Зв'язок
  • Положення міських змагань "Нащадки козацької слави"

  • Положення "Старти надій"

  • Положення міських змагань на призи клубу "Шкіряний мяч"

  • Положення ХХІІІ міської спартакіади школярів

  • Серпнева конференція педагогічних працівників закладів освіти м. Чернівці

    Серпнева конференція педагогічних працівників закладів освіти м. Чернівці

  • Інструктивно-методична нарада вчителів географії та економіки

    Інструктивно-методична нарада вчителів географії та економіки

  • Відпочинок та оздоровлення дітей з Луганську та Краматорську

    Відпочинок та оздоровлення дітей з Луганську та Краматорську

Положення міських змагань "Нащадки козацької слави"

Положення міських змагань "Нащадки козацької слави".

Детальніше...

Положення "Старти надій"

Положення міських дитячих спортивних ігор "Старти надій".

Детальніше...

Положення міських змагань на призи клубу "Шкіряний мяч"

Положення міських змагань з футболу на призи "Шкіряний мяч".

Детальніше...

Положення ХХІІІ міської спартакіади школярів

Положення ХХІІІ міської спартакіади школярів.

Детальніше...

Серпнева конференція педагогічних працівників закладів освіти м. Чернівці

sr-konf1427 серпня 2014 року в Чернівецькій гімназії №7 відбулася серпнева конференція педагогічних працівників закладів освіти м. Чернівці з проблеми «Пріоритетні напрямки розвитку освіти міста в 2014/2015 н.р.». Провів конференцію начальник управління освіти Чернівецької міської ради Георгій Олійник.

Детальніше...

Інструктивно-методична нарада вчителів географії та економіки

mo-g1426 серпня 2014 року в ліцеї №3 відбулась інструктивно-методична нарада вчителів географії та економіки м. Чернівці щодо організації навчально-виховного процесу. Вчителі обговорити ряд проблем та шляхи їх вирішення щодо покращення навчально-виховного процесу у 2014/2015 навчальному році, педагогічні особливості навчання учнів в 6-х класах, ефективність підготовки до ЗНО, якість курсової перепідготовки.

Детальніше...

Відпочинок та оздоровлення дітей з Луганську та Краматорську

ozlugЗ 16 липня 2014 року на базі Чернівецького військово-спортивного ліцею-інтернату відпочивають і оздоровлюються 12 дітей з м. Луганськ та 40 дітей з м. Краматорськ Донецької області. За цей час діти познайомились із історією, пам’ятками культури та архітектури міста, відвідали різноманітні музеї, виставки, концерти, розважальний комплекс «Панорама», переглянули кінотеатр «Чернівці», взяли участь у туристичному поході до гори Цецино та здійснили підйом на гору Брада поблизу оздоровчого табору «Лунка» у смт. Красноїльськ Сторожинецького району.

Детальніше...
Previous
Наступна
+ 1
0

Текст наказу. На цьому реквізиті слід загострити особливу увагу, оскільки він є найважливішою складовою частиною наказу. Текст наказу найчастіше складається з двох взаємопов’язаних частин – констатуючої (преамбули) і розпорядчої.

Констатуюча частина (преамбула) наказу
Констатуюча частина наказу в загальному вигляді містить в собі такі елементи: вступ; доведення; висновок.

У вступі необхідно зробити коротке введення в суть питання, що розглядається. Тут слід зазначити причину, що призвела до видання наказу, викласти теорію питання, коротко описати коли і де вивчалося, перевірялося питання. Причини можуть бути такими: серйозні недоліки в роботі; позитивні результати роботи; виконання наказів і розпоряджень законодавчих органів.

Приклад 1.
В кінці першого півріччя заступник директора перевірив виконання програм з предметів гуманітарного циклу. В результаті вступна частина преамбули наказу матиме такий зміст: “У   третій   декаді грудня 200... року   заступником  директора школи п. Левчук О.А. було перевірено виконання навчальних програм з предметів гуманітарного циклу (українська мова і література, зарубіжна література, історія, іноземна мова). У результаті виявлено серйозні недоліки у роботі вчителів щодо виконання навчальних програм...”.

