглиблений і передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, елективні курси «Країнознавство», «Землезнавство» та інші). Профільний рівень викладання потребує компетентного педагога, який забезпечить виконання вимог Концепції профільного навчання щодо підвищення наукового рівня предмета шляхом поглибленого його вивчення. Тому для вчителів, які викладають у профільній школі, висуваються особливі вимоги. Вони повинні володіти інноваційними технологіями навчання та виховання, досконало знати навчальний предмет, мати навички в організації пізнавальної діяльності школярів. У часи інтеграції та глобалізації учителі повинні застосовувати міжпредметні зв’язки, оскільки якісно нова освіта потребує не лише глибоких знань з географії, а й психологічних компетентностей для орієнтації учнів на нову професію.
З метою організованого початку нового 2010/2011 н.р., якісного навчально-методичного забезпечення переходу школи на профільне навчання Міністерством освіти і науки України підготовлені навчальні програми і підручники з географії для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені програми розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України, а також будуть надруковані у фахових журналах, газетах окремими збірниками. Підручники також будуть надруковані для різних рівнів навчання.
 
Важливим етапом роботи вчителя географії у реалізації ідей профільного навчання є детальне ознайомлення зі змістом нових програм та підручників для рівнів стандарту, академічного та профільного. Пропонуємо їх перелік у таблиці.
 

Рівень вивчення географії Кількість годин на тиждень у 10-му класі Навчальна програма Рекомендовані підручники Напрямки, профілі
Стандарт 1,5 «Географія. Економіка», програми для ЗНЗ, Видавництво «Перун» «Географія», 10 клас, Г.Уварова, В. ПестушкоВидавництво «Генеза»; «Географія», 10 клас С. Коберник, Р.Коваленко, вид-во «Оберіг»  
Академічний 1,5 «Соціально- економічна  географія світу», 10-11 класи, Г.Уварова, В. Пестушко, вид-во «Генеза» «Географія», 10 клас, Г.Уварова, В. Пестушко, вид-во «Генеза»;
Географія», 10 клас В. Коберник, Р.Коваленко, вид-во «Оберіг»
Суспільно-гуманітарний напрям
Профільний 4 «Загальна географія», 10 клас, авт. Т.Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий. Видавництво «Генеза» «Загальна географія», 10 клас, авт. Т.Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий. Видавництво «Генеза» Природничий напрям, біолого-географічниий профіль

 
 
 
 
Практичні роботи сьогодні – один із перспективних методів пізнавальної діяльності у навчанні географії. Практичні роботи дають учням досвід дослідницької роботи, вчать абстрактному логічному мисленню, основам проектування різних моделей, ознайомлюють з методами організації та обробки результатів виконання практичних робіт, вмінню виділяти й долати неструктуровані проблеми тощо.
Передбачені програмою практичні роботи є обов’язковими до виконання всіма учнями, а їх перевірка та оцінювання здійснюється вчителем на власний розсуд – у всіх учнів чи вибірково. Обов’язковими для оцінювання у кожного учня є дві практичні роботи протягом семестру, що заздалегідь визначаються вчителем.
При веденні сторінок географії в класному журналі необхідно керуватись методичними рекомендаціями ОІППО, які розроблені з врахуванням вимог Міністерства освіти і науки України («Методичні рекомендації щодо ведення ділової документації у ЗНЗ І-ІІІ ступенів», Чернівці, 2008).
Аналіз стану викладання шкільних курсів географії в загальноосвітніх навчальних закладах області за 2009-2010 навчальний рік, проведення контрольних замірів, усного опитування, результати ДПА, співбесіди з учителями та керівниками шкіл, результати ІІІ та ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії, результати ЗНО засвідчують недостатній рівень навчальних досягнень та практичних навичок частини учнів з географії усіх типів загальноосвітніх навчальних закладів області. Це пояснюється наявністю ряду недоліків в організації навчально-виховного процесу  географії.
Головні з них:
–       недостатньо впроваджуються нові підходи до організації навчально-виховного процесу і зокрема використання у практичній роботі новітніх педагогічних технологій, перспективного педагогічного досвіду;
–       втрата відповідальності частини вчителів та адміністрації окремих шкіл за кінцевий результат роботи та підвищення інтересу учнів до вивчення географії;
–       недостатня обізнаність частини вчителів з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, вимогами програми, методичним апаратом підручників та навчальних посібників, з рекомендаціями щодо викладання географії;
–       у більшості шкіл відсутня система роботи з обдарованими дітьми тощо;
–       анкети також продемонстрували  той факт, що географія, як і деякі інші дисципліни, потерпає від недостатньої кількості підручників, застарілих цифрових даних, особливо з економічної географії,  обмеженої кількості додаткової літератури. Все це значно ускладнює викладання курсу, обмежує  творчу діяльність учнів, особливо  в сільській місцевості. Тому головним висновком більшості вчителів була пропозиція про повернення до начальних планів предмета «Географія рідного краю», оскільки  викладання цього курсу на краєзнавчій основі – дійовий шлях розвитку в учнів творчого мислення і практичних навичок.
 
 
Подолання зазначених недоліків є головним завданням вчителів географії та методичних служб у 2010/2011 н.р.
На серпневих засіданнях районних (міських) методичних об’єднань вчителів географії рекомендуємо розглянути наступні питання:
–       аналіз роботи методоб’єднань за 2009-2010 н.р. та завдання на 2010-2011 н.р.;
–       діяльність методоб’єднань, творчих груп, консультативних пунктів, експериментальних майданчиків та ін., результативність індивідуальних, групових і масових форм роботи; підвищення кваліфікації (курси і міжкурсові заходи).
–       організація навчально-виховного процесу з географії в умовах реформування шкільної освіти;
–       шляхи підвищення пізнавального інтересу в учнів до  вивчення географії (з досвіду роботи);
–       диференційований підхід до учнів з урахуванням їх індивідуальних здібностей, виявлення та підтримка обдарованих дітей (результати учнів в олімпіадах, ЗНО і їх аналіз);
–       формування загальнонавчальних та інтелектуальних умінь школярів;
–       проблеми в організації методичної роботи та шляхи їх вирішення;
–       розвиток географічної освіти в 11-річній школі: нормативно-правове забезпечення. Концепція навчального предмета «Географія» для 11-річної школи. Концепція профільної освіти та перспективи її реалізації (у районі, місті, школі).
 
 
 
 
Головний спеціаліст
управління освіти                                                             О.І.Шевчук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

.