Зв'язок
  • VIVAT переможцям!

    VIVAT переможцям!

  • «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

    «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

  • Семінар-практикум для вчителів інформатики

    Семінар-практикум для вчителів інформатики

  • Семінар-практикум  вчителів французької мови

    Семінар-практикум вчителів французької мови

  • Нові досягнення юних математиків

    Нові досягнення юних математиків

VIVAT переможцям!

0987654321Вислів "To be smart!" або "Будь розумним!" насправді став девізом учнівської олімпійської збірної у 2017 році. Починаючи з 20 березня по 7 квітня проходили Всеукраїнські учнівські олімпіади. 51 учень міста Чернівці гідно захистили честь області на Всеукраїнському рівні. За попередніми результами наші учні здобули 27призових місць, що на сім більше порівняно з минулим навчальним роком. Приємно, що серед них є чотири дипломанти І ступеня. Найбільш вдалими є виступи учнів на олімпіадах з фізики та хімії - по чотири призових місця; з математики, астрономії, французької мови - по три перемоги. Відкриттям року стала учениця 8 класу Чернівецького ліцею №1- Цепілова Олександра, яка вперше взяла участь у олімпіадах Всеукраїнського рівня і здобула два призових місця - з математики та фізики. Два дипломи третього ступеня з фізики та астрономії також виборов учень Чернівецької гімназії №5 - Качур Артур. Отже, не зважаючи на обмеження у кількості учасників IV етапу через брак фінансування, учні нашого міста достойно презентують свої знання та результати тривалої роботи їх вчителів-тьюторів.

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

«Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

CIMG0292В ДНЗ №1 оголошено «Тиждень енергозбереження» під час цього періоду проходив конкурс дитячих робіт. Діти в своїх роботах зображували економне використання світла, води і газу.
Так, малята середньої групи разом з вихователями Пасер М. Я. та гномом-економом подорожували по різних державах світу ознайомлюючись з їх валютою. Залучивши батьків до сюжетно-рольової гри «Супермаркет» дорослі взявши на себе роль покупців, а малята були адміністраторами, менеджерами, касирами.
Діти румуномовної групи з вихователем Панфіловою В.Д. показали знання з економічного виховання у формі гри. Відвідуючи «Мінімаркет» малята грали з великим задоволенням та бажанням.
Старші дошкільники з вихователем Н.І. Зегрею продемонстрували справжніх заощаджувальників різних ресурсів. При цьому використовували багато прислів′їв, приказок, художнього слова. Великим враженням у дітей залишився екскурс - огляд філіалу ПриватБанку. Керуюча віділенням Приват Банку ознайомила з роботою і різними функціями банківських справ.
З батьками, які були присутні проведено анкетування: «Бережи, заощаджуй і цьому сам навчай інших».
Завідувач ДНЗ №1 Н.В.Бойко.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум для вчителів інформатики

image-0-02-05-4103eb1c1f0c5a4bd8c3afbe1efe7f8da7e32b7f21af049ed72c95f20f7220bf-V
Ми позбавляємо дітей майбутнього,
якщо продовжуємо вчити сьогодні так,
як вчили цьому вчора.
Джон Дьюн
29 березня 2017 року на базі Чернівецької гімназії № 5 відбувся семінар-практикум для вчителів інформатики з проблеми: «Використання інтерактивних методів навчання на уроках інформатики».
Семінар відкрила методист ММЦ закладів освіти управління освіти Чернівецької міської ради Терлецька Інна Дмитрівна, яка обґрунтувала актуальність та перспективність вибраної проблеми. Директор школи Мінакова Тетяна Георгіївна представила навчальний заклад та кафедру вчителів інформатики.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум вчителів французької мови

29.03.2017 р. на базі Чернівецької гімназії №3 відбувся семінар-практикум вчителів французької мови на тему "ЗНО – підвищення рівня освіти та забезпечення реалізації конституційних прав випускника на рівний доступ до якісної освіти".
DSC 0191
Лакуста А.І. ознайомила присутніх з матеріалами обласного семінару-тренінгу вчителів французької мови з питань підготовки учнів до складання ЗНО з французької мови. Про формулу успішного проходження тестування, переваги і слабкі місця тесту говорила заступник з НВР гімназії Павлюк М.І.
Шість кроків успішної здачі ЗНО запропонувала методист ММЦ Недужко Л.М. Корисним досвідом багаторічних апробацій тестових завдань ЗНО з французької мови на базі гімназії №3 поділилась Провальська Г.М.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Нові досягнення юних математиків

2IV Київська відкрита олімпіада з лінгвістики відбулася 11-12 березня на базі спеціалізованої школи № 52 в місті Києві. Олімпіада традиційно проходила в два тури: особистий і командний. Командний тур пройшов у суботу, 11 березня, і в ньому взяли участь 44 команди. Особистий тур відбувся у неділю, 12 березня, окремо у двох заліках: для молодших класів (6-8 класи) і для старших (9-11 класи).

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...
Previous
Наступна
+ 1
- 1

Методичні рекомендації

щодо викладання російської мови та літератури

в загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 н. р.

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.

Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.

Соціокультурна лінія сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів.

Діяльнісна (стратегічна) лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.

Стратегічно важлива для мовного компонента комунікативна компетентність, яка єневід’ємною складовою структури змісту освіти, передбачає оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення, базовими вміннями і навичками використання мови в різних сферах і ситуаціях.

Для мовного компонента важливими є також такі предметні компетентності, як мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна (стратегічна).

Вивчення мов сприяє збагаченню активного словникового запасу учнів, пізнанню та усвідомленню особливостей життєвого досвіду народів, мови яких вивчаються, важливості оволодіння мовами та задоволенню потреби в користуванні ними як засобом спілкування в різних сферах життєдіяльності, розвиває мовні, інтелектуальні та пізнавальні здібності, формує гуманістичний світогляд, моральні переконання та естетичні смаки, сприяє засвоєнню національних і загальнолюдських цінностей, використанню інформаційних і комунікаційних технологій, виховує в учнів потребу в удосконаленні власної мовленнєвої культури протягом усього життя.

Програмне забезпечення

            З метою розвантаження навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, які вступили в дію з 2013-2014 навчального року, Міністерством освіти і науки України внесено корективи та затверджено зміни в окремих навчальних програмах з мов національних меншин, що затверджені наказом МОН України від 29.05.2015 № 585.