Приклад 2.
У школі проведено директорські контрольні роботи з математики в 3-х класах, і за їх наслідками видано наказ.
У вступі констатуючої частини записано:
“Згідно з планом роботи школи в квітні 200... року були проведені підсумкові зрізи знань учнів з математики в 3-х класах. Як свідчать результати, учні добре справилися з роботою, виявили глибокі знання з математики...”.
Найважливіша частина преамбули – доведення. Тут викладається суть питання, перераховуються головні факти, події, створюються докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, таблицями, діаграмами, посиланнями на законодавці акти й інші матеріали.
Якщо необхідно підкреслити роль конкретної особи, то треба використати активну форму:
“Вчителі математики Попович І.Б., Кудлай П.І. не забезпечують диференційованого підходу на уроках...”.
Якщо факт, про який іде мова в наказі, має більше значення, ніж роль конкретної особи, або йому надається узагальнюючого значення, то використовується пасивна форма:
“У школі послаблено контроль за відвідуванням учнями уроків...”.
“Виявлені порушення у виконанні навчальних програм...”.
“Не надається належної уваги...”.
В останній частині – висновку, як підсумок другої частини преамбули (доведення), коротко формулюється мета видання наказу. Це може бути: виправлення недоліків, виявлених в ході перевірки і перелічених в констатуючій частині; заохочення працівників, поширення кращого, передового педагогічного досвіду; виконання директивних вказівок вищих органів.
Для висновку використовують дієприслівникові звороти, якими починають фразу: “Враховуючи...”, “Зваживши...”, “Керуючись...”, “Беручи до уваги...”, “Виходячи...”, “Врахувавши...”.
Виходячи з цього, висновок може звучати так:
“Виходячи з вищевикладеного і з метою виправлення недоліків, виявлених у ході перевірки,
НАКАЗУЮ:
З метою виконання наказу відділу освіти від 27.05.06 № 01-06/107 “Про організацію оздоровлення та відпочинку школярів влітку 2006 року”
НАКАЗУЮ: .....”.
В ініціативних (виробничих) наказах найчастіше використовуються всі три елементи констатуючої частини – вступ, доведення, висновок. Цими наказами керівник закладу доводить до працівників управлінські рішення на підставі вивчених, перевірених питань стосовно внутрішнього життя закладу.

В організаційних наказах перші два елементи – вступ і доведення – не пишуться, лише висновок. У цьому випадку в констатуючій частині наказу вказується: назва виду документу, його автор; дата і номер документу; повна назва документу (заголовок).
Наприклад, директор школи отримав наказ міськвно і видав свій. Тоді констатуюча частина шкільного наказу може мати такий вигляд:
“На виконання наказу відділу освіти N-ського міськвиконкому від 19.03.2006 р. № 01-06/62 “Про невідкладні заходи щодо запобігання дитячому дорожньо-транспортному травматизму”
НАКАЗУЮ:...”.
Або ж:
НАКАЗУЮ:
“З метою поліпшення роботи щодо запобігання дитячого дорожньо-транспортного травматизму і виконання наказу...” (далі, як у попередньому тексті).
Констатуюча частина повинна викладатися коротко і лише з тих питань, за якими будуть прийняті конкретні рішення в другій – розпорядчій частині наказу.
Розпорядча (наказова) частина наказу
Розпорядча частина наказу починається словом “Наказую”, яке друкується великими літерами, тобто воно виділяється і таким чином відділяє констатуючу частину наказу від розпорядчої. Слово “Наказую” друкується з окремого рядка від краю лівого поля і відділяється від наступного тексту трьома міжрядковими інтервалами, в лапки не береться, а в кінці його ставиться двокрапка. Якщо в наказі відсутня констатуюча частина, то розпорядча частина викладається без слова “Наказую”.

Після цього з абзацу друкується текст розпорядчої частини. До цієї частини наказу пред’являються особливі вимоги. Формулювання повинні бути конкретними, не суперечити за змістом раніше виданим наказам, чіткими, ясними, точними. Слід уникати неконкретних виразів типу “підняти”, “підвищити”, “посилити”, “удосконалити”, “активізувати”, “вжити заходи” та ін., бо в таких випадках важко перевірити їх виконання.

Якщо розпорядча частина містить різні за характером дії і декілька виконавців, вона ділиться на розділи, підрозділи, підпункти, в кожному розділі або пункті чи підпункті вказується: виконавець - заклад, структурний підрозділ або конкретна посадова особа; конкретні завдання для виконання; термін виконання.
Слово або словосполучення, що вказує на виконавця, пишеться в давальному відмінку. Можна вказати узагальнено, наприклад: “директорам шкіл”, “завідувачам дошкільних закладів”.

