Зв'язок
  • VIVAT переможцям!

    VIVAT переможцям!

  • «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

    «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

  • Семінар-практикум для вчителів інформатики

    Семінар-практикум для вчителів інформатики

  • Семінар-практикум  вчителів французької мови

    Семінар-практикум вчителів французької мови

  • Нові досягнення юних математиків

    Нові досягнення юних математиків

VIVAT переможцям!

0987654321Вислів "To be smart!" або "Будь розумним!" насправді став девізом учнівської олімпійської збірної у 2017 році. Починаючи з 20 березня по 7 квітня проходили Всеукраїнські учнівські олімпіади. 51 учень міста Чернівці гідно захистили честь області на Всеукраїнському рівні. За попередніми результами наші учні здобули 27призових місць, що на сім більше порівняно з минулим навчальним роком. Приємно, що серед них є чотири дипломанти І ступеня. Найбільш вдалими є виступи учнів на олімпіадах з фізики та хімії - по чотири призових місця; з математики, астрономії, французької мови - по три перемоги. Відкриттям року стала учениця 8 класу Чернівецького ліцею №1- Цепілова Олександра, яка вперше взяла участь у олімпіадах Всеукраїнського рівня і здобула два призових місця - з математики та фізики. Два дипломи третього ступеня з фізики та астрономії також виборов учень Чернівецької гімназії №5 - Качур Артур. Отже, не зважаючи на обмеження у кількості учасників IV етапу через брак фінансування, учні нашого міста достойно презентують свої знання та результати тривалої роботи їх вчителів-тьюторів.

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

«Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

CIMG0292В ДНЗ №1 оголошено «Тиждень енергозбереження» під час цього періоду проходив конкурс дитячих робіт. Діти в своїх роботах зображували економне використання світла, води і газу.
Так, малята середньої групи разом з вихователями Пасер М. Я. та гномом-економом подорожували по різних державах світу ознайомлюючись з їх валютою. Залучивши батьків до сюжетно-рольової гри «Супермаркет» дорослі взявши на себе роль покупців, а малята були адміністраторами, менеджерами, касирами.
Діти румуномовної групи з вихователем Панфіловою В.Д. показали знання з економічного виховання у формі гри. Відвідуючи «Мінімаркет» малята грали з великим задоволенням та бажанням.
Старші дошкільники з вихователем Н.І. Зегрею продемонстрували справжніх заощаджувальників різних ресурсів. При цьому використовували багато прислів′їв, приказок, художнього слова. Великим враженням у дітей залишився екскурс - огляд філіалу ПриватБанку. Керуюча віділенням Приват Банку ознайомила з роботою і різними функціями банківських справ.
З батьками, які були присутні проведено анкетування: «Бережи, заощаджуй і цьому сам навчай інших».
Завідувач ДНЗ №1 Н.В.Бойко.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум для вчителів інформатики

image-0-02-05-4103eb1c1f0c5a4bd8c3afbe1efe7f8da7e32b7f21af049ed72c95f20f7220bf-V
Ми позбавляємо дітей майбутнього,
якщо продовжуємо вчити сьогодні так,
як вчили цьому вчора.
Джон Дьюн
29 березня 2017 року на базі Чернівецької гімназії № 5 відбувся семінар-практикум для вчителів інформатики з проблеми: «Використання інтерактивних методів навчання на уроках інформатики».
Семінар відкрила методист ММЦ закладів освіти управління освіти Чернівецької міської ради Терлецька Інна Дмитрівна, яка обґрунтувала актуальність та перспективність вибраної проблеми. Директор школи Мінакова Тетяна Георгіївна представила навчальний заклад та кафедру вчителів інформатики.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум вчителів французької мови

29.03.2017 р. на базі Чернівецької гімназії №3 відбувся семінар-практикум вчителів французької мови на тему "ЗНО – підвищення рівня освіти та забезпечення реалізації конституційних прав випускника на рівний доступ до якісної освіти".
DSC 0191
Лакуста А.І. ознайомила присутніх з матеріалами обласного семінару-тренінгу вчителів французької мови з питань підготовки учнів до складання ЗНО з французької мови. Про формулу успішного проходження тестування, переваги і слабкі місця тесту говорила заступник з НВР гімназії Павлюк М.І.
Шість кроків успішної здачі ЗНО запропонувала методист ММЦ Недужко Л.М. Корисним досвідом багаторічних апробацій тестових завдань ЗНО з французької мови на базі гімназії №3 поділилась Провальська Г.М.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Нові досягнення юних математиків