У змінених програмах уточнено і деталізовано кількість навчальних годин відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин (додаток 2 до наказу від 03.04.2012 № 409 в редакції наказу від 29.05.2014 № 664); спрощено окремі теми, що дублюють зміст освіти в мовленнєвій і мовній лініях; вилучено матеріал, який певним чином дублюються в попередніх чи наступних класах; з метою систематизації в межах одного і того ж класу теми змінено місцями. Деталізована інформація щодо змін у змісті кожної окремої навчальної програми надана в пояснювальних записках до них.

Навчальні програми з мов національних меншин зі змінами розміщено на сайті МОН України (http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/).

Зміни внесено в такі навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів (розміщено на сайті МОН України - http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/1349869153):

5-7 класи

Російська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (зі змінами) / Є.Голобородько, Н.Озерова, Г. Михайловська, В.Стативка, Л.Давидюк, К.Бикова, Л. Яновська, Ж.Кошкіна.

Російська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (зі змінами) / Н.Баландіна,   І.Синиця, Т.Фролова, Л.Бойченко.

Російська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (зі змінами) / Л.Курач, В.Корсаков, О.Фідкевич, І.Ґудзик.

Звертаємо увагу, що у випадку вивчення російської мови (як предмета) за рахунок варіативної частини, необхідно користуватися навчальними програмами за ред. Н.Баландіної або Л. Курач, скоригувавши їх зміст на відповідну кількість годин, визначену в робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу.

8-9 класи

Російська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів                       з навчанням російською мовою / Н. Г.Озерова, Г. О. Михайловська, Л.В. Давидюк та ін. - Чернівці : Букрек, 2005).

Російська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів                       з навчанням українською мовою / Н.Ф. Баландіна, К.В.Дегтярьова, С.А.Лебеденко - Чернівці : Букрек, 2005).

• Російська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів                       з навчанням українською мовою / І.П.Ґудзик, В.О.Корсаков - Чернівці : Букрек, 2006).

При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової Типових навчальних планів необхідно користуватися навчальною програмою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю., навчальною програмою курсу за вибором автора Фролової Т.Я. (див. на сайті МОН України)

10-11 класи

на рівні стандарту - «Російська мова» для 10-11 класів (за ред. Н. Г. Озерової);

на академічному рівні - «Російська мова» для 10-11 класів (автор Т. Я. Фролова);

на профільному рівні - «Російська мова» для 10-11 класів (авт. Є. П. Голобородько та ін.).

Також російська мова у 8-9, 10-11 класах може вивчатися як курс за вибором і факультативно:

• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. Російська мова (курс за вибором) / Т. Я. Фролова. 2010.

• Програма для середніх загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. Російська мова. Факультативний курс. 5-11 класи /                    Л. В. Давидюк. 2010.

У загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням українською мовою за бажанням дітей та їх батьків мови національних меншин вивчаються за двома варіантами Типових навчальних планів (додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66. За однимпередбачено вивчення мов національних меншин як предмета в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень); за другим – з 5 по 11 клас (по 2 години на тиждень). Крім того, мови національних меншин можуть вивчатися за рахунок   варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. В останньому випадку форми вивчення мов (як предмет, спецкурс, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає, враховуючипри цьому побажання учнів та їх батьків, загальноосвітній навчальний заклад.

Оцінювання результатів навчання російської мови

та інших мов національних меншин

(відповідно до листа МОНУ від 30.08.2013 №1/9-592 «Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин»)

Оцінювання результатів навчання російської та інших мов національних меншин здійснюється на основі компетентнісного та особистісно-орієнтовного підходів до мовного курсу, який, передусім, має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, планування та організації самостійної діяльності; високу мовленнєву культуру особистості; сприяти формуванню громадської позиції та ціннісних орієнтацій.

Вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із мов національних меншин призначено для таких типів мовних курсів:

         I – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням мовою національних меншин;

         II-A – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу);

       II-Б – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).

У навчанні мови пріоритетним є формування комунікативної компетентності, передусім базових умінь і навичок мовленнєвої діяльності, культури усного і писемного мовлення.

Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних умінь і навичок, що є основою розвитку мовлення. Тому оцінювання (особливо при вивченні мови як другої) стосується усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.

Комунікативна спрямованість шкільних курсів мов національних меншин обумовлює оцінювання результатів навчання з огляду на необхідність розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем.

В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є складники комунікативної компетентності:

        мовленнєві вміння з читання, аудіювання, говоріння, письма;

        знання з мови та мовні вміння;

        орфографічні та пунктуаційні уміння.

Відмінності між варіантами оцінювання навчальних досягнень учнів із зазначених мовних курсів визначаються вимогами навчальних програм і полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для аудіювання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Зазначені варіанти відрізняються видами робіт з мовленнєвої діяльності, які перевіряються у тому чи іншому класі.

Для перевірки знань з мови і мовних, орфографічних і пунктуаційних умінь у різних варіантах курсу застосовують різні види контрольних робіт по класах (завдання тестового характеру, списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).

Оцінювання умінь мовленнєвої діяльності

I. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

1. Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти:

– тему тексту;

- тип і стиль мовлення;

– фактичний зміст;

-причинно-наслідкові звязки;

– основну думку висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально. Вчитель читає учням незнайомий текст:

у варіантах І та ІІ-А – один раз,

у варіанті ІІ-Б – два рази.

Після прослуховування учням пропонується серія запитань та варіанти відповідей на кожне запитання,після чого вони повинні вибрати один із варіантів і записати його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.

Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5–6-й

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з двома варіантами відповідей для неспоріднених мов, з трьома – для споріднених

7–9-й

12 запитань з чотирма варіантами відповідей

12 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

Запитання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, образні вирази тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так.

                                                                                 

У варіанті І.

Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

400–500 слів

4–5 хвилин

300–400 слів

3–4 хвилин

6-й

500–600 слів

5–6 хвилин

400–500 слів

4–5 хвилин

7-й

600–700 слів

6–7 хвилин

500–600 слів

5–6 хвилин

8-й

700-800 слів

7–8 хвилин

600–700 слів

6–7 хвилин

9-й

800–900 слів

8–9 хвилин

700–800 слів

7–8 хвилин

У варіанті ІІ-А.

Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

300–400 слів

3–4 хвилин

200–300 слів

2–3 хвилин

6-й

400–500 слів

4–5 хвилин

300–400 слів

3–4 хвилин

7-й

500–600 слів

5–6 хвилин

400–500 слів

4–5 хвилин

8-й

600–700 слів

6–7 хвилин

500–600 слів

5–6 хвилин

9-й

700–800 слів

7–8 хвилин

600–700 слів

6–7 хвилин

У варіанті ІІ-Б.

Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

200–250 слів

2–2,5 хвилин

100–150 слів

1–1,5 хвилин

6-й

250–300 слів

2,5–3 хвилин

150–200 слів

1,5–2 хвилин

7-й

300–350 слів

3–3,5 хвилин

200–250 слів

2–2,5 хвилин

8-й

350–400 слів

3,5–4 хвилин

250–300 слів

2,5–3 хвилин

9-й

400–450 слів

4–4,5 хвилин

300–350 слів

3–3,5 хвилин

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

4. Оцінювання.

У варіантах І та ІІ-А у 5–6 класах правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами; у 7–9 класах кожне з 12 запитань оцінюється одним балом.

У варіанті ІІ-Б правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами.

II. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

При перевірці складених учнями висловлювань (діалогів, усних/письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя.

                                                                                                     

Усне діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; дотримуватися теми спілкування;

– складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування;

–використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

–аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником; розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему;

– дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його, тощо);

– дотримуватись норм літературної мови.

Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням протягом 3–5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2. Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів і ступеня передбачуваної самостійності під час виконання завдання: від даного варіанту діалогу (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).

3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу орієнтовно визначається так (мінімальна кількість реплік для двох учнів).

Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

6–7 реплік

5–6 реплік

4–5 реплік

6-й

7–8 реплік

6–7 реплік

5–6 реплік

7-й

8–10 реплік

7–8 реплік

6–7 реплік

8-й

10–12 реплік

8–9 реплік

7–8 реплік

9-й

12–14 реплік

9–10 реплік

8–9 реплік

4. Оцінювання.

Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень –1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли повторити запропонований матеріал і додати до нього 1–2 репліки (на кожного з учасників діалогу);

середній рівень –4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не являють собою закінчених фрагментів діалогу, склали – хоч і не дуже вправно – діалог, при цьому припустились

                                                                                                        відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишились без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік; припустились значної кількості помилок у мовному оформленні реплік (понад 3-4 помилки на кожного учня);

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які самостійно і в цілому вправно склали діалог, продемонстрували належну культуру спілкування, висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється, в окремих випадках використовували репліки, зміст яких не був тісно пов’язаний із змістом висловлювання співрозмовника; припустились помилок у структурі діалогу (відсутні вступна та/чи підсумкова репліки) та мовному оформленні реплік (не більше 3-4 помилок на кожного учня);

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог, продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; висловили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні; побудувати діалог, структура, мовне оформлення якого відповідає нормам.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення діалогу, якості його мовного оформлення, додержання правил спілкування.

Монологічне мовлення

Усний/письмовий переказ, усний/письмовий твір

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми висловлювання;

– будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; відтворювати інформацію докладно, стисло, вибірково;

– викладати матеріал логічно, послідовно, враховуючи співвідношення основної та другорядної інформації; дотримуватися теми висловлювання;

– підпорядковувати виклад головній думці;

– враховувати ситуацію спілкування;

– виявляти своє ставлення до предмету висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, вміти оцінити аргументи, сформулювати своє бачення проблеми;

– використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови.

У варіантах І та ІІ-А усний переказ та твір перевіряються впродовж усіх років навчання.

У варіанті ІІ-Б усний переказ проводиться у 5–6 класах, а усний твір – у 7–9 класах.

Письмові перекази і твори як перевірні види роботи по класах здійснюються залежно від варіанту курсу.                                                                                          

Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

переказ

Твір

Переказ

твір

переказ

твір

5-й

+

+

6-й

+

+

7-й

+

+

+

+

8-й

+

+

+

+

9-й

+

+

+

+

Перевірка вміння усно переказувати чи створювати текст здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.

Перевірка вміння письмово переказувати чи створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.

А) П е р е к а з.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) може бути текст (добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (кількість слів) для усного докладного переказу орієнтовно визначається так.

Клас

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

90–120

60–80

6-й

120–150

80–100

7-й

150–180

100–120

50–60

8-й

180–210

120–140

60–70

9-й

210–240

140–160

70–100

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5–2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Час звучання усного переказу:

у варіант І – 3–5 хвилин,

у варіант ІІ-А – 2–4 хвилини,

у варіант ІІ-Б – 1–2 хвилини.

Обсяг письмового переказу (кількість сторінок), складеного учнем, орієнтовно визначається так.

Клас

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

0,75–1,0

0,3–0,5

6-й

1,00–1,25

0,5–0,75

7-й

1,25–1,5

               –

0,3–0,5

8-й

1,5–1,75

               –

0,5–0,75

9-й

1,75–2,0

               –

0,75–1,0

                                                        

Б)Твір.

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору, а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали.

3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів, укладене в жанрі та стилі відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг письмового твору орієнтовно визначається так.

Клас

Варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

0,75–1,0

6-й

1,00–1,25

7-й

1,25–1,5

0,5–0,75

8-й

1,5–1,75

0,75–1,0

9-й

1,75–2,0

1,0–1,25

­­–

4. Оцінювання.

У монологічному висловлюванні передусім оцінюють його зміст.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, враховуючи при цьому якість мовного оформлення, зокрема відповідність орфоепічним, лексичним та граматичним нормам, правильність інтонування речень, стилістичну доречність використання мовних засобів. Це здійснюється без підрахування помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації в усному мовленні помилок різних типів.

За письмове висловлювання ставлять також одну оцінку.

У варіанті І оцінюють зміст і форму (мовне оформлення).

У варіанті ІІ-А у 5–6 класах оцінюють лише зміст переказу чи твору, у 7–9 класах – зміст та мовне оформлення.

У варіант ІІ-Б оцінюють лише зміст письмового переказу.