Дія, яку слід виконати, виражається дієсловом в неозначеній формі - “підготувати”, “організувати”, “розробити”, “провести”, “розглянути”. Термін виконання повинен бути реальним, відповідати об’єму робіт, який необхідно виконати, а також слід врахувати час на доведення розсилку документів і завдань до конкретних виконавців.

Наказ може мати загальний для всіх термін виконання або встановлювати конкретні терміни виконання для кожної дії. Розділи повинні мати порядкову нумерацію і позначатися арабськими цифрами з крапкою в кінці номера. Наприклад: 1., 2., 3.

Розділи можуть бути розбиті на підрозділи, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номерів розділів і номерів підрозділів, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу повинна ставитись крапка. Наприклад: 1.1., 1.2., 1.3.

Підрозділи, як і розділи, можуть складатися з одного або кількох пунктів, які позначаються також арабськими цифрами з крапкою в порядку зростання номерів в межах кожного підрозділу. Наприклад: 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3., 3.2.1., 3.2.2.

Пункти за необхідністю можуть бути розбиті на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту, наприклад: 4.2.1.1., 4.2.1.2., 5.3.1.3., 5.3.1.2. і т.д. Абзаци в середині пунктів і підпунктів не нумеруються.

В кожному пункту (підпункті) викладається тільки одне завдання з конкретним виконавців і терміном виконання. При вказівці термінів виконання слід писати число, місяць, рік. Розпорядчу частину наказу дозволяється викладати в формі таблиці з вказівкою в називному відмінку найменування закладу, посади, приз віща виконавця.
Наприклад
 


№№
п/п

Виконавець

Дія

Термін виконання

1.

Директор СЗШ № 10
В.Зінкевич

Закінчити ремонт спортзалу

23.08.1997 р.



В останньому пункті розпорядчої частини зазначають структурні підрозділи або особи, яким доручено контроль за виконанням наказу.
Наприклад: “Контроль за виконанням цього наказу доручити заступнику директора школи Калитченко Л.І.”. Або ж: “Контроль за виконанням пп.1.3. і 6 цього наказу доручити головному бухгалтеру централізованої бухгалтерії Олексенку Ю.С., пп.4 і 5 – керівнику групи з централізованого забезпечення шкіл Смоленському Є.А.”.

Наказ може мати додатки, на які робляться посилання у відповідних пунктах тексту. Раніше видані накази або окремі їх пункти вважаються такими, що втратили силу одночасно з виданням нового наказу з цього ж питання. У разі необхідності окремим пунктом в кінці наказу або додатком до нього перераховуються розпорядчі документи, що даним наказом відміняються, змінюються або доповнюються.
Підготовка, складання і оформлення наказів

Підготовку проекту наказу може бути доручено одному або декільком структурним підрозділам, або окремій посадовій особи. При розробці проектів складних і великих наказів можуть створюватися робочі групи (комісії), залучатися вчені або кваліфіковані спеціалісти серед практичних працівників.
Головна умова, що забезпечує якість наказу, - достатня компетентність осіб, що його готують. Чим вищій рівень наказу, тим вище вимоги, що ставляться до його укладачів (професіоналізм, глибина знання питання, загальний культурний рівень, вміння висловлювати думки).
Юридичною підставою розробки наказу може бути: видання документу органом влади і управління; конкретне доручення законодавчого органу; необхідність здійснення виконавчої і розпорядчої діяльності для здійснення завдань, що покладені на заклад.

Заклад або структурний підрозділ може виступати з ініціативою розробки наказу з будь-якого питання.
Можна виділити наступні стадії підготовки наказів: вивчення суті питання; підготовка проекту наказу; погодження наказу; підписання наказу.
Перша стадія розробки проекту наказу – визначення кола питань, які необхідно в ньому розкрити.
Залежно від управлінської дії приступають до вивчення матеріалів по суті, і перш за все, законодавчих актів і рішень уряду України, відомчих нормативних актів, виданих розпорядчих документів за даним і аналогічними питаннями. Вивчення законодавчих актів і урядових документів забезпечить правову основу наказу, його спрямованість на поставлену проблему. Перегляд раніше виданих наказів дозволить запобігти дублюванню і протиріччям, загострити увагу на нерозв’язаних аспектах проблеми.