2IV Київська відкрита олімпіада з лінгвістики відбулася 11-12 березня на базі спеціалізованої школи № 52 в місті Києві. Олімпіада традиційно проходила в два тури: особистий і командний. Командний тур пройшов у суботу, 11 березня, і в ньому взяли участь 44 команди. Особистий тур відбувся у неділю, 12 березня, окремо у двох заліках: для молодших класів (6-8 класи) і для старших (9-11 класи).

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...
Previous
Наступна
0
- 1

ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах слід керуватися Конституцією України, Законами України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ (ст. 5), "Про освіту" від 23.05.1991р. №1060-ХІІ (ст.25), "Про дошкільну освіту" від11.07.2001р. №2628-ІІІ (ст.35), "Про загальну середню освіту" від 13.05.1995р. № 651-ХІV (ст.22), "Про професійно-технічну освіту" від10.02.1998р. №103/98-ВР (ст.22), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994р. №4004-ХІІ (ст.17,20,21,26,27), "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановами Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах", від 03.11.97 N 1200 "Про Порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільнюються від оподаткування податком на додану вартість", Державними санітарними правилами і нормами, інструкціями Міністерства охорони здоров'я України, та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання стосовно харчування дітей.


І. "Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах", затверджений спільним наказом Міністерств охорони здоров'я та освіти і науки України від 01.06.2005р. № 242/329 (витяг).
1. Процес організації харчування дітей у навчальних закладах складається з: відпрацювання режиму і графіка харчування дітей; визначення постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини; приймання продуктів харчування і продовольчої сировини гарантованої якості; складання меню-розкладу; виготовлення страв; проведення реалізації готових страв і буфетної продукції; надання дітям готових страв і буфетної продукції; ведення обліку дітей, які отримують безоплатне гаряче харчування, а також гаряче харчування за кошти батьків; контроль за харчуванням; інформування батьків про організацію харчування дітей у закладі.
2.Відповідальними за організацію харчування дітей у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, за матеріально-технічний стан харчоблоку (їдальні, буфету), додержання вимог санітарного законодавства є засновники (власники), керівники цих закладів та організації (підприємства), що забезпечують харчування дітей.
3. Розподіл коштів на організацію гарячого харчування дітей у навчальних закладах, облік і звітність за використання коштів, які виділяються на безоплатне харчування, здійснюється відповідно до чинного законодавства.
4. Безоплатне харчування учнів у навчальних закладах з денною формою перебування у закладах, здійснюється тільки в робочі дні. У разі відсутності учнів під час навчання компенсація за харчування не проводиться.
5.Харчування дітей, які не підлягають безоплатному харчуванню у загальноосвітніх навчальних закладах, здійснюється за безготівковим розрахунком (попереднього придбання абонементів або талонів один раз на місяць), а також за готівку.
6.Між засновником (власником) навчального закладу та організацією (підприємством громадського харчування), що має відповідні документи, які дають право на проведення торговельної діяльності у сфері громадського харчування укладається угода.
7.Харчування дітей у навчальних закладах здійснюється відповідно до норм харчування дітей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах" (додатки № 1, 2), а в школах розташованих на територіях , що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно норм харчування затверджених Постановою КМ України від 21.05.1992 р. № 258 (додаток № 3). В разі відсутності продуктів, заміна останніх проводиться у відповідності до норм заміни продуктів за енергоцінністю (додаток №4). Відповідальними за виконання норм харчування є засновники (власники), керівники навчального та оздоровчого закладу.
8.Потреби навчальних закладів на організацію харчування дітей задовольняються державою позачергово відповідно до затверджених нормативів.
9. Харчування дітей у навчальних закладах забезпечується безпосередньо у закладі. При відсутності їдальні, харчоблоку дітей харчують у закладі громадського харчування або поставляються готові страви від підприємства громадського харчування. Між засновником (власником) і організаціями (підприємствами), які здійснюють харчування, укладаються угоди за погодженням з територіальною установою санітарно-епідеміологічної служби.
10.Якщо харчування учнів здійснюється організацією (підприємством громадського харчування), штат харчоблоку (їдальні, буфету) не належить до штатного розпису навчального закладу.
11.Перелік постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини визначається рішеннями тендерних комітетів (комісій) за погодженням з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. Під час прийняття рішень тендерними комітетами (комісіями) надається перевага постачальникам з прямими поставками та поставками з найменшою кількістю посередників.
12. Відповідальність за безпеку і якість продуктів харчування та продовольчої сировини, готової продукції покладається на постачальника, організацію (підприємство), що забезпечують харчування учнів, або керівника закладу, якщо працівники харчоблоку входять до штатного розпису закладу, відповідно до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини".
13. Продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати, відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
14.Бракераж сирої продукції здійснюється комірником, завідувачем виробництва, кухарем із залученням медичного працівника закладу.