У тому разі, коли оцінюється як зміст, так і мовне оформлення, оцінка є середнім показником набраних балів за зміст і мовне оформлення роботи. Наприклад, якщо учень за зміст письмової роботи одержав 12 балів, а за її мовне оформлення – 8, то підсумковою оцінкою за цей вид діяльності має бути 10 балів. Якщо загальна сума балів не ділиться без залишку, то підсумковим балом є ціле число більше з двох чисел.

Коли оцінка виставляється лише за зміст письмової роботи (варіант II-Б), то помилки у мовному оформленні виправляються, але не враховуються при виведенні підсумкового балу. Вчитель аналізує ці помилки і використовує їх у проведення подальших тренувальних робіт.

Оцінювання усного/письмового переказу, а також усного/письмового твору оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які, спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будують лише окремі речення або переказують окремі фрагменти змісту, що не становлять зв’язного тексту; припускаються значної кількості помилок у мовному оформленні;                                                                                                                    

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на допоміжні матеріали, будують текст, який відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, непропорційністю частин, недостатньо вправним слововживанням, наявністю помилок у мовному оформленні;

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які без опори на допоміжні матеріали, досить вправно будують текст, але припускаються окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації; переказуючи, вони виявляють розуміння авторської позиції, але не коментують її; будуючи твір, вони висловлюють, але недостатньо аргументують свій погляд на предмет мовлення; допускають окремі помилки у мовному оформленні

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які вправно будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставити різні погляди на той самий предмет, оцінити аргументи на їх доведення, обрати один із них; окрім того, вміють пристосувати висловлювання до особливостей тієї чи іншої мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання; припускаються окремих помилок у мовному оформленні.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення усного/письмового висловлювання, комунікативної спрямованості, якості його мовного оформлення.

При оцінюванні грамотності письмових переказів та творів враховуються:

– помилки, що порушують лексичні та граматичні (морфологічні, словотворчі та синтаксичні) норми;

– помилки, що порушують стилістичну єдність тексту;

– орфографічні та пунктуаційні помилки.

Критерії оцінювання грамотності творчих письмових робіт.

Бали

Кількість помилок

орфографічних, пунктуаційних

лексичних, граматичних, стилістичних

орфографічних, пунктуаційних

лексичних, граматичних, стилістичних

варіант І

варіант ІІ-А

1

2

3

       понад 16

15–16

13–14

9-10

       понад 18

       17-18

15-16

10-11

4

5

6

       11-12

       9-10

7-8

7-8

13-14

11-12

9-10

8-9

7

8

9

5-6

         3-4

1+1(негруба) – 2

5-6

7-8

5-6

3+1(негруба)

6-7

10

11

12

1

1(негруба)

3

2

1

1+1(негруба) – 2

1

1(негруба)

4

3

2

Результати перевірки в учнівській роботі можуть бути позначені так: 8/6, де спочатку вказано кількість орфографічних та пунктуаційних помилок – 8     (наприклад, 4 орфографічні та 4 пунктуаційних), що відповідає балові 6 (варіант І); далі вказується кількість лексичних, граматичних та стилістичних помилок – 6 (наприклад, 2 лексичні, 2 морфологічні, 1 синтаксична, 1 стилістична), що відповідає балам 7,8,9.

Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію (у нашому прикладі це 6) додають вищий з трьох балів, яких заслуговує робота з такою кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок (у нашому прикладі це 8). Разом: 6+8 = 14.

Ділимо суму на 2 (відповідно до двох категорій помилок) і одержуємо бал за мовне оформлення . У тому разі, коли число не ділиться на 2 без залишку, беремо більше з двох чисел. Наприклад: поділивши 11 на 2, ставимо бал 6.

В окремих випадках може бути таке, що в учнівській роботі є велика кількість орфографічних і пунктуаційних помилок, але майже немає лексичних, граматичних і стилістичних помилок. У такому разі загальна (висока) оцінка за грамотність знижується на два бали. Наприклад, якщо у роботі є 17 орфографічних і пунктуаційних, 1 лексична чи граматична, 1 стилістична помилки, то загальна оцінка буде 6, але ми знижуємо до 4 балів.

Якщо ж у роботі майже немає орфографічних та пунктуаційних помилок, але дуже багато помилок інших видів, то загальна (низька) оцінка за грамотність підвищується на два бали. Наприклад, якщо у роботі немає орфографічних і пунктуаційних помилок, але є 8 лексичних чи граматичних помилок та 4 стилістичні помилки, то загальна оцінка буде 6, а ми підвищуємо до 8.

III. Читання

Читання вголос

Контрольна перевірка читання вголос здійснюється у всіх варіантах курсів у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати із достатньою швидкістю, плавно, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, пристосовуючи темп, тембр, гучність читання до змісту, стилю тексту, авторського задуму, орієнтуючись на слухачів.

Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

2. Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається так, щоб час його озвучення окремим учнем з нормативною швидкістю дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно);

3. Одиниця контролю: озвучений учнем текст. Швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпу:

в варіанті І – 80–120 слів за хвилину;

в варіанті ІІ-А70–100 слів за хвилину;

в варіанті ІІ-Б60–90 слів за хвилину.

4. Оцінювання.

Читання вголосоцінюється за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які читають зі швидкістю, нижчою за норму, не зовсім правильно членують текст на речення, інтонаційно не пов’язують належним чином слова в реченні між собою, припускаються значної кількості помилок у читанні слів (пропуск, перестановка, заміна звуків та складів); порушують вимоги до вимови слів (дикція, орфоепічні норми), інтонування речень;

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які читають, інтонаційно пов’язуючи слова в реченні між собою, поділяючи текст на речення, але допускають помилки в інтонуванні кінця речення та в інтонуванні речень певної синтаксичної будови; читання не досить плавне, його швидкість не відповідає нормам, є орфоепічні помилки, недоліки в дикції;

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які читають плавно з швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки, але недостатньо вправно передають авторський задум, стильові особливості тексту, не пристосовують читання до комунікативного завдання; припускаються орфоепічних помилок, недоліків дикції;

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які читають плавно, зі швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, пристосовують читання до певного комунікативного завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від кількісних та якісних показників читання вголос.