Підготовка проекту наказу вимагає збору необхідної інформації по суті поставленого питання. Для цього використовуються різні інформаційно-довідкові документи: звіти, довідки, доповідні, пояснювальні записки, акти, службова переписка. Може додатково вивчатися, досліджуватися питання, проводитися співбесіди, спостереження, анкетування та ін. Бажано для цього скласти спеціальний план вивчення питання.
Зібравши, вивчивши необхідні матеріали і проаналізувавши їх, роблять відповідні висновки, а на їх основі формулюють конкретні пропозиції.

На підставі цього, чітко визначивши мету наказу, приступають до написання його тексту. Підготувавши текст наказу, переходять до його оформлення. Накази оформляють на папері або бланках формату А4, А5.
Завершальним етапом роботи з проектом наказу є його погодження і підписання.
Проект до підпису підлягає погодженню з зацікавленими закладами, структурними підрозділами чи посадовими особами, яких він стосується. Погодження здійснюється шляхом візування або проставлення грифу погодження. Так, проект наказу візується автором проекту і керівником структурного підрозділу, який вносить проект, всіма вказаними в проекті виконавцями, посадовими особами, відповідальними за виконання наказу в цілому, юрисконсультом. Проекти наказів, виконання яких вимагає фінансового забезпечення, обов’язково погоджуються з фінансовими органами, бухгалтерією.

Проект наказу погоджується з юрисконсультом у таких питаннях: про доцільність видання наказу з цього питання; про відповідність наказу постановам уряду, наказам керівництва закладу, діючому законодавству, нормам, положенням, інструкціям та ін.; про логічну побудову тексту, правильність редакції, чіткість формулювань відповідно до спеціальних вимог, прийнятих в окремих органах (наприклад, вимоги суду, прокуратури, органів охорони праці, соціального забезпечення, охорони здоров’я, освіти тощо).

Юрисконсульт при перегляді проектів наказів має право вносити в них редакційні правки і зміни, зобов’язувати виконавців уточнювати окремі формулювання або додатково погоджувати проект наказу з відповідними посадовими особами. Погодження проводить структурний підрозділ або особа, що готувала проект наказу. Візи чи гриф погодження, як правило, проставляється на першому примірнику проекту. У випадку незгоди з проектом пишеться мотивований висновок.

Наказ має не тільки адміністративно-правове, але й виховне значення, тому його формулювання повинні відрізнятися вичерпною точністю і високою культурою викладу. Перед підписанням проекту наказу він додатково старанно перевіряється. При цьому особливу увагу слід звернути на перевірку цифрових даних, прізвищ, імен та по-батькові. Виконавець, який готував проект наказу, визначає заклади, підрозділи і посадових осіб, яким повинен бут направлений наказ. Список адресатів можна друкувати на звороті останнього листка наказу або додавати у вигляді самостійного документа.

Повністю підготовлений проект наказу подається на підпис. Накази підписує керівник або його заступник, в окремих випадках особа, яка заміщає керівника, якщо їй надано таке право. Підписується перший примірник, виготовлений на бланку.

Наказ вступає в силу з моменту його підписання (окремі пункти можуть мати свої терміни вступу в силу).
Підписані керівником накази нумеруються, розмножуються і надсилаються виконавцям.
Підписані накази реєструються в спеціальному журналі, який може мати таку форму:

Дата

Номер наказу

Короткий зміст наказу

Хто підготував наказ

1

2

3

4



Оригінали наказів формуються в справи окремо від документів, що були підставою для їх видання, і зберігаються в секретаря закладу. В школах, дошкільних і позашкільних закладах накази переписуються в спеціальні книги, які нумеруються і зшиваються, скріплюються підписом і печаткою керівника закладу.

З наказом повинні бути ознайомлені всі згадані в ньому особи, які розписуються на одному примірнику наказу або спеціальному бланку. В окремих випадках накази доводяться до відома всіх працівників і вивішуються для ознайомлення з їх змістом.

Практика показує, що чим вищий рівень організації праці і управління, тим менше видається в закладі письмових наказів. Невиправдано велика кількість наказів послаблює авторитет, перетворює їх у формальні акти, збільшує документообіг і затрати праці в управлінні. Крім цього, із збільшенням кількості наказів зростає ймовірність їх непогодженості, суперечливості.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

.