15. Асортимент шкільних буфетів визначено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 N 63 (додаток № 5). Включення до цього асортименту нових продуктів та страв проводиться тільки за умови отримання позитивного висновку МОЗ України.
16. Постачальники разом із засновником (власником), керівником закладу складають графіки і маршрути постачання.
17.Керівником закладу (навчального, підприємства громадського харчування або організації, що надає послуги з харчування дітей) затверджуються примірні двотижневі меню, які погоджуються з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби.
18.Наказом керівника закладу призначається особа відповідальна за організацію харчування дітей. До його обов'язків входять: координація діяльності з роботою медичного персоналу щодо контролю за харчуванням дітей; відпрацювання режиму і графіка харчування дітей, режиму чергування педагогічних працівників в обідній залі; опрацювання інформації щодо кількості дітей, які потребують гарячого харчування (у тому числі дітей пільгових категорій); участь у бракеражі готової продукції (за відсутності медичного працівника); контроль за додержанням дітьми правил особистої гігієни та вживанням готових страв, буфетної продукції; контроль за санітарно-гігієнічним станом обідньої зали тощо.
19.Облік дітей, охоплених безоплатним харчуванням, здійснює класний керівник, який вчасно повідомляє про наявність учнів особу, відповідальну за організацію харчування.
20.Складання щоденних меню-розкладів, меню здійснюється медичним працівником, завідувачем виробництва харчоблоку, їдальні навчального закладу на підставі примірних двотижневих меню, підписується керівником закладу.
Меню-розклад складається єдиним для всіх дітей закладу, але з різним виходом страв за віковими групами, наведеними в нормах харчування. Щоденний меню-розклад ураховує норми харчування, наявні продукти та продовольчу сировину.
21. Працівники, пов'язані з організацією харчуванням дітей, повинні проходити обов'язкові медичні огляди відповідно до чинного законодавства.
ІІ. Вимоги Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів (ДСанПіН 5.5.2.008-01) та "Санитарных правил для предприятий общественного питания" (Сан ПиН 42-123-5777-91):
1. Санітарні вимоги до обладнання та утримання приміщень.
Харчоблоки навчально-виховних закладів повинні бути забезпечені холодною та гарячою проточною водою. В їдальнях, буфетах та роздаткових кімнатах необхідно передбачити встановлення електрокип'ятильників для нагрівання води (на випадок тимчасового відключення централізованого, гарячого водопостачання).
Забороняється використання приміщень харчоблоку, їдалень, роздаткових, буфетів не за призначенням. Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання загальноосвітніх навчальних закладів підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.
Перед входом в обідній зал, чи в обідньому залі, для дотримання учнями особистої гігієни встановлюються умивальники із розрахунку один на 20 місць, електрорушники - один на 40 місць. Перед вживанням їжі діти обов'язково миють руки з милом і сушать рушниками (паперовими, електро).
Світильники у всіх виробничих приміщеннях та в обідньому залі повинні мати захисну арматуру.
Кухонні плити, які працюють на твердому паливі, можна передбачати тільки в сільських школах з наповнюваністю не більше 80 учнів. Кухні в школах повинні бути розраховані на розміщення в них устаткування для приготування їжі із сировини, а також - з напівфабрикатів. Площу обіднього залу (без кімнати для роздачі) слід приймати із розрахунку на одного учня не менше як 0,75 м2 в школах до 80 місць і 0,65 м2 - більше 80 місць. Максимальна наповнюваність обідніх залів становить - 350-490 місць, при цьому у школах-інтернатах не допускається більше 2-х посадок учнів, у загальноосвітніх школах - 3-х.
Обідні зали слід обладнувати столами на 4-6-10 місць і стільцями або табуретами. Для дітей початкових класів висота столів та стільців повинна відповідати зросту дітей. Меблі для них встановлюються окремо від столових меблів для середніх та старших класів.
Відстань (см); між столами і роздачею чи вікном (дверима) для прийому брудного посуду повинна бути – 150 - 200; між рядами столів - 100-150; між столами і стіною - 40-60. Столи повинні мати гігієнічне покриття, що легко миється, стійке до дії гарячої води і дезінфікуючих засобів.
На кожному харчоблоці для дотримання працівниками особистої гігієни повинен бути умивальник з холодною та гарячою проточною водою, мило, електрорушник, паперові рушники або індивідуальні серветки.
Всі приміщення повинні утримуватись в чистоті, для чого щоденно необхідно проводити ретельне прибирання (підмітання вологим способом, миття підлоги, протирання меблів, миття та дезінфекція раковин та унітазів).
В м'ясному та рибному цеху підлогу необхідно мити не менше 2 разів із застосуванням 1-2% розчину кальцинованої соди, а в кінці роботи - 1% розчином хлорного вапна.
Проводиться щотижня миття із застосуванням миючих засобів стін, освітлювальної арматури, вікон.
Генеральне прибирання проводиться один раз на місяць
Інвентар для прибирання залів, виробничих цехів, складських та побутових приміщень повинен бути індивідуальним, промаркованим. Зберігати інвентар необхідно нарізно. Відра та ганчірки для миття підлоги в туалетах повинні мати відповідне сигнальне маркування і зберігатись в спеціально відведених місцях.
Столи в обідніх залах повинні прибиратись після кожного прийому їжі, промиватись 2% розчином кальцинованої соди, спеціально виділеними для цього ганчірками в промаркованій тарі.
Персоналу забороняється використовувати дезинфекційні і дератизаційні заходи у загальноосвітнього навчального закладу. Керівники загальноосвітнього навчального замалу повинні укладати договори з відділами профілактичної дезинфекції щодо проведення дезинфекції, дезинфекції та дератизації.