Читання мовчки

Контрольна перевірка читання мовчки здійснюється:

У варіантах І та ІІ-А – в 5–9 класах;

у варіанті ІІ-Б – в 7–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати незнайомий текст із належною швидкістю і розуміти після одного / двох прочитувань (для І та ІІ-А / ІІ-Б варіантів):

– тему прослуханого тексту;

– фактичний зміст;

– причинно-наслідкові зв’язки;

– основну думку висловлювання;

– тип і стиль мовлення висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прочитаного твору.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при цьому фіксується час, витрачений учнями на читання – з метою визначення швидкості). Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі повинні вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибратиодин з них і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.

Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5–6-й

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

       не перевіряється

7–9-й

12 запитань з чотирма варіантами відповідей

12 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

Запитання повинні стосуватися фактичного змісту тексту, його основної думки, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

Завдання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів мовлення, жанрів, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

У варіанті І для контрольної перевірки читання мовчки в усіх класах пропонують тексти, що належать до художнього та інших стилів.

У варіанті ІІ-А для контрольної перевірки читання мовчки пропонуються: в 5–6 класах – тексти, що належать до художнього стилю; в 7–9 класах – тексти, що належать не тільки до художнього, а й до інших стилів.

У варіанті ІІ-Б контрольна перевірка здійснюється у 7–9 класах і пропонуються художні тексти.

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1–2 хвилини часу.

Обсяг текстів для контрольного завдання орієнтовно визначається так:

Клас

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

обсяг текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

художнього стилю

інших стилів

художнього стилю

5-й

360–450 слів

300–360 слів

300–360 слів

6-й

450–540 слів

360–420 слів

360–420 слів

7-й

540–630 слів

420–480 слів

420–480 слів

300–360 слів

360–420 слів

8-й

630–720 слів

480–540 слів

480–540 слів

360–420 слів

420–480 слів

9-й

720–810 слів

540–600 слів

540–600 слів

420–480 слів

480–540 слів

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на тестові завдання, складені за текстом, і швидкість читання.

4. Оцінювання. Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання.

Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки, правильний вибір відповіді на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом.

Швидкість читання мовчки (слів за хвилину) по класах оцінюється з урахуванням таких орієнтовних норм:

Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

100–150

90–180

6-й

110–180

100–200

7-й

120–210

110–220

90–180

8-й

130–240

120–240

100–200

9-й

140–270

130–260

110–220

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином:

у варіанті І бали 7–9 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу; бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого наближається до максимальних показників для відповідного класу;

у варіанті ІІ-А бали 7–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу;

у варіанті ІІ-Б бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу.

Той, хто не виконує зазначених норм швидкості читання мовчки, одержує на 2 бали менше.

Оцінювання знань з мови та мовних умінь

Оцінювання мовних знань та умінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з комунікативним підходом до шкільного мовного курсу.

1. Перевірці підлягає мовний матеріал, необхідний в першу чергу для правильного використання мовних одиниць.

У варіанті І та ІІ-А перевіряють певне коло знань з мови та мовні вміння:

– розпізнавати вивчені мовні явища;

        групувати, класифікувати;                                                                                          

– сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;

– виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

У варіанті ІІ-Б перевіряються лише мовні вміння (див. вказані для варіантів І та ІІ-А, за винятком перших двох пунктів).

Перевірка здійснюється фронтально у письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

2. Для контрольної перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень.

Рекомендується пропонувати учням 6 завдань, складність яких збільшується від класу до класу.

У варіанті І та ІІ-А орієнтовно два з них мають стосуватися розпізнавання мовних одиниць, а чотири – їх побудови, реконструювання, використання.

У варіанті ІІ-Б завдання стосуються тільки побудови, реконструювання та використання мовних одиниць.

До кожного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.

Обсяг завдань визначається таким чином, щоб контрольна перевірка за певною темою тривала 15-20 хвилин (з огляду на можливості виконання завдання учнем середнього рівня підготовки).

3. Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4. Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так. За правильне виконання кожного із 6 запропонованих завдань учень одержує по 1 балу. Один бал за кожне завдання учневі додається в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є списування, зорово-слуховий і слуховий диктанти.

У варіант І в5–6 класах використовується списування, зорово-слуховий або слуховий диктант, в 7–9 класах – зорово-слуховий та слуховий диктанти (у першому семестрі – списування та зорово-слуховий диктант у другому – слуховий диктант).

У варіант ІІ-А в 5–6 класах використовують у першому семестрі контрольне списування, в другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 7–9 класах використовують у першому семестрі зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

У варіант ІІ-Б в 5–6 класах використовують контрольне списування; в 7–8 класах у першому семестрі – списування, у другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 9 класі у першому семестрі – зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2. Матеріал для контрольного завдання.

Для контрольного диктанту (списування) використовується текст, доступний для учнів певного класу.

Обсяг письмових робіт з правопису – списування, зорово-слухового та слухового диктантів (кількість слів у тексті).

У варіанті І.

Клас

Списування

Зорово-слуховий диктант

Слуховий диктант

5-й

80–90

80–90

80–90

6-й

90–100

90-100

90–100

7-й

90–100

100–110

8-й

100–110

110–120

9-й

120–130

У варіанті ІІ-А.

Клас

Списування

Зорово-слуховий диктант

Слуховий диктант

5-й

55–65

50–60

6-й

65–75

60–70

7-й

70–80

60–70

8-й

80–90

70–80

9-й

90–100

80–90

У варіанті ІІ-Б.

Клас

Списування

Зорово-слуховий диктант

Слуховий диктант

5-й

50–60

6-й

60–70

7-й

70–80

60–70

8-й

80–90

70–80

9-й

80–90

70–80

Примітка. Під час визначення кількості слів у диктанті (тексті для списування) враховуються як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації, були представлені 3–5 прикладами. Однак для списування добирають тексти, не обмежуючись вивченими правилами орфографії та пунктуації.

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем під диктування; у процесс списування.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

– орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

– помилка в одному й тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але у різних словах вважаються різними помилками;

– розрізняють грубі і негрубі помилки (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

– п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

– орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються.

Списування оцінюється на тих самих підставах, але однаково враховуються помилки на вивчені та невивчені правила.