2. Санітарні вимоги до обладнання, інвентарю та посуду.
Харчоблоки загальноосвітніх навчальних закладів повинні бути оснащені обладнанням у відповідності з діючими нормами.
Матеріали, що використовуються для виготовлення технологічного обладнання, інвентаря, посуду, тари, а також миючі та дезінфікуючі засоби повинні мати дозвіл Міністерства охорони здоров'я України.
Технологічне і холодильне обладнання розміщують з врахуванням послідовності технологічного процесу так; щоб виключити зустрічні та перехресні потоки сировини, напівфабрикатів і готової продукції, а також забезпечувати вільний доступ до нього і дотримання правил техніки безпеки на робочих місцях. Усе обладнання на харчоблоці має бути промарковане.
Виробничі столи, призначені для обробки харчових продуктів, повинні мати покриття із нержавіючої сталі або дюралюмінію (без швів на робочій поверхні, із закругленими краями), а також маркування - окремо для сирої і готової продукції (для м'яса, риби, овочів тощо). Допускаються столи, покриті оцинкованим залізом лише для обробки сирого м'яса та риби. Для виготовлення виробів з борошна допускаються столи з дерев'яною гладкою поверхнею без щілин, виготовлені з твердих порід дерев (дуб, бук, береза).
Для обробки сирих і готових продуктів використовують дошки, виготовлені з твердих порід дерев та ножі. На бокових частинах дошок і ножів має бути чітке маркування відповідно до цільового призначення:
СМ - сире м'ясо;
СР - сира риба;
СО - сирі овочі;
ВМ - варене м'ясо;
ВР - варена риба;
ВО - варені овочі;
М Г - м'ясна гастрономія;
X - хліб;
РГ - рибна гастрономія;
КО - квашені овочі;
З - зелень;
О - оселедець.
Виробничий інвентар, після промивання з додаванням миючих засобів і споліскування слід ошпарювати окропом.
Ванни для миття виготовляють із нержавіючої сталі, дюралюмінію. Вони повинні бути забезпечені холодною та гарячою проточною водою.
Колоду для розрубування м'яса влаштовують на ніжках висотою 20 см. Після роботи її ретельно очищають та посипають сіллю. В міру зношування та появи глибоких тріщин поверхню колоди спилюють.
Холодильне обладнання (холодильники побутові, холодильні шафи, камери, морозильні) повинні бути забезпечені термометрами, для контролю температурного режиму під час збереження продуктів харчування.
Для збирання харчових відходів використовується промаркована тара (відра з кришками), яку після роботи слід очищати, промивати 2% розчином кальцинованої соди, споліскувати гарячою водою та просушувати.
Кухонний посуд, в залежності від призначення може бути з нержавіючої сталі, алюмінію, чавуну. Емальований посуд може використовуватись для зберігання продуктів. На зовнішній стороні казанів, котлів, каструль наноситься фарбування щодо їх об'єму та призначення.
На харчоблоці повинна бути інструкція щодо правил миття кухонного посуду та інвентарю.
Інвентар (дошки, ножі, качалки тощо), кухонний посуд після використання очищають від залишків продукту, миють гарячою водою з додаванням миючих засобів, ошпарюють окропом, просушують. Дошки зберігають поставленими на ребро безпосередньо на робочих місцях. Металевий інвентар після миття прожарюють у духовій шафі.
Чистий кухонний посуд та інвентар зберігають на стелажах на висоті не менше 0,6-0,7 м. від підлоги.
Виробничі та миєчні ванни, а також виробничі столи після закінчення роботи миють з миючими засобами і ополіскують гарячою водою.
Мочалки, ганчірки, щітки після миття посуду, кухонного інвентарю та столів промивають в гарячій воді з миючими засобами, просушують та зберігають в спеціально-виділених місцях.
Колоду для розрубування м'яса одразу після використання промивають гарячою водою, зачищають ножем і посипають сіллю.
Столовий посуд може бути фаянсовий, фарфоровий або із нержавіючої сталі та одноразовий. Не рекомендується використовувати емальований, алюмінієвий посуд. Забороняється застосування пластмасового посуду багаторазового використання та пощербленого посуду.
Кількість столового посуду, що одночасно використовується повинна відповідати нормам оснащення харчоблоку, але не менше трикратної кількості посадкових місць в їдальні. Режим миття посуду проводиться згідно додатку № 6.
Чистий столовий посуд зберігають на решітках чи закритих шафах. Чисті столові прибори зберігають в спеціальних ємностях - касетах ручками догори, забороняється зберігання їх розсипом на розносах. Ємкості для столових приборів, розноси для зберігання чистих чашок необхідно мити не рідше 1 рази на день.
Зберігати миючі та дезінфікуючі засоби слід в промаркованому посуді в спеціально виділених місцях.