Критерії оцінювання (ДИКТАНТ)

Бали

Кількість помилок

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

1

           понад 16

понад 17

Понад 19

2

15–16

16 –1 7

       18-19

3

13-14

14-15

       17-16

4

11-12

12-13

         15-14

5

9-10

   10-11

         13 -12

6

7-8

   8-9

         10-11

7

5-6

     6-7

           8-9

8

3-4

     4-5

           6-7

9

1+1(негруба) – 2

     2 +3 (одна з них негруба)

     4–5

10

1

2 - (одна з них негруба) –

2–3

11

1 (негруба)

1

2 (одна з них негруба)

12

1 (негруба)

1(негруба)

                                                                                                            

Якщо негрубих помилок більше двох, то 2 такі помилки зараховуються як одна груба.

Нормативи для 1–9 балів передбачають певну можливість ураховувати поступ кожного учня у навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів ставиться за 9–10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.

Виведення семестрового балу виставляється наприкінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з відповідної мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

– слухання-розуміння (аудіювання);

– говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

– читання (вголос та мовчки);

– письмо (списування, диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

– відомості про мову, мовні вміння;

– ведення зошитів.

Семестровий бал виводиться на основі тематичних оцінок, кількість контрольних робіт визначається згідно з таблицею переліку контрольних видів робіт.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання та вміння.

Фронтальні контрольні роботи з аудіювання та читання мовчки здійснюються лише один раз на рік наприкінці другого семестру.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок протягом семестру, щоб кожний учень за семестр (рік) одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу,усного твору.

Читання вголос оцінюється також індивідуально один раз на рік, оцінки накопичуються протягом семестру.

Впродовж семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка. Кількість колонок із мовної теми залежить від кількості тематичних блоків.

При виведенні тематичної оцінки, яка визначає рівень опанування учнями тієї чи іншої мовної теми (звуки і букви, частини мови, просте речення тощо) слід враховувати таке. Фронтальною формою перевірки результатів навчання з цього аспекту мовного курсу є контрольна робота з теми, яка складається із завдань тестового характеру. Оцінки за цю роботу виставляють у класному журналі з позначенням дати її виконання. Окрім того, здійснюється поточне оцінювання навчальних досягнень учня у засвоєнні мовного матеріалу і його результати враховуються у виведенні підсумкової оцінки за тему. Рекомендується враховувати при виставленні поточних оцінок і вміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.

Наприклад, якщо за контрольну роботу з теми учень отримав 8 балів, а серед поточних оцінок переважають значно нижчі (або значно вищі) бали, то тематичну оцінку знижують (підвищують) на 1–2 бали (залежно від різниці між показниками поточного оцінювання та результатами перевірної роботи).

Крім того, у класному журналі повинні бути колонки: «диктант» («списування»), «аудіювання», «діалог»*, «усний переказ»* та/чи «усний твір»*, «письмовий переказ» та/чи «письмовий твір», «читання вголос»*, «читання мовчки», «зошити». (Позначені зірочкою перевірні роботи у навчанні мов національних меншин, зважаючи на меншу кількість годин, здійснюються не раз на семестр, а раз на рік.)

За умови, коли учитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на рік, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Ведення зошитів оцінюється 12 балами щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.

Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за кожну тему, та оцінок за обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.

Річний бал виставляється на основі семестрових балів.

Перелік контрольних робіт за різними варіантами курсу мови

Для варіанта І.

Параметри

Перевірки

Клас, семестр

5-й

6-й

7-й

8-й

9-й

I

II

I

II

I

II

I

II

I

II

Знання з мови

та мовні вміння

4

4

4

4

4

4

4

4

4

4

Аудіювання

1

1

1

1

1

Говоріння:

Діалог

1*

1*

1*

1*

1*

1*

усний переказ

1*

1*

1*

1*

1*

усний твір

1*

1*

1*

1*

1*

Читання:

вголос

1*

1*

1*

1*

1*

Мовчки

1

1

1

1

1

Письмо:

слуховий диктант

-

1**

-

1

1

1

1

1

1

1

зорово-слуховий диктант

-

1**

1

1

Списування

1

1

письмовий переказ

1

1

1

1

1

письмовий твір

1

1

1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

 

5

13

5

12

7

12

7

12

7

12

Для варіанта ІІ-А.

Параметри

Перевірки

Клас, семестр

5 кл.

6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

I

II

I

II

I

II

I

II

I

II

Знання з мови

та мовні вміння

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Аудіювання

1

1

1

1

1

Говоріння:

Діалог

1*

1*

1*

1*

1*

усний переказ

1*

1*

1*

1*

1*

усний твір

1*

1*

1*

1*

1*

Читання:

Вголос

1*

1*

1*

1*

1*

Мовчки

1

1

1

1

1

Письмо:

Списування

1

1

зорово-слуховий диктант

1

1

1

1

1

слуховий диктант

1

1

1

письмовий переказ

1

1

письмовий твір

1

1

1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

 

3

10

3

10

3

10

3

10

3

10

Для варіанта ІІ-Б.

Параметри

Перевірки

Клас, семестр

5 кл.

6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

I

II

I

II

I

II

I

II

I

II

Мовні вміння

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Аудіювання

1

1

1

1

1

Говоріння:

Діалог

1*

1*

1*

1*

1*

усний переказ

1*

1*

усний твір

1*

1*

1*

Читання:

Вголос

1*

1*

1*

1*

1*

Мовчки

1

1

1

Письмо:

Списування

1

1

1

1

1

1

зорово-слуховий диктант

1

1

1

слуховий диктант

1

письмовий переказ

1

1

1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

 

3

7

3

7

3

9

3

9

3

9

* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом року (на розсуд учителя); для них не виділяються окремі уроки.

** У 5-6 класі у другому семестрі вчитель проводить зорово-слуховий або слуховий диктант (з урахуванням підготовки класу – I варіант).

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        Російська мова (курс за вибором)

Перелік контрольних робіт

Параметри

перевірки

Клас, семестр

5 кл.