3. Транспортування, прийом і зберігання харчових продуктів.
Перевезення харчових продуктів повинно здійснюватися у спеціально призначеному транспорті, на який повинен бути санітарний паспорт, що видається санепідслужбою не більше як на один рік. У паспорті вказується номер автомашини, прізвище та ініціали працівника, відповідального за санітарний стан транспорту, обладнання, наявність санітарного огляду.
Тара для перевезення харчових продуктів повинна бути промаркована і використовуватися за призначенням.
Миття транспорту для перевезення продовольчих товарів проводиться щоденно.
Тару, яку використовують для перевезення харчових продуктів, необхідно обробляти водою з додаванням миючих засобів (200 г соди на 10 л води - 2% розчин кальцинованої соди), споліскувати гарячою водою.
Продукти харчування та продовольча сировина приймаються лише за наявності документів, що засвідчують їх якість і безпеку. Вони повинні відповідати вимогам державних стандартів, мати супровідні документи підприємства-постачальника або підприємства-виробника: накладні, якісні посвідчення (сертифікат відповідності Держстандарту з посиланням на висновок санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України), що засвідчують якість продуктів – ґатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання.
У супровідних документах про якість продуктів, які особливо швидко псуються, повинні вказуватись дата і година випуску продукту, а також година і дата кінцевого терміну зберігання. Супровідні документи (товарно-транспортна накладна, якісне посвідчення, сертифікати) необхідно зберігати до кінця реалізації продукту.
Прийом продуктів проводиться в присутності медпрацівника, який оцінює якість по зовнішньому вигляду, кольору, консистенції. Результати бракеражу продуктів відмічаються в журналі "Бракераж сирих продуктів":