6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

I

II

I

II

I

II

I

II

I

II

Мовні вміння

1

1

1

Аудіювання

1

1

1

1

 

1

Говоріння:

діалог

1*

1*

1*

1*

1*

усний переказ

1*

1*

усний твір

1*

1*

1*

Читання:

вголос

1*

1*

1*

1*

1*

мовчки

1

1

Письмо:

списування

1

1

зорово-слуховий диктант

1

слуховий диктант

1

1

письмовий переказ

1

1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал[i]

 

1

2/2*

1

2/2*

1

2/3*

2

2/3*

2

2/3*

[1] 2/3* – у чисельнику – види діяльності, для перевірки яких виділяються окремі уроки, у знаменнику, помічені *, – види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом року, для перевірки яких не виділяються окремі уроки

Підручники

 

Російська мова (1-й рік навчання) (підручник)

Корсаков В. О.

5

                       Освіта

 

Російська мова (1-й рік навчання) (підручник)

Полякова Т.М., Самонова О.І.

5

Генеза

 

Російська мова (5-й рік навчання) (підручник)

Рудяков О. М., Фролова Т. Я.,

Маркіна-Гурджі М. Г.

5

Грамота

 

Російська мова (5-й рік навчання) (підручник)

Давидюк Л. В.

5

Світоч

 

Російська мова (2-й рік навчання) (підручник)

Корсаков В. О., Сакович О. К.

6

ДСВ «Освіта»

 

Російська мова (2-й рік навчання) (підручник)

Полякова Т. М., Самонова О. І.,

Приймак А. М.

6

Генеза

 

Російська мова (6-й рік навчання) (підручник)

Рудяков О. М., Фролова Т. Я.,

Маркіна-Гурджі М. Г.

6

Грамота

 

Російська мова (6-й рік навчання) (підручник)

Давидюк Л. В.

6

Світоч

 

Російськамова

Бикова К. І., Давидюк Л. В., Статівка В. І.

7

Зодіак-ЕКО

 

Російськамова

Михайловська Г.О.,

Пашківська Н.А.,

Корсаків В.О.,

Барабашова О.В.

7

Освіта

 

Російськамова

Малихіна О. В.)

7

Генеза

 

Російська мова (4-й рік навчання) (підручник)

Гудзик І. П., Корсаков В. О.,

Сакович О. К.

8

Освіта

 

Російська мова (4-й рік навчання) (підручник)

Полякова Т. М., Самонова О. І.,

Дяченко В.В.

8

Генеза

 

Російська мова (7-й рік навчання) (підручник)

Давидюк Л. В., Статівка В. І.

8

Прем‘єр

 

Російська мова (7-й рік навчання) (підручник)

Рудяков О. М., Фролова Т. Я.

8

Грамота

 

Російська мова (7-й рік навчання) (підручник) (підручник)

Пашківська Н.А., Михайловська Г.О., Распопова С. О.,

8

Освіта

 

Російська мова (5-й рік навчання) (підручник)

Полякова Т. М., Самонова О. І.,

Приймак А. М.

9

Генеза

 

Російська мова (5-й рік навчання) (підручник)

Гудзик І. П., Корсаков В. О.,

Сакович О. К.

9

Освіта

 

Російська мова (8-й рік навчання) (підручник)

Пашківська Н.А., Михайловська Г.О, Распопова С. О.

9

Освіта

 

Російська мова (8-й рік навчання) (підручник)

Рудяков О. М., Фролова Т. Я.

9

Грамота

 

Російська мова (6-й рік навчання, рівень стандарту) (підручник)

Полякова Т. М., Самонова О. І.

10

Генеза

 

Російська мова (6-й рік навчання, рівень стандарту) (підручник)

Баландіна Н. Ф., Дегтярьова К. В.

10

Грамота

 

Російська мова (10-й рік навчання, рівень стандарту) (підручник)

Пашківська Н. А., Михайловська Г. О, Распопова С. О.

10

Освіта

 

Російська мова (7-й рік навчання, рівень стандарту) (підручник)

Полякова Т.М., Самонова О.І.

11

Генеза

 

Російська мова (11-й рік навчання, рівень стандарту) (підручник)

Давидюк Л. В.

11

ТОВ «СИЦИЯ»

 

Російська мова (11-й рік навчання, рівень стандарту) (підручник)

Рудяков О.М., Фролова Т.Я.,

Маркіна М.Г.

11

Грамота

Інтегрований курс «Література»

З метою розвантаження навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Міністерством освіти і науки України внесено корективи та зміни в окремих навчальних програмах з інтегрованого курсу «Література», що затверджено наказом МОН України від 29.05.2015         № 585.

У змінених навчальних програмах вилучено окремі теми, тексти або фрагменти текстів творів, що не відповідають віковим особливостям учнів; є важкими, нецікавими для сприйняття або втратили свою актуальність для сучасних школярів.

Навчальні програми з інтегрованого курсу "Література" зі змінами розміщено на сайті МОН України:http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.

5-7 класи

Література (російська та зарубіжна) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (зі змінами) /          О. Ісаєва, Ж.Клименко, О.Корнінко, А.Мельник, В.Храброва, В.Мухін, І.Данилова.- Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013.

8-9 класи

Література (російська та зарубіжна) для 5-12 класів загальноос­вітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою / Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. - Чернівці: Букрек, 2005.

10-11класи

Рівень стандарту - Література (російська та світова) для 10-11 класів; академічний рівень для 10-11 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням російською мовою / Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. - Київ: Грамота, 2010).

Профільний рівень - "Література" (російська та світова) для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою / Силантьєва В.І., Бучацька Т.Г - Київ: Грамота, 2010).

Оцінювання навчальних досягнень учнів із літератури

Рівні

Бали

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Початков

1

Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.

2

Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.

3

Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).

Середній

4

Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.

5

Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.

6

Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.

Достатній

7

Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.

8

Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.

9

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

Високий

10

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.

11

Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.

12

Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

Критерії оцінювання контрольних творів

Рів-ні

Бали

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

Грамотність

К-сть помилок

орф. і пунк.

лекс, грам стиліст

Початковий

1

Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16

і біл.

9-10

2

Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення

13-14

3

Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання

11-12

Середній

4

Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика

9-10

7-8

5

За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим

7-8

6

За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції

5-6

Достатній

7

Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку

4

5-6

8

Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи

3

9

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати

1+1

(негруба)

Високий

10

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту

1

3

11

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю

1 (негруба)

2

12

Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю

1

Правила перевірки контрольних письмових творів із літератури

           Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

Виявлені помилки позначають так:

            - у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна,   v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;

            - у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.

           

Види контролю (обовязкові)

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.    