п/п Продукти Дата і час прийому № накладної К-ть Термін реалізації Дата-реалізації Відмітка про доброякісність Підпис медпрацівника
Зразок:
1. Сир 15.11.2005 7 кг 36 годин 15.11.05 Доброякісний
12.00 3,6кг
№569 16.11.05
3,4кг
Забороняється приймати продукти без сертифікату якості, з закінченим терміном реалізації, з ознаками псування, бомбажні консерви, крупи та борошно, пошкоджені шкідниками, а м'ясо - без ветеринарного тавра та свідоцтва, м'ясо та яйця водоплаваючої птиці, продукти етикування яких не відповідає вимогам Закону України "Про безпечність якість харчових продуктів" від 06.09.2005 р № 2809- ІV (додаток № 7). При зберіганні продуктів харчування слід звернути увагу на достатню кількість складських приміщень, наявність холодильного обладнання, дотримання режиму і термінів зберігання продуктів, правил товарного сусідства.
Не допускається зберігання сирих продуктів з готовими виробами, неякісних чи товарів сумнівної якості з доброякісними. Товари, що мають різкі запахи (оселедець, спеції) слід зберігати окремо від інших продуктів, особливо тих, які легко поглинають інші запахи (борошно, цукор, масло).
Забороняється зберігати продукти швидкого псування без холоду.
Терміни зберігання та реалізації продуктів швидкого псування у додатках № 8, 9.
Сире охолоджене м'ясо підвішується на спеціальних гаках в холодильній камері так, щоб туші не торкалися одна одної, стін, підлоги.
Молочнокислі продукти зберігаються в тарі, в якій вони надійшли на харчоблок. Інвентар, яким користуються для відпуску сметани, сиру, молока необхідно зберігати в окремій тарі і щодня промивати та кип'ятити.
Вершкове масло зберігається в тарі, в якій воно надійшло. Слід зважати на товарне сусідство.
Сосиски зберігаються в холодильній камері в ящиках.
Яйця зберігаються в паперовій тарі в сухих прохолодних приміщеннях окремо від інших продуктів.
Рослинна олія зберігається в бочках, бідонах.
Сипучі продукти повинні зберігатися у мішках, чи у скринях з щільно закритими кришками або у картонних коробках. Мішки укладаються на стелажі на відстані не менше 15 см від підлоги. Відстань між стіною і продуктами повинна бути 20 см. Мішки з борошном періодично перекладають (щоб борошно не залежалося та не перегрілося).
Для зберігання хліба рекомендується виділяти окрему комору. Житній і пшеничний хліб зберігається окремо на полицях або у шафах. Нижня полиця повинна розміщуватися на висоті 35 см від підлоги. Дверцята у шафах повинні мати отвори для вентиляції. Полиці, на яких зберігають хліб, слід протирати чистою тканиною, змоченою 1% розчином столового оцту.
Чай і каву слід зберігати у сухих провітрюваних приміщеннях.
Цукор і сіль зберігається в сухих приміщеннях в тарі постачальника. Необхідно оберігати від підвищеної вологості, продуктів з гострим запахом.
Картоплю та овочі зберігають в сухих темних добре вентильованих приміщеннях, у скринях або на стелажах, що містяться на відстані 15 см від підлоги при температурі повітря 3-5°С, квашені овочі - в бочках при температурі до 10°С.