5–9 класи

Класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

Уроки розвитку мовлення*

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

Уроки позакласного читання

2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класи

Класи

10

11

 

10

11

 

10

11

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Рівні

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

Контрольні роботи

у формі:

контрольно-го класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

1

3

4

1

3

4

1

3

4

1

3

Уроки розвитку мовлення*

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

3

1у+2п

3

2у+1п

3

1у+2п

3

2у+1п

Уроки позакласно-го читання

1

1

1

1

2

2

1

1

2

2

2

2

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

                                 

Кількість та зміст контрольних робіт із зарубіжної літератури визначається вчителем відповідно до програм із зарубіжної літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл. п’яти (у 5 класі) – шести на рік; у 10-11 кл. – не менше чотирьох (рівень стандарту) – шести на рік (академічний рівень) або восьми на рік (профільний рівень).

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму). Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

       Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться (відповідно до критеріїв оцінювання).

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

Звертаємо увагу на те, що домашній кон­трольний твір не є обов'язковою формою конт­ролю із зарубіжної літератури. Ураховуючи розви­ток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашньо­го контрольного твору, який потім має переві­рити учитель, перетворюється на формальність і не дає змоги об'єктивно визначити знання учнів з певної теми. Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, то тут необхідно об­рати таку форму творчої роботи, щоб учні самостійно виконували творче домашнє за­вдання.

           

Орфографічний режим

Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

Дату класної, домашньої чи контрольної роботи із літератури в 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

Перше жовтня

Класна робота

у 10-11 класах у робочих зошитах із літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.

  • У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:

Перше жовтня

Б.Ш.Окуджава. Вірш «До побачення, хлопчики…»

Примітка: Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.

Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт із літератури

учня 8-А класу

ЗОШ № 24 м. Чернівців

Плачинти Олександра

Зошит

для контрольних робіт

із літератури

учениці 10-А класу

ЗОШ № 24 м. Чернівців

Івасенко Надії

Підручники

Інтегрований курс «Література» (російська та світова) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (підручник)

Бондарева О.Є., Ільїнська Н.І., Мацапура В.І., Бітківська Г.В.

5

рос.

«Грамота»

Інтегрований курс «Література» (російська та світова) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (підручник)

Ісаєва О.А., Клименко Ж.В.

5

рос.

ТОВ «СИЦИЯ»

Інтегрований курс «Література» (російська та світова) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (підручник)

Бондарева О. Є., Ільїнська Н. І., Мацапура В. І., Бітківська Г. В.

6

рос.

Грамота

Інтегрований курс «Література» (російська та світова) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (підручник)

Ісаєва О. О., Клименко Ж. В.

6

рос.

ТОВ «СИЦИЯ»

Література (російська та зарубіжна) (підручник)

Сімакова Л.А.

7

рос.

«Вежа»

Література (російська та зарубіжна) (підручник

Волощук Є.В.

7

рос.

«Генеза»

Література (російська та зарубіжна) (підручник)

Звиняцьковський В.Я.,

Філенко О.М.

7

рос.

«Освіта»

Література (російська та зарубіжна) (підручник)

Півнюк Н.О., Гребницька Н.М.

8

рос.

 

Література (російська та зарубіжна) (підручник)

Волощук Є.В.

8

рос.

«Генеза»

Література (російська та зарубіжна) (підручник)

Звиняцьковський В.Я.,

Філенко О.М.

8

рос.

«Освіта»

Література (російська та зарубіжна) (підручник)

Бітківська Г.В.

9

рос.

«Грамота»

Література (російська та зарубіжна) (підручник)

Волощук Є.В.

9

рос.

«Генеза»

Література (російська та зарубіжна) (підручник)

Ісаєва О.О., Клименко Ж.В.,

Мельник А.О.

9

рос.

«Грамота»

Література (інтегрований курс, російська та зарубіжна)

Ісаєва О.О., Клименко Ж.В.,

Мельник А.О.

10

рос.

«Прем’єр»

Література (російська та світова) (підручник)

Звиняцьковський В.Я.,

Філенко О.М.

11

рос.

«Ґенеза»

Література (інтегрований курс, російська та світова) (підручник)

Ісаєва О.О., Клименко Ж.В.,

Мельник А.О.

11

рос.

ТОВ «СИЦИЯ»

Календар знаменних дат

v110 років від дня народження М.О.Шолохова (1905-1984);

v 125 років від дня народження М. А. Булгакова (1891—1940);

v 135 років від дня народження О.С.Гріна (1880-1932);

v145 років від дня народження Т. Драйзера (1871—1945);

v160 років від дня народження Д. Б. Шоу (1856—1950);

v165 років від дня народження Гі де Мопассана (1850-1893);

v175 років від дня народження Е. Золя (1840-1902);

v195 років від дня народження Ф. М. Достоевского (1821—1881);

v210 років від дня народження Г. К. Андерсена (1805-1875);

v230 років від дня народження Я. Грімма (1785-1867);

  1. 305 років від дня народження М. В.Ломоносова (1711—1765).

Література

1. Амфилохиева М. В. Традиции и инновации в преподавании литературы. 9-11 классы [Текст] : метод. пособие / М. В. Амфилохиева. – СПб.: Паритет, 2003.

2. Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процесcе [Текст] / М.В. Кларин. – М.: Знание, 1989.

3. Соловйов Ю. І. Забезпечення якості освіти: регіональний аспект [Текст] / Ю. І. Соловйов. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2010. – № 3.

4. Скоркина Н. М. Анализ лирического произведения в старших классах (восприятие, истолкование, оценка) [Текст] / Н. М. Скоркина. – Волгоград, 2002.

5. Чернишов О. І. Творчий обдарований учитель – учитель майбутнього [Текст] / О. І. Чернишов. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2009. –№ 6.

6. Щербина И. Сопоставительный анализ при изучении лирических произведений [Текст] / И. Щербина. – М., 2007.

М.В.Цуркан, методист ММК

Методичні рекомендації підготовлені    

за матеріалами Міністерства освіти і науки України

(додаток до листа Міністерства освіти і науки України від   26.06. 2015 р. № 1/9-305) та

Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

(додаток до газети «Освіта Буковини» № 88 від 4 серпня 2015 року)



 
e-max.it: your social media marketing partner