4. Вимоги до кулінарної обробки харчових продуктів.
Під час приготування страв необхідно дотримуватися поточності виробничих процесів. Обробка сирих і готових продуктів повинна здійснюватися в спеціально обладнаних цехах з використанням інвентаря відповідно промаркованого. На харчоблоках, що не мають цехового поділу, допускається обробка сировини та готової продукції в одному приміщенні різними ножами на окремих столах і обробних дошках.
Заморожене м'ясо розморожують на столах у м'ясному цеху при кімнатній температурі. Не можна розморожувати м'ясо у воді чи біля плити. Після розморожування м'ясо очищають та промивають проточною водою.
Перед приготуванням фаршу м'ясорубки потрібно обробити окропом. Для сирого м'яса використовують одну м'ясорубку, для вареного - іншу. Після завершення роботи м'ясорубки розбирають, миють та ошпарюють окропом.
Рибу розморожують у воді або на повітрі.
Очищену картоплю можна зберігати 2-3 години при температурі води не вище 12°С.
Квашені овочі необхідно перебирати, промивати від плісняви охолодженою кип'яченою водою.
Сипучі продукти потрібно перебирати, просіювати (манку) через сито. Борошно просівають через спеціальні сита з магнітними вловлювачами.
Обробка яєць здійснюється в спеціально промаркованих ємкостях в такій послідовності:
- теплим 1-2% розчином кальцинованої соди;
- 0,5% розчином хлорного вапна;
- споліскування під проточною водою.
Після обробки яйця викладають у чистий посуд. Зберігати у виробничих цехах необроблені яйця в касетах забороняється.
Кулінарна обробка харчових продуктів проводиться у відповідності з вимогами, що пред'являються до продуктів, вказаних у рецептурах страв і кулінарних виробів для підприємств громадського харчування:
- овочі, призначені для вінегретів та салатів, варяться у неочищеному вигляді, зберігаються не більше 6 годин; чищення варених овочів проводиться у варочному цеху;
- овочі, що вживаються у натуральному вигляді у салатах, треба добре промити проточною водою до і після очищення; замочування овочів до кулінарної обробки забороняється;
- заправка вінегретів і салатів рослинною олією проводиться тільки перед видачею;
- для збереження смакової та вітамінної цінності продуктів їжу готують кожен прийом;
- другі страви з вареного м'яса (курей), відварене м'ясо для перших та других страв повинні піддаватись вторинній термічній обробці - кип'ятіння у бульйоні (5 - 7 хв.) і зберігатись у ньому до роздачі;
- вироби з м'ясного фаршу слід смажити з обох боків у киплячому жирі протягом 5 хв., а потім доводити до готовності у жаровій шафі при температурі 250°С5-7хв.;
- яйця варять 10 хвилин після закипання води;
- сирні запіканки повинні бути товщиною не більше 3-4 см і готуються у жаровій шафі на протязі 20-30 хвилин.
Забороняється виготовлення:
- кислого молока;
- млинців з м'ясом, сиром;
- макарон по-флотськи, з сиром;
- зельців;
- кондитерських виробів з кремом;
- фаршмаків з оселедців;
- виробів у фритюрі;
- студнів, заливних страв з м'яса, риби;
- паштетів;
- квасу, напоїв.
Категорично забороняється вживання в їжу:
- молока без кип'ятіння;
- сметани, сиру і зеленого горошку без термічної обробки;
- яєць і м'яса водоплаваючої птиці;
- грибів;
- консервованих продуктів непромислового виготовлення;
- залишків їжі від попереднього прийому, а також їжу, яка готувалась напередодні.
З метою профілактики псевдотуберкульозу з 1 березня на харчоблоках забороняється приготування салатів із свіжих овочів врожаю минулого року, такі овочі підлягають обов'язковій термічній обробці.
Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медпрацівником чи іншою відповідальною особою, назначеною наказом керівника закладу. Відповідальний знімає пробу з казана після рівномірного перемішування їжі в ньому за 30 хв. до видачі, в об'ємі не більше порції, у відповідності з переліком страв в меню-вимозі. При цьому визначають фактичний вихід страв, їх температуру, смакові якості, консистенцію, запах. Результати зняття проби вносяться в журнал "Бракераж готової продукції":

Дата Назва страв Вихід страв Відмітка про доброякісність їжі Дозвіл до видачі (підписи) Примітка про якість страв чи заміні

по меню Факт.
кухаря медпра-цівника чергового вчителя

Видача їжі дозволяється тільки після внесення запису в журналі відповідальних осіб.
Бракеражні журнали повинні бути пронумеровані, прошнуровані, завірені підписом керівника і печаткою закладу.
Не підлягають зняттю проб продукти промислового виробництва - тверді сири, хліб, вершкове масло, кондитерські вироби (цукерки, вафлі, печиво). При цьому оцінюється тільки вагова порція цих продуктів.
Необхідно щоденно залишати добові проби денного раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів закладу. Тому її відбирає кухар з казана, у присутності медпрацівника, або відповідальної особи, визначеної наказом. Пробу відбирають з казана у стерильний посуд з кришкою (гарніри, салати відбирають в окремий посуд) і зберігають в холодильнику на харчоблоці при температурі +4 - +8°С.
Проби страв кожного прийому їжі зберігаються до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня.
При роздачі гарячі страви (супи, соуси) повинні мати температуру не нижче 75о С. другі страви - не нижче 65°С.
Готові перші та другі страви можуть знаходитися на марміті чи на гарячій плиті не більше 2-3 годин.
Медичні працівники школи (при їх відсутності - особи, які затверджені наказом керівника навчального закладу) здійснюють щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотримання термінів реалізації і технології виготовлення страв, санітарно-протиепідемічним режимом харчоблоку, фактичним виконанням меню.

5. Санітарні вимоги до особистої гігієни персоналу.
Всі працівники шкіл, в тому числі працівники харчоблоку, повинні проходити обов'язкові медичні огляди у відповідності з наказом МОЗ України № 280 від 23.07. 2002 р. "Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництво і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб" (додаток № 10) та мати особисті медичні книжки єдиного зразка. Особи, які поступають на роботу на харчоблоки повинні прослухати курс лекцій з гігієнічної підготовки і здати залік з санітарного мінімуму. Працівники харчоблоків щорічно проходять перевірку санітарно-гігієнічних знань з відміткою про здачу санмінімуму в особистій медичній книжці.
Персонал їдалень (роздаткових, буфетів) повинен бути забезпечений санітарним і спеціальним оглядом та необхідними умовами для додержання правил особистої гігієни. До санітарного одягу відносяться халати, фартухи, хустки, ковпаки, до спеціального - халати темного кольору, рукавички гумові, гумове взуття.
Персонал харчоблоку повинен дотримуватися наступних правил особистої гігієни:
- приходити на роботу в чистому одязі та взутті;
- залишати верхній одяг, особисті речі в гардеробі;
- коротко стригти нігті;
- перед початком роботи ретельно мити руки, з милом, одягати чистий санітарний одяг, підбирати волосся під косинку чи ковпак;
- при відвідуванні туалету знімати санітарний одяг;
- після відвідування туалету ретельно мити руки з милом, споліскувати 0,2% розчином хлорного вапна;
- при появі ознак простудних захворювань чи кишкової інфекції, а також опіків, порізів, гнійників доповісти адміністрації та звернутися в медичну установу для лікування;
- доповідати адміністрації та медпрацівникам про всі випадки захворювання кишковими інфекціями в сім'ї;
- щоденно перед початком роботи розписуватись в журналі "Здоров'я":


п/п Дата Прізвище, ім'я, по батькові кух. працівника Відмітка про відсутність гострих кишкових захворювань у працівника і його сім'ї Відмітка про відсутність ангіни та гнійничкових захворювань Підпис кух. Працівника Допуск до роботи (підпис медпрацівника)

На харчоблоці категорично заборонено:
- при приготуванні страв носити ювелірні прикраси, покривати нігті лаком, користуватися шпильками, застібувати санітарний одяг булавками.
При організації роботи із самообслуговування учнів дозволяється:
участь учнів чергових класів в накриванні обідніх столів (за умови використання санітарного одягу).
Забороняється :
- перебування учнів у виробничих приміщеннях харчоблоку;
- прибирання харчоблоку, роздавальної буфету і обіднього залу;
- залучення дітей до миття посуду;
- винесення та вивезення відходів.

Щоденнй контроль за організацією та якістю харчування покладається на засновників (власників), керівників навчальних закладів, медичний персонал; нагляд (не рідше ніж 2 рази протягом навчального року та за епідпоказаннями) – на установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

e-max.it: your social media marketing partner